Рішення від 12 березня 2026 р. у справі №398/8032/25 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/8032/25

провадження №: 2-а/398/27/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"13" березня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Стручкової Л.І.,

з участю секретаря судового засідання Остапенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Харута В.А., звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просить скасувати постанову №442/25 від 25.11.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно нього за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, у виді штрафу в сумі 17 000,00 грн. Відповідно до оскаржуваної постанови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у ході проведення оповіщення за призовом під час загальної мобілізації в особливий період, згідно Указу Президента України “Про загальну мобілізацію”, Указу Президента України “Про введення воєнного стану” Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” був доставлений поліцією до ІНФОРМАЦІЯ_3 як такий, що не прибув вчасно за повісткою №4213100 на 06.07.2025 всупереч ч.3 ст.22 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, про що при його доставленні працівником поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення № 442/25 від 11.11.2025 за ч.3 ст.210 КУпАП. Оскаржувану постанову вважає протиправною. Так, 11.11.2025 року ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де йому повідомили, що він не з`явився по повістці у зв`язку з чим стосовно нього складено протокол про адміністративне правопорушення № 442/25 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП, згідно якого 11.11.2025 об 11.00 год. ОСОБА_1 був доставлений поліцією як такий, що не прибув вчасно за повісткою від 18.07.2025 без поважних причин під час воєнного стану. Під час складення протоколу про адміністративне правопорушення №442/25 ОСОБА_1 надав пояснення, що він не знав про вказану повістку. Крім того, пояснив, що він не має на меті ухилення від явки на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , адже на підставі п.4 ч.3 ст.23 ЗУ Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" має підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з отриманням сповіщення про зникнення безвісті 21.08.2024 його рідного брата – військовослужбовця ОСОБА_2 , тому у порядку, визначеному Постановою КМУ «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» №560 від 16.05.2024 здійснює підготовку відповідних документів для відстрочки. Окрім цього, вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм ч.7 ст.38, ст.247 КУпАП у зв`язку з закінченням строків притягнення його до адміністративної відповідальності на момент її винесення.

Ухвалою суду від 24.12.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

20.02.2026 року до суду надійшов відзив в якому відповідач проти задоволення позову заперечує. Зазначає, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , станом на дату формування повістки перебував на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_5 та не скористався правом на відстрочку. ОСОБА_1 в автоматичному режимі було сформовано та направлено за задекларованою адресою: АДРЕСА_1 , рекомендованим листом з описом вкладення УКРПОШТИ № 0610264754111 повістку № 4213100 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 14 годину 00 хвилин 06.07.2025 року з метою уточнення даних. Звертаємо увагу, що метою виклику за даною повісткою є уточнення військово-облікових даних. Варто розмежовувати обов`язок уточнити власні дані у період з травня по липень 2025 р. та обов`язок прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 для їх уточнення. Уточнення даних при прибутті має на меті, як власне уточнення даних у разі їх зміни, так і підтвердження факту актуальності усіх даних, у разі їх не зміни. Зазначений лист з повісткою було повернуто відправнику з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» у довідці ф20. Згідно п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання. 06.07.2025 року ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 та у визначений законом термін не надав підтверджуючих документів про поважні причини своєї неявки. 11.11.2025 р. офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_6 старшим лейтенантом ОСОБА_3 було складено протокол № 442/25 від 11.11.2025 р.(далі – Протокол) про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Про час розгляду справи повідомлено позивачу, що підтверджується наявним підписом останнього на Протоколі у відповідному місці. ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 було розглянуто справу та, враховуючи наявні докази, надані пояснення, обтяжуючі та пом`якшуючі обставини, особу особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, винесено постанову № 442/25 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП. При прийняті рішення про притягнення до адміністративної відповідальності та визначені покарання, а саме розміру штрафу уповноваженою особою було враховано усі наявні обставини, пояснення, факти та докази. Таким чином, до позивача застосовано найменший розмір штрафу, який передбачений ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме 1000 нмдг (17 000 грн.) Також вважає, що витрати за надання правової допомоги в сумі 3000 грн. є неспіврозмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру. При визначенні розміру витрата, які сторона понесла на правову допомогу необхідно враховувати, що вказана категорія справ розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а тому заявлена сума у 3000 грн. є вочевидь завищеною.

Представник позивача ОСОБА_1 - Харута В.А. подала заяву про проведення розгляду справи у її відсутність, позов просить задовольнити в повному обсязі з підстав викладених в ньому та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав відзив в якому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просить відмовити.

Відповідно до ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено наступне.

25.11.2025 року по справі про адміністративне правопорушення ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_4 винесено постанову №442/25, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Згідно з оскаржуваною постановою, військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у ході проведення оповіщення за призовом під час загальної мобілізації в особливий період, згідно Указу Президента України “Про загальну мобілізацію”, Указу Президента України “Про введення воєнного стану” Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” був доставлений поліцією до ІНФОРМАЦІЯ_3 як такий, що не прибув вчасно за повісткою №4213100 на 06.07.2025 всупереч ч.3 ст.22 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, про що при його доставленні працівником поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення № 442/25 від 11.11.2025 за ч.3 ст.210 КУпАП.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначених статтею 268 КУпАП.

Відповідно до ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через 2 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через 2 місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах 9 і 10 цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом 3 місяців з дня його виявлення, але не пізніше 1 року з дня його вчинення.

Разом з тим, статтею 280 КУпАП встановлено обов`язок органу (посадової особи) з`ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, поміж іншого, і чи винна дана особа в його вчиненні.

Зі змісту ч.1 ст.38 КУпАП вбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом строку.

Тобто для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених ст.38 КУпАП (за п.7 ч.1 ст.247 КУпАП), можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.

У разі недоведеності наявності складу адміністративного правопорушення та не підтвердження його належними та допустимими доказами, законодавець передбачив іншу підставу для закриття провадження у справі - за відсутності події і складу адміністративного правопорушення відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Нормами ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням є (проступок) протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так, відповідно до ч. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

За змістом ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Аналогічні приписи містить і Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560 та Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487.

Крім того, вищезазначеним нормативно-правовими актами, зокрема ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», встановлено поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Отже, після отримання повістки військовозобов`язаний повинен з`явитися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці. У випадку неможливості прибуття військовозобов`язаного, останній повинен повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Невиконання призовниками, військовозобов`язаними та резервістами вищезазначених вимог є порушенням правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.

Пунктом 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Кабінетом Міністрів України постановою від 16 травня 2024 р. №560 (далі Порядок №560) встановлено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Згідно з п. 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року (далі Порядок №560), повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

Відповідно до п. 41 Порядку №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є зокрема у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку – день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.

Форма повістки та розписки про її вручення, їх зміст визначені в Додатку 11 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, згідно з яким повістка має відривну частину – розписку про те, що повістка про виклик у визначений час до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, одержана певним громадянином із засвідченням його особистим підписом.

Як зазначено у Примітці до форми розписки, повістка вважається врученою:

- рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення – у день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора, або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання (роботи, навчання), якщо особа не повідомила про іншу свою адресу;

- шляхом вручення під особистий підпис – у день, зазначений у розписці до повістки, в якій проставлений підпис особи, або день складеного у довільній формі акта про відмову особи в отриманні повістки під особистий підпис (за підписом осіб, які мали намір вручити особі повістку).

Згідно з абз. 4 п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. №270, якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Системний аналіз зазначених норм чинного законодавства України дає підстави зробити висновок, що повідомлення військовозобов`язаних про виклик до ТЦК та СП може здійснюватися шляхом направлення відповідних повісток засобами поштового зв`язку.

Надсилання повісток здійснюється рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу місця проживання військовозобов`язаного. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

В такому разі військовозобов`язаний вважається належним чином повідомленим про виклик до ТЦК та СП.

З матеріалів справи вбачається, що 11.11.2025 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП, в якому зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 25.11.2025 року о 16:00 в кабінеті №1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з оскаржуваною постановою від 25.11.2025 року ОСОБА_1 у ході проведення оповіщення за призовом під час загальної мобілізації в особливий період, був доставлений поліцією до ІНФОРМАЦІЯ_3 як такий, що не прибув вчасно за повісткою №4213100 на 06.07.2025 всупереч ч.3 ст.22 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Як зазначалося вище, після отримання повістки військовозобов`язаний повинен з`явитися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

У випадку неможливості прибуття військовозобов`язаного, останній повинен повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці ТЦК та СП або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 06.07.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_7 не з`явився та не надав підтверджуючі документи про поважні причини своєї неявки протягом трьох днів, 10.07.2025 року в уповноваженої особи ІНФОРМАЦІЯ_3 вже виник обов`язок скласти протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП.

В даному випадку граничним терміном накладення адміністративного стягнення, відповідно до положень ст.38 КУпАП, є 10.10.2025 року.

Тобто, ще 11.11.2025 року (при складенні протоколу про адміністративне правопорушення), за фактом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягало закриттю з підстав закінчення строків, передбачених ст.38 КУпАП (за п.7 ч.1 ст.247 КУпАП).

Частиною 3 ст.286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки, відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не надано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів законності та обґрунтованості оскаржуваної постанови, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача на його користь судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 484,48 грн. та 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до положень ч.1 ст.139 КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає стягненню понесений ним документально підтверджений судовий збір в сумі 484,48 грн. Питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу буде вирішено в порядку ст.ст.139, 252 КАС України, після надання стороною доказів.

Керуючись ст. ст. 72, 77, 139, 242, 246, 250, 255, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення №442/25 від 25.11.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.– скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 484,48 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено проголошено 13.03.2026 року.

Суддя Л.І. Стручкова