Постанова від 15 березня 2026 р. у справі №350/1577/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Суд: Івано-Франківський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 15 березня 2026 р.

Справа: №350/1577/25

Суддя: Шигірт Ф. С.

Справа № 350/1577/25

Провадження № 33/4808/149/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Пулик М. В.

Суддя-доповідач Шигірт Ф.С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., з участю ОСОБА_1 та його захисника Озарківа М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 21 січня 2026 року відносно нього, –

в с т а н о в и в:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , визнано винуватим за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 665,6 грн судового збору.

Згідно постанови, 17 жовтня 2025 року, о 19 год. 01 хв. в с. Перегінське по вул. Набережна, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 21101 р.н. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі КНП Рожнятівська багатопрофільна лікарня РСР водій відмовився чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, винесеною без всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин події, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що з самого початку події працівники поліції діяли з відвертим ігноруванням вимог законодавства: вони безпідставно ініціювали перевірку на стан алкогольного сп`яніння, не повідомивши про наявність жодних об`єктивних ознак, які б могли свідчити про такий стан. Замість дотримання чіткої процедури, поліцейський використав упереджену фразу про те, що їх цікавить лише чи вживав водій алкоголь, що зафіксовано на відео з боді-камери о 19:04:33 та свідчить про відсутність законних підстав для проведення огляду. Крім того, працівники поліції не роз`яснили йому процесуальні права, через що апелянт був змушений звернутися за правовою допомогою на лінію 102 та зателефонувати своєму адвокату. Отримавши належну юридичну консультацію, апелянт чітко та усвідомлено висловив готовність пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, що також зафіксовано відеокамерою о 19:33:36. Проте поліцейські категорично відмовилися проводити огляд, безпідставно пославшись на те, що протокол про адміністративне правопорушення нібито вже складений. Відомості, викладені у складеному поліцією протоколі, абсолютно не відповідають фактичним обставинам події та спростовуються наявними в матеріалах справи даними відеофіксації. На відеозаписах чітко зафіксовано, що ОСОБА_1 не лише не ухилявся від тестування, а навпаки, щонайменше дев`ять разів наполегливо просив надати йому можливість пройти огляд у медичному закладі, зокрема в м. Калуш. Його готовність до проходження процедури підтверджується конкретною хронологією: апелянт просив надати алкотестер або направити його до лікарні о 19:40:10, 19:45:13, 19:50:07 та висловлював згоду на огляд аж до 20:06:37. Твердження працівників поліції про те, що на момент його згоди протокол вже був готовий, є відверто неправдивим, оскільки фактично його було оформлено лише о 20:20:21, тобто вже після повного завершення відеофіксації. Це беззаперечно доводить, що поліцейські штучно створили ситуацію формальної відмови, умисно позбавивши його законного права пройти тест та довести свою тверезість. Зазначає, що він був змушений діяти самостійно і відразу після завершення події вирушив до медичного закладу. Офіційний медичний огляд, результати якого підтверджуються довідкою з лікарні від 17.10.2025 о 21:09:00, встановив, що ОСОБА_1 був абсолютно тверезим, причому з моменту спілкування з поліцією до моменту огляду пройшло менше двох годин. Суд першої інстанції під час розгляду справи допустив грубу помилку, обмежившись виключно формальним посиланням на протокол як на беззаперечний доказ і проігнорувавши відеозаписи, які повністю руйнують версію обвинувачення. Суд не виконав імперативні вимоги статей 251, 252 та 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин. Більше того, судом було повністю проігноровано усталену практику Верховного Суду щодо застосування ст. 130 КУпАП, згідно з якою відмова від огляду має бути однозначною, а поведінка водія, який висловлює готовність пройти тест або наполягає на огляді в медичному закладі, не може трактуватися як відмова. Поліцейські не надали алкотестер, не забезпечили доставку до лікарні та не вирішили питання збереження транспортного засобу. Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, однак суд першої інстанції цей фундаментальний принцип проігнорував.

Просить постанову суду скасувати та закрити провадження щодо ОСОБА_1 у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 та його захисник Озарків М.Д. підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення учасників апеляційного розгляду, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов?язаний повно, всебічно та об`єктивно з?ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Верховний Суд України неодноразово звертав увагу місцевих судів на обов`язок проведення якісного розгляду справ про адміністративні правопорушення передбачені ст.130 КУпАП, та ретельної перевірки обставин викладених в протоколі.

Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених в оскаржуваній постанові, суд першої інстанції не дотримався наведених норм права та дійшов хибних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції фактично обмежився формальним посиланням на протокол про адміністративне правопорушення та похідні від нього документи, не надавши належної оцінки ключовому доказу у справі, а саме відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, який об`єктивно відображає перебіг подій та поведінку особи, що притягається до відповідальності.

В судовому засіданні апеляційного суду встановлено, що на відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Після зупинки транспортного засобу, один з працівників поліції почав висловлювати фрази, які вказують, що вони знайомі з ОСОБА_1 .

При цьому, працівник поліції не навів водію будь-яких виявлених зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння, одразу заявив, що його цікавить чи вживав він алкоголь. Цей факт ОСОБА_1 заперечував. На вимогу поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився та пояснив це тим, що не довіряє працівникам поліції та запропонованому ними приладу. При цьому, він погодився проїхати в запропонований працівниками поліції медичний заклад охорони здоров`я КНП «Рожнятівська багатопрофільна лікарня» для медичного огляду на стан сп`яніння (диск №1, файл №2025_1017_190702_006, час:19:09:54). Після цього, ОСОБА_1 запитав працівників поліції, чи може він зателефонувати на лінію 102 та адвокату. Працівник поліції сказав ОСОБА_1 , що це його право та сказав що зачекає (диск №1, файл №2025_1017_191202_007, час:19:12:05). Після цього, поліцейський почав оформлювати матеріали про правопорушення передбачене ст.121-3 ч.1 КУпАП, щодо неналежної роботи підсвітки заднього номерного знаку на автомобілі ОСОБА_1 . Крім того, працівник поліції склав направлення на медичний огляд водія на стан сп`яніння до КНП «Рожнятівська багатопрофільна лікарня РСР» (диск №1, файл №2025_1017_192202_009, час:19:24:42). Поспілкувавшись з адвокатом, ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що готовий проходити огляд на стан сп`яніння (диск №1, файл №2025_1017_193202_011, час:19:33:40). Проте, працівники поліції йому відмовили та повідомили, що вже оформлюють матеріали про відмову від огляду на стан сп`яніння за ст.130 ч.1 КУпАП. Після цього, ОСОБА_1 ще декілька разів повідомляв, що хоче пройти огляд на стан сп`яніння, проте йому було відмовлено. Протокол за ст.130 ч.1 КУпАП складено о 20:20:21 (а.с.1)

Зазначені обставини також підтверджуються поясненнями ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, який звернув увагу на висновок щодо результатів медичного огляду на стан сп`яніння, який було проведено в цей же день через 2 години після зупинки транспортного засобу. Згідно висновку, у ОСОБА_1 17.10.2025 року о 21:02 ознак будь-якого сп`яніння не виявлено.

Як пояснив ОСОБА_1 суду, одразу, як його відпустили, він на таксі поїхав до КНП «Рожнятівська БЛ», де пройшов огляд. Це він зробив щоб довести, що був тверезий та не мав причин для відмови проходити медичний огляд. А працівникам поліції не довіряв, бо раніше мав з ними конфлікт і побоювався, що вони можуть сфальсифікувати результат на приладі.

Надаючи оцінку цим обставинам, апеляційний суд виходить з того, що на переглянутих відеозаписах не зафіксована чітка відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, а висловлена ним недовіра працівникам поліції не є відмовою від огляду та не утворює склад правопорушення за ст.130 КУпАП.

Навпаки, з відеозаписів вбачається, що після реалізації свого права на правову допомогу, зокрема після телефонної консультації із захисником, ОСОБА_1 однозначно висловив згоду на проходження огляду як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, що свідчить про відсутність у його діях умислу ухилитися від такої процедури.

Більше того, з досліджених доказів убачається, що після висловлення ОСОБА_1 згоди на проходження медичного огляду на стан сп`яніння о 19:33:40, працівники поліції лише о 20:20:21 склали протокол за ст.130 КУпАП.

Тобто, водій надав згоду на огляд на стан сп`яніння до завершення оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та до початку складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП.

Суд першої інстанції цих обставин не врахував, належної правової оцінки їм не надав, а тому безпідставно дійшов висновків про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин викладених в протоколі.

Також апеляційний суд бере до уваги, що відповідно до ст.62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У даному випадку наявні істотні суперечності між змістом протоколу про адміністративне правопорушення та фактичними даними, зафіксованими на відеозаписі, які суд першої інстанції проігнорував, а відтак безпідставно надав перевагу формальному документу над об`єктивним технічним доказом.

Крім того, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може розглядатися як беззаперечний доказ вини особи, оскільки він лише фіксує позицію уповноваженої особи та підлягає перевірці судом у сукупності з іншими доказами. Невиконання судом цього обов`язку призвело до неправильного встановлення фактичних обставин справи.

З урахуванням викладеного апеляційний суд доходить висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 21 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.С. Шигірт

Оригінал: reyestr.court.gov.ua