Рішення від 12 березня 2026 р. у справі №751/8353/25 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Рішення

Іменем України

13 березня 2026 року місто Чернігів

Справа №751/8353/25

Провадження №2/751/135/26

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.

секретаря судового засідання Стрижак В. П.

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»

відповідач – ОСОБА_1

представник позивача – Кудіна Анастасія В`ячеславівна

представник відповідача – Кушнеренко Євген Юрійович

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Встановив:

І. Стислий виклад позиції позивача

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 2153489 в розмірі 14 895 грн, за кредитним договором №2927413059/717700 в розмірі 12 000 грн, за кредитним договором №2927413059/460384 в розмірі 10 562,50 грн, за договором позики №79137959 в розмірі 10 439,10 грн, а також понесених судових витрат (а.с.1-12).

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13.08.2021 між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 , а також 20.08.2021 між ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 укладено договори №2927413059/717700 та №2927413059/460384. Крім того, 25.08.2024 та 28.07.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитні договори №2153489 та №79137959. За умовами кредитних договорів позичальник зобов`язався вчасно повернути кредит та сплатити відсотки за користування ним. Проте відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань. Між тим, 19.04.2022 договір факторингу укладено між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група», ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», відповідно до якого перейшло право вимоги за кредитним договором №2927413059/460384 та №2927413059/717700. Крім того, 27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договори факторингу, відповідно до яких клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язувався їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цими договорами. Зазначає, що наразі відповідач має непогашену заборгованість за вищевказаними кредитними договорами.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 01.10.2025 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 13.11.2025 відклав розгляд справи за клопотанням представника відповідача для подання відзиву.

У встановлений строк від представника відповідача надійшов відзив (а.с.122-127), згідно якого просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що матеріали справи не містять жодних підтверджень, що спірні кредитні договори були акцептовані сторонами, в порядку, передбаченому законом, що ці договори підписав відповідач, що саме цей договір розумів відповідач та ознайомився і погодився з отриманням грошових коштів на умовах, визначених у договорі, що договір взагалі містив умови щодо кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки у зазначеному в цьому договорі розмірах і порядках нарахування. Коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли. Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження дійсного отримання відповідачем грошових коштів за кредитними договорами. Не надано інформації з приводу відкриття рахунку для зарахування кредиту, відсутні докази користування відповідачем кредитними коштами, відсутня інформація про рух коштів. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази відкриття банківської карти та рахунку. Також доводи позивача щодо стягнення штрафних санкцій, пені та неустойки за кредитними договорами №2153489 від 25.08.2024 та №79137959 від 28.07.2024 не ґрунтуються на законі, а тому не підлягають задоволенню. Також заперечує щодо стягнення з нього комісії, оскільки Верховний Суд дійшов висновку про те, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону України «Про захист прав споживачів». Крім того заперечує щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами поза межами строку їх дії.

Представником позивача надано відповідь на відзив (а.с.134-143), у якій він зазначив, що укладаючи кредитні договори, позичальник засвідчив, що погоджується з тим, що електронний підпис з одноразовим ідентифікатором є аналогом його власноручного підпису, а також усвідомлює правові наслідки такої згоди. У відповідності до умов кожного з договорів, їх підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону, вказаний позичальником при укладанні договорів. Відповідач має в мережі Інтернет сторінку з розміщеною пропозицією (офертою). На даній сторінці розміщена інформація про підприємство, скановані копії правовстановлюючих документів, фінансові звіти про діяльність підприємства, та пропозиції (оферти) щодо видачі кредитів з правилами їх отримання та повернення. У договорі оферти зазначено, що клієнт здійснює оформлення кредиту шляхом заповнення заявки на отримання кредиту на сайті товариства, обов`язково вказуючи всі дані, зазначені в заявці як обов`язкові для заповнення. Укладання угоди без заповнення заявки клієнтом є неможливим. Зауважив, що для укладення вищевказаних договорів в електронному вигляді дані вносились шляхом заповнення відповідних форм на сайті товариства позичальником власноруч. Кредитні договори були укладені з позичальником в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису. ОСОБА_1 через особистий кабінет на вебсайті позикодавця подав заявку на отримання позики за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання позики, після чого позикодавець надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання договору. Номер банківської карти, на яку переказано грошові кошти, вказав особисто відповідач. ОСОБА_1 розумів розмір процентів, надаючи свою згоду на отримання кредитних коштів. Відсотки нараховані за понадстрокове користування кредитом, за відсотковою ставкою передбаченою кредитними договорами. Одночасно просили відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, адже вказаний розмір 10 000,00 грн є не співмірними зі складністю справи, не відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, також, відсутній детальний опис послуг із зазначенням витраченого часу.

Ухвалами суду від 19.12.2025, 22.01.2026 та 18.02.2026 розгляд справи відкладено у зв`язку з витребуванням доказів.

У судове засідання представник позивача не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач та його представник у судове засідання не прибули, про день, час та місце судового засіданні повідомлені в установленому порядку. Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі, одночасно просив відмовити у задоволенні позову з підстав, вказаних у відзиві.

Суд, відповідно до положень ст. 223 ЦПК України, ухвалив про розгляд справи без участі сторін.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

13.08.2021 між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №2927413059/717700, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит в сумі 3 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності. Строк кредиту – 30 днів (до 11.09.2021), процентна ставка фіксована – 2,50% на добу (а.с.56-59).

20.08.2021 між ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №2927413059/460384, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит в сумі 3 500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності. Строк кредиту – 25 днів (до 13.09.2021), процентна ставка фіксована – 2,50% на добу (а.с.71-75).

Також 28.07.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № №79137959, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит в сумі 3 500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності. Строк кредиту – 30 днів (до 26.08.2024), процентна ставка фіксована – 1,50% в день (а.с.30-33,34).

Крім того, 25.08.2024 із застосуванням електронного підпису між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 2153489, за умовами якого сума позики складає 5 000,00 грн, строк кредиту – 30 днів (до 23.09.2024), процентна ставка з другого дня до дати повернення – 0,01% в день, денна процентна ставка – 0,93, %комісія за надання позики – 1 380,50 грн (а.с.8-12).

Факт перерахування грошових коштів ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ТОВ «Гоуфінгоу» на рахунок ОСОБА_1 підтверджується випискою наданою АТ «Універсалбанк» (а.с. 192-196), випискою АТ «Сенс Банк» (а.с.209-210), а також випискою АТ КБ «Приватбанк» (а.с.212-216).

Надалі, відбулась переуступка прав вимоги за вищевказаними договорами.

Так, 19.04.2022 між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група», ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договори факторингу №19042022-Є, №19042022-Г за якими ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ТОВ «Гоуфінгоу» відступають ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с.60-62, 63-64, 65, 65, 76-78, 79-80, 81).

Відповідно до акту прийому-передачі та витягу з реєстру боржників до договору факторингу №19042022-Є від 19.04.2022 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2927413059/717700 від 13.08.2021 в сумі 12 000,00 грн, з яких: 3 000 грн - заборгованість за основною сумою, 9 000,00 грн - заборгованість за процентами (а.с.63, 65).

Відповідно до акту прийому-передачі та витягу з реєстру боржників до договору факторингу №19042022-Г від 19.04.2022 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2927413059/460384 від 20.08.2021 в сумі 10 562,50 грн, з яких: 3 500 грн - заборгованість за основною сумою, 7 062,50 грн - заборгованість за процентами (а.с.79, 81).

Відповідно до розрахунку заборгованість відповідача за кредитним договором №2927413059/717700 від 13.08.2021 станом на 31.08.2025 становить 12 000,00 грн, з яких: 3 000 грн - заборгованість за основною сумою, 9 000,00 грн - заборгованість за процентами (а.с.66).

Відповідно до розрахунку заборгованість відповідача за кредитним договором №2927413059/460384 від 20.08.2021 станом на 31.08.2025 становить 10 562,50 грн, з яких: 3 500 грн - заборгованість за основною сумою, 7 062,50 грн - заборгованість за процентами (а.с.82).

27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №27/03/2025, за яким ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с.13-14

Додатковою угодою №1 від 27.03.2025 до договору факторингу №27/03/2025 від 27.03.2025 сторони домовились про загальну суму прав вимоги, що відступаються згідно реєстру боржників №1 (а.с.15).

Відповідно до розрахунку ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість відповідача за кредитним договором №79137959 від 28.07.2024 станом на 27.03.2025 становить 10 439,10 грн, з яких: 3 500 грн - заборгованість за основною сумою, 5 953,50 грн - заборгованість за пенею, 985,60 грн - заборгованість за процентами (а.с.40-44).

Відповідно до акту прийому-передачі та витягу з реєстру боржників до договору факторингу №27/03/2025 від 27.03.2025 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №79137959 від 28.07.2024 в сумі 10 439,10 грн, з яких: 3 500 грн - заборгованість за основною сумою, 5 953,50 грн - заборгованість за пенею, 985,60 грн - заборгованість за процентами (а.с.37, 39).

Відповідно до розрахунку ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість відповідача за кредитним договором №2153489 від 25.08.2024 станом на 27.03.2025 становить 14 895,00 грн, з яких: 5 000 грн - заборгованість за основною сумою, 9 250,00 грн - заборгованість за пенею, 495,00 грн - комісія, 150,00 грн - заборгованість за процентами (а.с.19-21).

Відповідно до акту прийому-передачі та витягу з реєстру боржників до договору факторингу №27/03/2025 від 27.03.2025 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2153489 від 25.08.2024 в сумі 14 895,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за основною сумою, 9 250,00 грн - заборгованість за пенею, 495,00 грн - комісія, 150,00 грн - заборгованість за процентами (а.с.16, 18).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кредитні договори №2927413059/717700 від 13.08.2021, №2927413059/460384 від 20.08.2021, №79137959 від 28.07.2024 та №2153489 від 25.08.2024 були укладені в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів» та не суперечить приписам ч. 1 ст. 205, ст. 6, 207, 627-628, ч. 2 ст. 639 ЦК України.

При цьому на виконання вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, у зв`язку з чим вони в силу положень ст. 629 ЦК України є обов`язковими для виконання сторонами.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З позовом про визнання недійсними вказаних договорів відповідач не звертався.

Факт перерахування коштів за спірними договорами підтверджується виписками за договором АТ «УніверсалБанк» (а.с. 192-196), АТ «Сенс Банк» (а.с.209-210) та АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.212-216). Дана обставина не спростована стороною відповідача.

Договори факторингу №19042022 від 19.04.2022 та №27/03/2025 від 27.03.2025 укладені з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» є чинними, їх дійсність ніким не оспорена, а тому підлягають виконанню.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорах строк грошові кошти (тіло кредиту) не повернув, а тому позов у частині стягнення 3 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту за кредитним договором №2927413059/717700 від 13.08.2021, 3 500,00 грн заборгованості за тілом кредиту за кредитним договором №2927413059/460384 від 20.08.2021 обґрунтований та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення відсотків за указаними вище кредитними договорами суд дійшов наступного висновку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Подібних висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 04.02.2020 у справі №912/1120/16.

Відповідно умов договору №2927413059/717700 від 13.08.2021 загальний строк кредитування становить 30 днів з 13.08.2021 до 11.09.2021.

Відповідно до розрахунків позивача, відсотки нараховані у розмірі 9 000,00 грн.

Відповідно умов договору №2927413059/460384 від 20.08.2021 загальний строк кредитування становить 30 днів з 20.08.2021 до 13.09.2021.

Відповідно до розрахунків позивача, відсотки нараховані у розмірі 7 062,50 грн.

Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом за кредитними договорами №2927413059/717700 від 13.08.2021, №2927413059/460384 від 20.08.2021 та зміну дати повернення всієї суми кредиту, матеріали справи не містять.

Отже, позивачем не доведено, що відповідачем вчинялися дії щодо продовження (пролонгації) строку дії указаних договорів, як встановлено умовами п.3.3.3 договорів.

Нарахування та стягнення процентів за користування кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам Цивільного кодексу України.

Отже, з урахуванням строку кредитування, розмір відсотків по договору №2927413059/717700 від 13.08.2021 становить 2 250,00 грн (3000х2,5%х30), які підлягають стягненню з відповідача.

З урахуванням строку кредитування, розмір відсотків по договору №2927413059/460384 від 20.08.2021 становить 2 625,00 грн (3500х2,5%х30), які підлягають стягненню з відповідача.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками за договором позики №79137959 від 28.07.2024 та №2153489 від 25.08.2024 суд зазначає наступне.

24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ, яким статтю восьму Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, яка визначає, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Разом з цим, частиною 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що надавачам фінансових послуг, не зазначеним у пункті 3 цього розділу, та надавачам допоміжних послуг протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Законом слід привести свою діяльність та документи у відповідність з вимогами цього Закону.

Договір позики №79137959 від 28.07.2024 та №2153489 від 25.08.2024 укладені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Однак, перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Зазначене указує на те, що строк встановлений в п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» встановлювався для договорів укладених до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», якщо строк дії таких договорів продовжувався після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином, умови договору щодо встановлення денної процентної ставки вище 1 % є нікчемними в силу положень частини 5 статті 8 та частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», а тому позивач неправомірно за договором позики №79137959 від 28.07.2024 та №2153489 від 25.08.2024 застосовував процентну ставку, яка перевищувала законодавчо закріплений максимальний розмір.

Відповідно умов договору №79137959 від 28.07.2024 загальний строк кредитування становить 30 днів з 28.07.2024 до 26.08.2024.

Відповідно до розрахунків позивача, відсотки нараховані за період з 28.07.2024 до 26.06.2024 за процентною ставкою 1,5 % в день, за період з 27.08.2024 до 24.10.2024 за процентною ставною 1 % в день, за період з 25.10.2024 до 04.11.2024 за процентною ставкою 1,5 % в день, у розмірі 3 640,00 грн. У вказаний період відповідачем сплачено на погашення відсотків 2 654,40 грн, залишок становить 985,60 грн.

Відповідно умов договору №2153489 від 25.08.2024 загальний строк кредитування становить 30 днів з 25.08.2024 до 23.09.2024.

Відповідно до розрахунків позивача, відсотки нараховані за період з 25.08.2024 до 23.09.2024 за процентною ставкою 0,01 % в день, за період з 24.09.2024 до 30.11.2024 за процентною ставною 1 % в день у розмірі 3 264,50 грн. У вказаний період відповідачем сплачено на погашення відсотків 3 114,50 грн, залишок становить 150,00 грн.

Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати позики, установлених цим договором (пролонгація) на підставі поданого до позикодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку користування позикою здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права (п. 6 договорів).

Позивач не надав доказів на підтвердження пролонгації договорів №79137959 від 28.07.2024 та №2153489 від 25.08.2024, зокрема укладання додаткових договорів для продовження строку кредитування.

Нарахування та стягнення процентів за користування позикою поза визначеними строками суперечить вказаним вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.

Таким чином, розмір відсотків за кредитним договором №79137959 від 28.07.2024 за період з 28.07.2024 до 26.08.2024 становить 1 050,00 грн (3500х1%30). Відповідачем сплачено у рахунок погашення відсотків 2 654,40 грн. Отже, переплата становить 1 604,40 грн.

Розмір відсотків за кредитним договором №2153489 від 25.08.2024 за період з 25.08.2024 до 23.09.2024 становить 1 500,00 грн (5000х1%30). Відповідачем сплачено у рахунок погашення відсотків 3 114,50 грн. Отже, переплата становить 1 614,50 грн.

З огляду на сплату відповідачем відсотків за указаними договорами, позов у цій частині не підлягає задоволення.

Щодо стягнення комісії за надання позики за договором №2153489 від 25.08.2024, суд зазначає наступне.

Пунктами 2.4, 4 договору позики визначено, що комісія, пов`язана з наданням позики - 27,61% від суми кредиту та дорівнює 1 380,50 грн. Комісія за надання позики нараховується одноразово в дату надання позики, що визначена п.2 Договору.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку чи іншої фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту і, відповідно, така умова не є нікчемною.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 20 вересня 2024 року у справі № 331/2974/23 (провадження №61-7620св24).

Позивачем нараховано комісію у розмірі 1 380,50 грн відповідно умов договору. Відповідачем сплачено 885,50 грн на погашення комісії, залишок становить 495,00 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача пені за кредитним договором №79137959 від 28.07.2024 в розмірі 5 953,50 грн та за кредитним договором №2153489 від 25.08.2024 в розмірі 9 250,00 грн суд дійшов наступного висновку.

Пунктом 2.3 договору позики №79137959 від 28.07.2024 передбачено, що пеня, яка нараховується на суму позики становить 2,7% в день (а.с.30).

Пунктом 2.4 договору позики №2153489 від 25.08.2024 передбачена пеня на залишок суми позики в розмір 5% в день (а.с.8).

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє дотепер.

Відтак позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено нарахування неустойки в розмірі 5 953,50 грн за порушення зобов`язання за договором позики №79137959 від 28.07.2024 та 9 250,00 грн за договором позики №2153489 від 25.08.2024.

Позивачем спрямовані сплачені відповідачем кошти на погашення неустойки у розмірі 1 039,50 грн за договором позики №79137959 від 28.07.2024 та неустойки у розмірі 750,00 грн за договором позики №2153489 від 25.08.2024.

Оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження пролонгації договору №79137959 від 28.07.2024, тому позивач має право на стягнення залишку тіла позики у розмірі 856,10 грн (3500,00-1 604,40-1039,50), з урахуванням переплати за відсотками та неустойкою.

Також, позивачем не надано доказів на підтвердження пролонгації договору №2153489 від 25.08.2024, тому позивач має право на стягнення залишку тіла позики у розмірі 3 130,50 грн (5000,00+495,00-1 614,50-750,00), з урахуванням несплаченої комісії, переплати за відсотками та неустойкою.

З огляду на зазначене вище, позов підлягає частковому задоволенню.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.1), які відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 971,15 грн (3028х15361,6/47896,60).

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Верховний Суд у справах № 905/1795/18 і № 922/2685/19 вказував на те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правнича допомога відповідачу надавалася адвокатом Кушнеренко Є.Ю. на підставі договору про надання правової допомоги №428 від 12.11.2025 (а.с.128, 132).

Відповідач сплатив на користь адвоката 10 000,00 грн за надання правничої допомоги, що підтверджується копією квитанції (а.с.129), актом виконаних робіт (а.с.130-120).

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, суд приймає до уваги характер спірних правовідносин, складність справи, яка розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц, від 01.09.2022 у справі № 640/16093/21.

Представником позивача заявлено клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

З урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт на підготовку відзиву, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, суд дійшов висновку, що заявлена представником позивача сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн є явно завищеною і непропорційною до предмета спору та ціни позову.

У зв`язку з цим, з огляду на критерії співмірності, розумності, обґрунтованості та пропорційності, витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, слід зменшити з 10 000,00 грн до 5 000,00 грн, що забезпечить справедливий баланс між інтересами сторін.

Оскільки ціна позову становила 47 896,60 грн, а позов задоволено частково, на суму 15 361,6 грн, що становить 32% (100%х15361,6/47896,60), з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до відхиленої частини вимог 68% (100%-32%), що становить 3 400,00 грн (68%х5000грн/100%).

Згідно з ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

З огляду на викладене та норму ч. 10 ст. 141 ЦПК України, суд, провівши взаємозалік, дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідача 2 428,85грн (3400,00-971,15) витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 533, 543, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд

Вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 5 250 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят) грн 00 коп заборгованості за кредитним договором №2927413059/717700 від 13.08.2021, що складається із заборгованості за кредитом – 3 000 грн 00 коп, заборгованості за процентами – 2 250 грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 6 125 (шість тисяч сто двадцять п`ять) грн 00 коп заборгованості за кредитним договором №2927413059/460384 від 20.08.2021, що складається із заборгованості за кредитом – 3 500 грн 00 коп, заборгованості за процентами – 2 625 грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 856 (вісімсот п`ятдесят шість) грн 10 коп заборгованості за кредитним договором №79137959 від 28.07.2024.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 3 130 (три тисячі сто тридцять) грн 50 коп заборгованості за кредитним договором №2153489 від 25.08.2024.

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 2 428 (дві тисячі чотириста двадцять вісім) грн 85 коп витрат на правничу допомогу.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 18.03.2026.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 35625014)

Відповідач – ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Суддя Н. В. Маслюк