Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №209/5002/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1131/26 Справа № 209/5002/25 Суддя у 1-й інстанції - Багбай Є.Д. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М.

за участю секретаря – Триполець В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Дніпровського районного суду м. Кам”янського від 27 серпня 2025 року,-

В С Т А Н О В И В:

08 липня 2025 року позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 11 травня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем було укладено кредитний договір № 17867-05/2024. Відповідно до п. кредитного договору він був укладений у вигляді електронного документу шляхом обміну електронними повідомленнями із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. 19 листопада 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 191124/2, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає за плату, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі Боржників. Відповідно до Реєстру Боржників від 19.11.2024 року до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 34500,00 гривень і який складається із суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 15000,00 гривень; сума заборгованості за відсотками в розмірі 15750,00 гривень; заборгованість за штрафними санкціями у розмірі 3750,00 гривень, згідно якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача на вищезазначену суму. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 178867- 05/2024 в розмірі 34500,00 гривень та судові витрати по справі (а.с.1-4).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Кам”янського від 27 серпня 2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором № 178867- 05/2024 в розмірі 30000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено, також вирішено питання щодо судових витрат (а.с.49-50).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вказаних вимог в повному обсязі (а.с.66-68).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11 травня 2024 року між року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 17867-05/2024 (а.с.5-7), згідно якого сторони погодили умови споживчого кредиту відповідно до Паспорту споживчого кредиту (а.с.99) та який був підписаний відповідачем із застосуванням електронного цифрового підпису із застосуванням одноразового ідентифікатора.

Ідентифікація ОСОБА_1 здійснювалася в ІТС. Будь-яких доказів того, що персональні дані Відповідача (паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи- платника податків, номер телефону) були використані для укладення Договору від його імені, Відповідачем не надані.

Підписанням цього договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги та погодив індивідуальну програму свого кредитування.

Відповідно до довідки (а.с.10) 11 травня 2024 року відбулося зарахування на суму 15000,00 гривень на маску-картку НОМЕР_1 , номер транзакції в системі іРау-393283801 на картку, яка була зазначена відповідачем в кредитному договорі.

19 листопада 2024 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ « Аванс Кредит» було укладено договір факторингу № 191124/2 року (а.с.11-13).

Відповідно до Реєстру боржників від 19.11.2024 року до договору факторингу № 191124/2 ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 34500,00 гривень і який складається із суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 15000,00 гривень; сума заборгованості за відсотками в розмірі 15750,00 гривень; заборгованість за штрафними санкціями у розмірі 3750,00 гривень, згідно якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача на вищезазначену суму (а.с.15).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 17867-05/2024 від 11 травня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 становить 34500,00 гривень /а.с.16-17/.Відповідач не виконав свого обв`язку та припинив повертати надані йому кредити в строки, передбачені кредитним договором.

Згідно довідки ВЧ № НОМЕР_2 від 19 липня 2024 року (оберт а.с.43) та від 01 серпня 2025 року № 08/1488 молодший сержант ОСОБА_1 перебуває у військовій службі в Державній прикордонній служби України з 19 липня 2024 року по теперішній час.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки відповідач у добровільному порядку свої договірні зобов`язання за кредитним договором №17867-05/2024 від 11.05.2024 року не виконує, то вимоги в частині стягнення заборгованості за основою сумою боргу та відсотків по день призову на військову службу, підлягають задоволенню у розмірі 30 000,00 грн.

Так, згідно із Законом України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір та надсилаються іншій стороні цього договору.

В силу вимог ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

При дослідженні наданих стороною позивача договорів споживчого кредиту та договорів позики, укладених з відповідачем в електронній формі суд дійшов висновку, що вони відповідають вимогам Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ст.1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Як вбачається із матеріалів справи, 11 травня 2024 року між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 17867-05/2024. Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, який зазначений п. 8 Кредитного договору, реквізити та підписи сторін. Відповідно до п.п. 1.6. п. 1 Кредитного договору, кошти кредиту надаються ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.п. 1.6. п. 1 Кредитного договору.

19.11.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 191124/2, у відповідності до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до Реєстру боржників від 19.11.2024 року до Договору факторингу № 191124/2 від 19.11.2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 34500,00 грн., з яких: 15 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15 750,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 3750,00 грн. - сума заборгованості за штрафними санкціями (а.с.15)

Підписуючи кредитний договір № 17867-05/2024 від 11 травня 2024 року відповідач ОСОБА_1 визнав надані фінансовою компанією умови даного договору, тарифи та правила. Тобто, сторонами при укладенні договору були досягнути усі істотні умови договору

Між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, які оформлені в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, і такі дії сторін відповідають приписам статей 6 та 627 ЦК України, статей 11 та 2 Закону України «Про електронну комерцію».

Крім того, позивач провів належну перевірку відповідача за допомогою інтегрованої системи електронної ідентифікації Міністерства цифрової трансформації України.

Відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності укладеного кредитного договору, доказів того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладення суперечать волевиявленню сторін, не надано.

Отже, твердження апелянта, що він не отримував кредитні кошти не підтверджуються належними та допустимими доказами та ґрунтується виключно на словах відповідача. Відповідач здійснив дії, описані вище, для укладення спірного кредитного договору та отримання коштів. Позивач, в свою чергу, виконав свої зобов`язання з приводу надання грошових коштів.

Задовольняючи позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» в частині стягнення заборгованості за кредитним договором 17867-05/2024 від 11 травня 2024 року за тілом кредиту, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про надання позивачем належних та допустимих доказів укладення з відповідачем кредитного договору, враховуючи вищезазначені обставини справи та вимоги закону.

Водночас, стягуючи з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 15 000,00 грн., суд першої інстанції не врахував наступне.

Пунктом 6-2 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування» врегульовано питання простроченої заборгованості на період дії воєнного стану в Україні. Так, на період дії воєнного стану та упродовж трьох місяців після його припинення або скасування банки, небанківські фінансові установи та колекторські компанії під час врегулювання простроченої заборгованості зобов`язані дотримуватися додаткових вимог щодо етичної поведінки, зокрема не взаємодіяти за власною ініціативою зі споживачем, що належить до захищеної категорії, та з його близькими особами. До категорії захищених осіб віднесено: -військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України;-військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби;-членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти; - то осіб - які перебувають у полоні; - з якими втрачено зв`язок; -зниклих безвісти.

Відповідно до вимог пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Тобто військовослужбовці, визначені пунктом 15 статті 14 Закону, до категорії яких можна віднести і відповідач по справі та має право на встановлені законодавством пільги, а саме:-звільнення від сплати відсотків за користування кредитом ; - звільнення від сплати штрафів/пені за несвоєчасну сплату платежів по кредиту.

Судом 1 інстанції вірно враховано, що відповідно до довідки ВЧ № НОМЕР_2 від 19 липня 2024 року (оберт а.с.43) та від 01 серпня 2025 року № 08/1488 молодший сержант ОСОБА_1 перебуває у військовій службі в Державній прикордонній служби України з 19 липня 2024 року (на час ухвалення рішення).

Однак відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 19.07.2024 року відповідачу було нараховано відсотки у розмірі 4 500,00 грн. (а.с.16-17).

Враховуючи вище викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що стягненню підлягають відсотки нарахованні по день призову на військову службу відповідача у розмірі 4500,00 грн.

Таким чином, ухвалене судом рішення підлягає зміні в частині стягнення відсотків, шляхом їх зменшення з 15 000,00 грн. до 4 500,00 грн.

Також, слід змінити рішення в частині стягнення розміру судового збору, з з 2 633,04 грн до 1 711,48 грн. В іншій оскарженій частині рішення суду, має бути залишено без змін.

На підставі ст.141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги, з позивача на користь відповідача слід стягнути судовий збір, за подання апеляційної скарги у розмірі 1 711,48 грн.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Кам”янського від 27 серпня 2025 року - змінити.

Зменшити стягнуту з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за відсотками з 15 000,00 грн. до 4 500,00 грн.

В іншій частині рішення суду - залишити без змін.

Змінити рішення суду в частині стягнення судового збору з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зменшивши його з 2 633,04 грн до 1 711,48 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 711,48 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Повний текст постанови складено 19 березня 2026 року.

Судді: