Додаткове рішення від 17 березня 2026 р. у справі №209/4444/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-з/803/141/26 Справа № 209/4444/25 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

18 березня 2026 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - Пищиди М.М.

суддів: Свистунової О.В., Ткаченко І.Ю.

за участю секретаря судового засідання – Триполець В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» залишено без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 06 жовтня 2025 року залишено без змін.

10 лютого 2026 року представник ОСОБА_1 — ОСОБА_2 звернулася до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, оскільки у постанові апеляційного суду не вирішено питання щодо судових витрат, понесених відповідачем по справі у зв`язку з отриманням правової допомоги в суді апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши обґрунтованість вимог заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

Згідно ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частинами 1,2 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року питання розподілу судових витрат в суді апеляційної інстанції не вирішувалося.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст.59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30.09.2009 № 23-рп/2009, у якому зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно зі ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (див. постанови Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 — ОСОБА_2 повідомляла про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які очікує понести відповідач у зв`язку із розглядом даного апеляційного провадження на оплату гонорару адвокату. Разом з тим представником ОСОБА_1 — ОСОБА_2 було заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи доказів понесених відповідачем судових витрат та просила вирішити питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

На підтвердження понесених ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, надано копію договору про надання правничої допомоги від 02 серпня 2025 року, укладеного з адвокатом Овчаренко Ольгою Миколаївною, копію ордеру на надання правничої допомоги від 04.08.2025 року, довідку №2 до Договору від 02.08.2025 року на підтвердження сплати гонорару адвоката, акт виконаних робіт.

При визначенні розміру судових витрат на правничу правову допомогу, колегія приймає до уваги обсяг робіт, проведений адвокатом Овчаренко О.М. у даній справі в суді апеляційної інстанції, що підтверджуються матеріалами справи.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено надання адвокатом Овчаренко О.М. правничої правової допомоги ОСОБА_1 , що погоджено договором та актом надання послуг, на загальну суму 6 000,00 грн.

Отже, з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 , підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, в розмірі 6 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Ухвалити у даній справі додаткову постанову, якою стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу понесені в суді апеляційної інстанції у розмірі 6 000,00 грн.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Вступна та резолютивна частини додаткової постанови проголошені 18 березня 2026 року.

Повний текст додаткової постанови складено 19 березня 2026 року.

Судді