Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №133/3744/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 133/3744/25

Провадження № 33/801/302/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Дем`янова Ж. М.

Доповідач: Оніщук В. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Оніщук В. В., з участю секретаря судового засідання Ходакової М. Г., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Булая Владислава Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 23 лютого 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 23 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

У постанові суду зазначено, що 01 жовтня 2025 року о 05 год 30 хв в селі Махнівка Хмільницького району Вінницької області, по дорозі АД М-21, 244 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія проводився у Калинівській ЦРЛ вул. Медична, 6, висновок лікаря нарколога позитивний Канабіс, номер 266. Подія безперервно фіксувалася на портативні відеореєстратори 476127, 476847, чим порушив п. 2.9.а. ПДР – керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При ухваленні оскаржуваної постанови суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 доведена належними та допустимими доказами.

Не погодившись із вказаною постановою суду, захисник Латуна Р. В. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність постанови суду першої інстанції, просить її скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_1 , будучи зупинений 01 жовтня 2025 року працівниками поліції, на їх думку, перебував у стані наркотичного сп`яніння. Хоча, як убачається із відеозапису наявного в матеріалах справи, жодних ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 не спостерігається.

Огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння було проведено лікарем ОСОБА_2 за допомогою швидких тестів у медичному закладі КНП «Калинівська центральна районна лікарня» Калинівської міської ради.

Проте у матеріалах справи відсутні докази того, що лікар ОСОБА_2 пройшла тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством, а відтак є сумніви щодо відповідності її вимогами вказаного пункту.

Також відносно ОСОБА_1 було проведено огляд за допомогою тестів (скринінгових лабораторних досліджень) без проведення обов`язкового лабораторного дослідження за допомогою газової (рідинної хромато-мас-спектрометоїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. Вказане відповідно до пункту 21 розділу ІІ Інструкції призводить до того, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01 жовтня 2025 року виданого КНІ «Калинівська центральна районна лікарня» Калинівської міської ради є недійсним в силу порушення порядку проведення медичного огляду особи.

Швидкий тест призначений для використання тільки зі зразком сечі людини. Позитивний результат тесту свідчить лише про наявність наркотичної речовини/метаболітів, результат тесту свідчить лише про наявність наркотичної речовини/метаболітів та не свідчить про інтоксикацію або її рівень. Є можливість, що технічна або процедурна помилка, чи інші речовини в певних продуктах харчування або лікарських засобах, впливали на тестування та призвели до помилкових результатів. Якщо наркотичну речовину/метаболіт було знайдено у зразку сечі, тест не вказує на частоту вживання наркотичних речовин, а також не розрізнює між зловживанням наркотичними речовинами або вживання певних продуктів харчування чи лікарських засобів. Швидкий тест на виявлення наркотичних речовин - це якісний тест. Він виявляє наркотичну речовину та її метаболіти в зразку сечі людини при пороговій концентрації та вище. Концентрація наркотичної речовини та її метаболітів не може бути визначена цим тестом. Тест призначений для розрізнення негативного результату від можливого позитивного. Всі позитивні результати повинні бути підтверджені за допомогою альтернативного методу, бажано ГХ/МС. Отже, в даному випадку, отримавши позитивний результат тесту, не було проведено лабораторне дослідження з метою підтвердження наявності наркотичного засобу чи психотропної речовини. А отже висновок про винуватість ОСОБА_1 не може ґрунтуватись лише на швидких тестах.

У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причин неявки не повідомили, а тому згідно вимог ст. ст. 268, 294 КУпАП їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.

Положеннями частини сьомої статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Відповідно до положень п. п. 1.1, 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно із пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема - пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до змісту статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння відповідно до пункту 3 Розділу І Інструкції є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відповідно до пункту 4 Розділу І Інструкції є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Із аналізу вказаних норм слідує, що підставою для проведення огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння є наявність у поліцейського підстав вважати, що водій перебуває у такому стані на основі виявлених ознак сп`яніння.

Відповідно до пункту 6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

При цьому згідно із вимогами пункту 11 Розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

За частиною 2 статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У результаті дослідження матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено такі обставини.

Відповідно до протоколу від 01 жовтня 2025 року серії ЕПР1 № 469991, 01 жовтня 2025 року о 05 год 30 хв в селі Махнівка Хмільницького району Вінницької області, дорога АД М-21, 244 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія проводився у Калинівській ЦРЛ вул. Медична, 6, висновок лікаря нарколога позитивний Канабіс, номер 266. Подія безперервно фіксувалася на портативні відеореєстратори 476127, 476847, чим порушив п. 2.9.а. ПДР – керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, чим порушив п. 2.9. ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 130 ч. 1 КУпАП (а. с. 2).

У письмових поясненнях, наданих працівникам поліції 01 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 власноруч зазначив, що 01 жовтня 2025 року о 05 год 30 хв він керував т/з, тому що не знав, що перебуває у стані наркотичного сп`яніння, але близько тижня тому він палив канабіс та думав, що він вже вийшов з організму (а. с. 5).

Відповідно до висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Калинівська ЦРЛ» Калинівської міської ради від 01 жовтня 2025 року № 266 ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння (а. с. 7).

До матеріалів справи також долучено відеозапис із нагрудної камери поліцейського, де зафіксовано як працівники поліції зупиняють автомобіль «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Перевіряють його документи, запитують чи не має він при собі чогось забороненого, проводять огляд автомобіля.

О 05 год 33 хв працівники поліції запитують чи не вживав ОСОБА_1 наркотичних речовин та чи згоден пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 погоджується.

О 06 год 02 хв поліцейські доставляють ОСОБА_1 до лікарні, де лікар-нарколог проводить його медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння. Результат огляду – позитивний на канабіоїди.

О 06 год 21 хв поліцейський повідомляє ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП та постанову за те, що він керував транспортним засобом без чинного страхового полісу, роз`яснює ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.

Після цього працівники поліції складають адміністративні матеріали.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд виснує, що доводи апеляційної скарги спрямовані виключно на уникнення відповідальності та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про доведеність факту керування ОСОБА_1 01 жовтня 2025 року транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння та зводяться до незгоди із ними.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що на відеозаписі не зафіксовано наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, оскільки повноваженнями виявляти відповідні ознаки наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції чинним законодавством уповноважені працівники поліції шляхом візуального огляду особи, а факт перебування у відповідному стані встановлюється виключно лікарем або іншим уповноваженим медичним працівником закладу охорони здоров`я.

Доводи апеляційної скарги про відсутність у справі доказів того, що лікар, яка проводила медичний огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння, пройшла тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством, суд вважає безпідставними, оскільки наявність таких доказів законом не вимагається. Водночас за клопотанням сторони захисту КНП «Калинівська ЦРЛ» Калинівської міської ради було надано посвідчення № 651 про проходження лікарем ОСОБА_2 циклу тематичного удосконалення (а. с. 77).

Також є неспроможними доводи скаржника про те, що огляд ОСОБА_1 був проведений за допомогою швидкого тесту, а не за допомогою лабораторних досліджень із застосуванням приладів, дозволених МОЗ, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 9 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735, використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Чинним законодавством не визначено перелік спеціальних технічних засобів, медичної техніки та медичних виробів для діагностики «in vitro», які використовуються при проведенні лабораторних досліджень на виявлення етанолу та визначення наркотичного засобу або лікарської речовини у біологічному середовищі обстежуваної особи.

Тест є швидким і достовірним засобом, що виявляє наявність наркотичної речовини в організмі людини та надає якісний показник.

Швидкий тест на виявлення наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є імунохроматографічним дослідженням для швидкого візуального встановлення наркотичних речовин та/або їх метаболітів у сечі людини.

Чинне законодавство України не вимагає встановлення кількісних показників наркологічної речовини для визначення стану наркотичного сп`яніння. Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Інструкції, метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп`яніння. Інструкція вимагає виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп`яніння. За вимогами Інструкції проведення лабораторних досліджень є обов`язковим лише на визначення наркотичного засобу, а не для виявлення стану сп`яніння.

При цьому, слід зазначити, що швидкі тести класифікуються як медичні вироби для діагностики in vitro (технічний регламент затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №754 від 02.10.2013 року), дозволені МОЗ і є сертифікованими. Результати швидких тестів фіксуються в акті медичного огляду з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, які не відображаються на паперових носіях.

Отже, оскільки у ОСОБА_1 за результатами огляду лікаря виявлений стан наркотичного сп`яніння, що підтверджено проведеним лабораторним тестом, про що складений акт (зворот а. с. 74-75), на підставі якого виданий висновок (а. с. 6), підстав вважати такий висновок неналежним доказом немає.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 26 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Оцінивши матеріали справи та наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, своєчасному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 01 жовтня 2025 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведено повністю та поза розумним сумнівом, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про притягнення його до адміністративної відповідальності. Твердження скаржника про відсутність в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є надуманими та безпідставними.

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП та відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.

Строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, не пропущені.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись ст. ст. 245, 280, 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу адвоката Булая Владислава Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 23 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду В. В. Оніщук