Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №127/33895/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/33895/25

Провадження № 22-ц/801/520/2026

Категорія: 39

Головуючий у суді 1-ї інстанції Борисюк І. Е.

Доповідач:Ковальчук О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 рокуСправа № 127/33895/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчука О. В.,

суддів: Сала Т. Б., Шемети Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Кулішко Б. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Пумб» на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області про застосування заходів процесуального примусу у виді штрафу, постановлену у цій справі 23 грудня 2025 року у м. Вінниці суддею цього суду Борисюк І.Е., дата складання повного тексту судового рішення відповідає даті його постановлення,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі – ТОВ «Юніт Капітал») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

29.10.2025 року ухвалою суду першої інстанції, зокрема, витребувано у Акціонерного товариства «Пумб» (далі – АТ «Пумб») докази, які мають значення для правильного вирішення даної справи.

25.11.2025 року ухвалою суду першої інстанції застосовано до АТ «Пумб» за неповідомлення суду про неможливість подати витребувані ухвалою суду від 29.10.2025 року докази, і неподання таких доказів без поважних причин, заходи процесуального примусу у виді штрафу. Стягнено з АТ «Пумб» штраф в сумі 908, 40 грн в дохід державного бюджету. Повторно зобов`язано АТ «Пумб» надати суду витребувані докази до 12.12.2025 року.

23.12.2025 року ухвалою суду першої інстанції повторно застосовано до АТ «Пумб» за неповідомлення суду про неможливість подати витребувані ухвалою суду від 29.10.2025 року докази, і неподання таких доказів без поважних причин, заходи процесуального примусу у виді штрафу. Стягнено з АТ «Пумб» штраф в сумі 3 028 грн в дохід державного бюджету Повторно зобов`язано АТ «Пумб» надати суду витребувані докази до 07 січня 2026 року.

Не погодившись із такою ухвалою суду, АТ «Пумб» подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати в частині застосування до АТ «Пумб» заходу процесуального примусу у вигляді штрафу.

В обґрунтування апеляційної скарги представник скаржника зазначає, що ухвала суду першої інстанції від 29.10.2025 року про витребування доказів, а також ухвала суду першої інстанції від 25.11.2025 року про застосування заходу процесуального примусу у вигляді штрафу, ні в паперовому, ні в електронному форматі до АТ «Пумб» не надходили, на підтвердження чого надає скріншот із підсистеми «Електронний суд».

Також звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що АТ «Пумб» отримало доступ до ухвали суду першої інстанції від 29.10.2025 року та ухвали суду першої інстанції від 25.11.2025 року лише 05.01.2026 року, після подачі заяви на вступ представника АТ «Пумб» у справу та телефонного дзвінка працівника суду першої інстанції представнику банку.

Крім того, скаржник зауважує, що АТ «Пумб» не залучалось до участі у цій справі як учасник, а тому фактично є «іншою особою», яка в дійсності не отримує документи по справі, які її стосуються.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Апеляційний суд, згідно з вимогами ст. 367 ЦПК України, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін з огляду на таке.

Статтею 375 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що АТ «Пумб» у встановлений судом строк ухвала суду від 25.11.2025 року та повторно ухвала суду від 29.10.2025 року виконані не були. Заява про продовження процесуального строку, встановленого судом ухвалою від 25.11.2025 року, до закінчення цього строку, як це передбачено ч. 2 ст. 127 ЦПК України, до суду не надходила.

У порушення вимог вищевказаного судового рішення та ч. 7 ст. 84 ЦПК України АТ «Пумб» не повідомило суд протягом п`яти днів з дня вручення вказаної ухвали про причини неможливості подати витребувані докази у встановлений судом строк.

При цьому суд вважав, що АТ «Пумб» потворно ухилилось від вчинення дій, покладених на нього судовим рішенням, не надало витребувану судом інформацію, що в свою чергу, створило протиправні перешкоди у здійсненні судочинства.

Враховуючи вищезазначене, з метою спонукання відповідних осіб до виконання судового рішення, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства, суд дійшов висновку про застосування заходів процесуального примусу до АТ «Пумб» у виді штрафу в сумі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

У ст. 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 6 ст. 84 ЦПК України передбачено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, зобов`язана надати його на вимогу суду.

За приписами ч. 7, ч. 8 ст. 84 цього Кодексу, особи, які не мають можливості надати доказ, який витребував суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Згідно зі ст. 143 ЦПК заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин (п. 3 ч. 1 ст. 148 ЦПК України).

З аналізу наведених правових норм вбачається, що суд може застосувати до особи заходи процесуального примусу у вигляді штрафу за неподання до суду доказів чи неповідомлення про неможливість їх подання, тобто за фактичну бездіяльність особи щодо виконання судового рішення.

Суд першої інстанції, встановивши, що АТ «Пумб», отримавши ухвали суду про витребування доказів, не подало до суду відповідних документів, а також не повідомило суд у встановлений строк про неможливість подання таких доказів, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування до АТ «Пумб» заходів процесуального примусу у вигляді штрафу.

В той час, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, викладених у мотивувальній частині судового рішення, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 8 Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) – підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав. Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.

Відповідно до п. 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували «Електронний кабінет», суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до «Електронного кабінету» таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) – підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи (п. 24 Положення про ЄСІТС).

Абзацами 2 та 5 п. 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що до «Електронних кабінетів» користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі – АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі – автоматизована система діловодства).

За п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Як визначено п. 42-1 положення про ЄСІТС, засобами ЄСІТС забезпечується можливість перевірки наявності Електронного кабінету іншої особи та вибору такої особи з переліку для зазначення її як учасника (сторони) справи. У разі вибору іншої особи під час створення документів в Електронному суді її реквізити автоматично вносяться до автоматизованої системи документообігу суду.

Із автоматизованої системи діловодства судів«Д-З» встановлено, що 30.10.2025 року відповідальним працівником суду першої інстанції було внесено АТ «Пумб» до учасників даної справи.

Таким чином, посилання в апеляційній скарзі на те, що АТ «Пумб» не залучалось до участі у цій справі як учасник, а тому фактично є «іншою особою», яка в дійсності не отримує документи по справі, які її стосуються, є необґрунтованими.

Також апеляційний суд вважає безпідставними доводи скаржника про те, що вищезгадані судові рішення АТ «Пумб» не отримувало.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалу суду першої інстанції від 25.11.2025 року про витребування доказів та ухвалу суду першої інстанції від 29.10.2025 року про застосування заходів процесуального примусу вперше та повторного витребування доказів АТ «Пумб» отримало у Електронному кабінеті користувача підсистеми «Електронний суд» 30.10.2025 року та 25.11.2025 року відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронного документу (а.с. 65, зворот а.с. 69).

Крім того, з метою пересвідчення доставки відповідних судових рішень АТ «Пумб», апеляційним судом за допомогою Кабінету судді упідсистемі «Електронний суд» було проаналізовано картку руху документів у даній справі під час її розгляду судом першої інстанції та встановлено, що АТ «Пумб» отримувало усі процесуальні документи у підсистемі «Електронний суд», створені судом першої інстанції, в тому числі і ухвали суду від 25.11.2025 року та від 29.10.2025 року.

Відтак, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для застосування до АТ «Пумб» заходів процесуального примусу у виді штрафу у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки АТ «Пумб» не виконано покладені на нього процесуальні обов`язки щодо надання доказів на виконання ухвал суду.

Отже, посилання скаржника в апеляційній скарзі не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права та фактично зводяться до незгоди із застосованим судом заходом процесуального примусу.

Таким чином, відповідно до положень ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до п. п. «в» п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України, ст. 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції необхідно віднести за рахунок особи, яка подала апеляційну скаргу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Пумб» залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 23 грудня 2025 року– без змін.

Понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції судові витрати залишити за ним.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий О. В. Ковальчук

Судді: Т. Б. Сало

Т. М. Шемета