Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №134/335/22 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 134/335/22

Провадження № 33/801/253/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Кантониста О. О.

Доповідач: Рибчинський В. П.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати у цивільних справах Рибчинського В.П.,

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Афендулової Марини Георгіївни на постанову Крижопільського районного суду Вінницької області від 19 квітня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 322433 від 16.12.2021 року ОСОБА_1 16 грудня 2021 року о 13 год 50 хв. в с. Вільшанка по вул. Центральній керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21063», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 19 квітня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк в один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 496 гривень 20 копійок.

Не погоджуючись з такою постановою суду представник ОСОБА_1 – адвокат Афендулова М.Г. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи, просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В апеляційній скарзі адвокат ставить питання про поновлення строку на оскарження постанови суду першої інстанції з тих підстав, що судом першої інстанції справу розглянуто 19.04.2022 без участі ОСОБА_1 , копію оскаржуваної постанови отримано представником лише 05 січня 2026 року. Також адвокат зазначила, що він ОСОБА_1 з 2019 року проживає за кордоном, під час заміни посвідчення водія з українського на словацьке (для цього потрібно надати довідку про відсутність штрафів, а також те, що він не позбавлений права керування) ОСОБА_1 дізнався, що у 2022 році його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 17 березня 2026 року судове засідання було призначено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» та роз`яснено адвокату Афендуловій М.Г., що ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Однак, захисник ОСОБА_1 – адвокат Афендулова М.Г. не змогла під`єднатись до відеоконференції, а оскільки участь ОСОБА_1 та його захисника судом не визнавалась обов`язковою, тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що пропущений строк на оскарження постанови підлягає поновленню, а апеляційна скарга - задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Норми КУпАП не містять вичерпного переліку поважних причин, які можна враховувати при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку, так як вони враховуються у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому КУпАП не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

З матеріалів справи вбачається, що постанова суду прийнята 19.04.2022 без участі ОСОБА_1 та його захисника, про наявність складеного протоколу про адміністративне провадження йому відомо не було, копію оскаржуваної постанови отримано представником ОСОБА_1 05.01.2026.

З огляду на зазначене, наведені в клопотанні про поновлення строку причини пропуску строку на оскарження постанови суду суд апеляційної інстанції вважає поважними та доходить висновку про поновлення строку на оскарження постанови суду, з метою забезпечення права особи на апеляційне оскарження.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

До апеляційної скарги адвокатом додано копію закордонного паспорта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , , з якої вбачається, що з 01 листопада 2019 року він виїхав за межі державного кордону України, відміток про повернення до України закордонний паспорт не містить.

Крім того, згідно відповіді Державної прикордонної служби України на адвокатський запит № 01-МА від 05.01.2026 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 01.11.2019 року о 18.31 год виїхав за межі України у пункті пропуску Ужгород, відомостей про в`їзд на територію України станом на 16.01.2026 року немає (а.с. 68).

Таким чином, працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 16 грудня 2021 року, не перевіривши при цьому належним чином особу правопорушника, оскільки на той час він перебував за межами державного кордону України і не міг вчинити вказане правопорушення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Згідно роз`яснень, які містяться в абзаці другому п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року за №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Згідно п.9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення №1376: при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «місце складання протоколу» - населений пункт або географічна точка; у графі «посада, найменування органу поліції, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол» - прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол (повністю, без скорочень); у графі «склав цей протокол про те, що громадянин(ка)» - прізвище, ім`я та по батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (повністю, без скорочень); у графі «назва документа, серія, №, ким і коли виданий» - документ, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила правопорушення (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і найменування органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла)).

Таким чином, працівники поліції в порушення вимог закону не вжили заходів для встановлення особи правопорушника та склали протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП на особу, яка не керувала транспортним засобом і на час складання протоколу перебувала за межами України.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Постанова суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підлягає скасуванню, як незаконна, а провадження у справі слід закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

Поновити захиснику ОСОБА_1 – адвокату Афендуловій Марині Георгіївні строк на оскарження постанови Крижопільського районного суду Вінницької області від 19 квітня 2022 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Афендулової Марини Георгіївни задовольнити.

Постанову Крижопільського районного суду Вінницької області від 19 квітня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати.

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду: В.П. Рибчинський