Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №947/25571/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/2887/26

Справа № 947/25571/25

Головуючий у першій інстанції Скриль Ю. А.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.,

Комлевої О.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 03.11.2025 року, ухваленого під головуванням судді Скриль Ю.А., у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

09.07.2025 року АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 22 800,07 грн.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що 10.10.2019 ОСОБА_1 , встановивши мобільний додаток «Моnobank», пройшов реєстрацію, підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Моnobank», шляхом застосування цифрового власноручного підпису, в результаті чого отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту. Вказаним відповідач підтвердив отримання примірника Договору в Мобільному додатку «Моnobank», ознайомлення та згоду з умовами Договору, укладання Договору, та зобов`язався виконувати умови Договору. Позивачем відповідачу ОСОБА_1 було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 та на підставі укладеного договору позичальник отримав кредитні кошти у розмірі 8 200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.

Посилаючись на те, що внаслідок не виконання умов договору, у позичальника станом на 11.05.2025 року виникла заборгованість у розмірі 22 800,07 грн. (заборгованість за тілом кредиту), позивач просив задовольнити його позовні вимоги.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 03.11.2025 року у задоволенні позову АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» було відмовлено (а.с.65-70).

В апеляційній скарзі АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» ставить питання про скасування оскаржуваного рішення суду, ухвалення нового судового рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (а.с.74-78).

У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється 19.03.2026 року в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, у зв`язку з чим судове засідання не проводиться.

Згідно приписів ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи, як малозначна у зв`язку з її незначною складністю (ч.ч. 4, 6 ст. 19, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 274 ЦПК України).

Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи недостатню кількість суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 8), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження, а також через участь суддів даної колегії суддів в інших цивільних, адміністративних і кримінальних справах, через відключення електроенергії в приміщенні Одеського апеляційного суду,у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю суддів, датою ухвалення цього судового рішення є 19.03.2026 року.

При цьому, колегія суддів зазначає, що провадження по даній справі було відкрито ухвалою Одеського апеляційного суду від 08.12.2025 року (а.с.87), згідно якої розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, та без повідомлення учасників справи, копію ухвали останні отримали належним чином, що передбачено ст. 130 ЦПК України (а.с.88-89).

Колегією суддів було також враховано, що поштова кореспонденція надсилалася на адресу відповідача ОСОБА_1 , за зареєстрованим місцем його проживання (а.с.55). Проте, поштова кореспонденція повернулася з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.70-71).

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання.

З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Одеським апеляційним судом 30.01.2026 року було розміщено на офіційному веб-сайті судової влади України оголошення про повідомлення відповідача ОСОБА_1 про слухання справи в порядку письмового позовного провадження, без повідомлення учасників справи, що в сенсі ст. 128 ЦПК України є належним повідомлення (а.с.93-94).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами надання позичальнику кредитних коштів на існуючий поточний рахунок (а.с.65-70).

Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до положень статей 610, 611, 625 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності у разі неможливості виконання ним грошових зобов`язань.

З матеріалів справи вбачається, що 10.10.2019 року, встановивши мобільний додаток «Моnobank», ОСОБА_1 пройшов реєстрацію, підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Моnobank», шляхом застосування цифрового власноручного підпису, в результаті чого отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту. Вказаним відповідач підтвердив отримання примірника договору в Мобільному додатку «Моnobank», ознайомлення та згоду з умовами договору, укладання договору, та зобов`язався виконувати умови договору. Крім того, АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» було відкрито ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_1 (а.с.16).

На підставі укладеного договору, позичальник отримав кредит у розмірі 8 200,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.

З банківської виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 вбачається, що останній використовував кредитні кошти на різні потреби, зокрема, розраховувався у магазинах, кафе, знімав готівку, частково погашав заборгованість за кредитом, та інше (а.с.15-23).

Банківська виписка має статус первинного документу, що вбачається з Переліку типових документів, затвердженого наказом МЮУ від 12.04.12 р. № 578/5, відповідно до якого, до первинних документів, які фіксують факт виконання господарської операції та служать підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.

Позичальником використовувалися кредитні кошти, проте в добровільному порядку борг повністю не повернутий.

Згідно розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом 11.05.2025 року становить 22 800,07 грн. (заборгованість за тілом кредиту) (а.с.7-13).

Кредитний договір позичальником спростовано не було.

Враховуючи те, що факт отримання відповідачем кредиту та користування кредитними коштами є доведеним, право позивача про стягнення тіла кредиту є порушеним і підлягає судовому захисту.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про необхідність відмови у позові з підстав недоведеності факту надання позичальнику кредитних коштів.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга АТ «АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» підлягає задоволенню, рішення Київського районного суду м. Одеси від 03.11.2025 року – скасуванню, з ухваленням постанови про задоволення позовних вимог АТ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України колегія суддів також вважає за необхідне розподілити між сторонами судові витрати наступним чином.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» слід стягнути судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 3 028,00 грн., а також за подачу апеляційної скарги у розмірі 4 542,00 грн., а всього стягнути 7 570,00 грн.

Крім того, оскільки зазначена справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною, то у постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 03.11.2025 року скасувати.

Ухвалити постанову, якою позовні вимоги Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1 , РНКОПП: НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК», код ЄДРПОУ: 22 800,07 грн. (двадцять дві тисячі вісімсот гривень 07 копійок), а також судовий збір у загальному розмірі 7 570,00 грн. (сім тисяч п`ятсот сімдесят гривень 00 копійок).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М.Сегеда

Р.Д. Громік

О.С. Комлева