Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №751/10751/25 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/10751/25

Провадження №2/751/447/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого судді Діденко А. О.

за участю секретаря судового засідання Рак Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 3260712431-109455 від 18.08.2021, №3628838 від 14.07.2021, №101401526 від 24.06.2021 у розмірі 90411,78 грн, а також понесених судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконує умови кредитного договору.

Новозаводський районний суд міста Чернігова ухвалою від 08.12.2025 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, при подачі позову до суду просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку за зареєстрованим місцем проживання, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

За письмовою згодою позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, у відповідності до статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).

За правилом частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 24.06.2021 ОСОБА_1 в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «МІЛОАН» (https://miloan.ua/) було подано Анкету-заяву на кредит № 101401526 (а.с.28).

Після погодження умов кредитування, 24.06.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «МІЛОАН» було укладено електронний Договір про споживчий кредит № 101401526, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 7 000 грн зі строком кредиту - 29 днів, тобто до 23.07.2021, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін встановлений Договором; комісія за надання кредиту – 1 330,00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 % від суми кредиту одноразово; проценти за користування кредитом – 5 075,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (а.с. 22-25).

Укладений договір складається з Анкети-заяви на кредит № 101401526, Договору про споживчий кредит № 101401526 від 24.06.2021, Графіку платежів за договором про споживчий кредит, Паспорта споживчого кредиту (а.с. 22-25,26,27,28).

ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 *58, що підтверджується квитанцією №1686225402 від 24.06.2021 (а.с. 41).

Із Графіку платежів за договором про споживчий кредит № 101401526 від 24.06.2021 убачається, що відповідач зобов`язався сплатити до 23.07.2021 чисту суму кредиту у розмірі 13405,00 грн, яка складається з: 7 000,00 грн - сума кредиту за договором; 5 075,00 грн – проценти за користування кредитом; 1 330,00 грн – комісія за надання кредиту (а.с. 26).

Підпунктами 3.2.6 пункту 3.2 Договору про споживчий кредит № 101401526 від 24.06.2021 передбачено, що ТОВ «МІЛОАН» має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу чи делегувати (доручати здійснення) свої права за цим Договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника. У випадку, якщо після відступлення прав вимоги за цим Договором Кредитодавець отримає від позичальника платіж (кошти) для погашення існуючої заборгованості за цим Договором, такий платіж (кошти) відповідно до частини другої статті 516 Цивільного кодексу України позичальнику не повертаються і зараховуються в рахунок виконання зобов`язань позичальника за цим Договором.

29.12.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 29-12/2021-45, за яким ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за вищевказаним кредитним договором. Так, згідно з підпунктом 2.1 клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідному Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (а.с. 82-86).

Згідно до реєстру боржників від 29.12.2021 року до договору факторингу № 29-12/2021-45, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 10 672,08 грн за договором №101401526 від 24.06.2021 року (а.с.98)

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за яким ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги за вищевказаним кредитним договором. Так, згідно з підпунктом 2.1 клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідному Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (а.с. 99-104).

Згідно Витягу з реєстру боржників до договору № 10-01/2023, ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 20 652,78 грн за договором №101401526 від 24.06.2021 року, з яких: 3 502,00 грн – сума заборгованості за основним зобов`язанням, 17 150,78 грн – сума заборгованості за нарахованими процентами (а.с.123).

Відповідно до розрахунку заборгованості наданого ТОВ «Вердикт Капітал» за договором № 101401526 від 24.06.2021 сума заборгованості станом на 10.03.2023 складає 20 652,78 грн, з яких: 3 502,00 грн - сума кредиту за договором; 17 150,78 грн – заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги (а.с.47).

Відповідно до розрахунку заборгованості, ТОВ «Коллект Центр» станом на 03.12.2025 за договором № 101401526 від 24.06.2021 заборгованість відповідача складає 20 652,78 гривень та яка складається із наступного: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) – 3 502,00 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги – 17 150,78 грн(а.с.50).

Також, 14.07.2021 ОСОБА_1 в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «МІЛОАН» (https://miloan.ua/) було подано Анкету-заяву на кредит № 3628838 (а.с.12).

Після погодження умов кредитування, 14.07.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «МІЛОАН» було укладено електронний Договір про споживчий кредит № 3628838, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 8 000 грн зі строком кредиту - 30 днів, тобто до 13.08.2021, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін встановлений Договором; комісія за надання кредиту – 1 1520,00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 % від суми кредиту одноразово; проценти за користування кредитом – 6 000,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (а.с. 138-142).

Укладений договір складається з Анкети-заяви на кредит № 3628838, Договору про споживчий кредит № 3628838 від 14.07.2021, Графіку платежів за договором про споживчий кредит, Паспорта споживчого кредиту (а.с. 11,12, 138-142,143).

ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 *58, що підтверджується квитанцією №1705008973 від 14.07.2021 (а.с. 19).

Із Графіку платежів за договором про споживчий кредит № 3628838 від 14.07.2021 убачається, що відповідач зобов`язався сплатити до 13.08.2021 чисту суму кредиту у розмірі 15 520,00 грн, яка складається з: 8 000,00 грн - сума кредиту за договором; 6 000,00 грн – проценти за користування кредитом; 1 520,00 грн – комісія за надання кредиту (а.с. 143).

Підпунктами 3.2.6 пункту 3.2 Договору про споживчий кредит № 3628838 від 14.07.2021 передбачено, що ТОВ «МІЛОАН» має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу чи делегувати (доручати здійснення) свої права за цим Договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника. У випадку, якщо після відступлення прав вимоги за цим Договором Кредитодавець отримає від позичальника платіж (кошти) для погашення існуючої заборгованості за цим Договором, такий платіж (кошти) відповідно до частини другої статті 516 Цивільного кодексу України позичальнику не повертаються і зараховуються в рахунок виконання зобов`язань позичальника за цим Договором.

28.12.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 28-12/2021-72, за яким ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за вищевказаним кредитним договором. Так, згідно з підпунктом 2.1 клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідному Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (а.с. 68-72).

Згідно до реєстру боржників від 28.12.2021 року до договору факторингу № 28-12/2021-72, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 22 356,80 грн за договором №3628838 від 14.07.2021 року (а.с.81)

Відповідно до розрахунку заборгованості наданого ТОВ «Вердикт Капітал» за договором № 3628838 від 14.07.2021 сума заборгованості станом на 10.03.2023 складає 41 694,00 грн, з яких: 6 668,00 грн - сума кредиту за договором; 35 026,00 грн – заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги (а.с.46).

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за яким ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги за вищевказаним кредитним договором. Так, згідно з підпунктом 2.1 клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідному Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (а.с. 99-104).

Згідно Витягу з реєстру боржників до договору № 10-01/2023, ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 41 694,00 грн за договором №3628838 від 14.07.2021 року, з яких: 6 680,00 грн – сума заборгованості за основним зобов`язанням, 35 026,00 грн – сума заборгованості за нарахованими процентами (а.с.122).

Відповідно до розрахунку заборгованості, ТОВ «Коллект Центр» станом на 03.12.2025 за договором № 3628838 від 14.07.2021 заборгованість відповідача складає 41 694,00 гривень та яка складається із наступного: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) – 6 668,00 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги – 35 026,00 грн(а.с.49).

Окрім цього, 18.08.2021 між ТОВ ФК «Інкасо Фінанс» та відповідачем було укладено договір позики № 3260712431-109455 «Проста позика». Відповідно умов договору сума кредиту становить 3 500,00 грн, строк кредиту - 20 днів, який закінчується 07.09.2021, проценти за користування кредитом - 1,95 % грн, які нараховуються за кожен день користування кредитом (а.с.29-34).

Відповідно до додатку № 1 до договору позики № 3260712431-109455 від 18.08.2021 Графіку платежу, датою отримання кредиту є 18.08.2024, датою повернення кредиту -07.09.2021, сума кредиту – 3 500,00 грн, проценти за користування – 1 360,00 грн, а всього повернути потрібно 4 860,00 грн (а.с. 34 зворот-35).

На підтвердження існування вищевказаних договірних відносин між сторонами позивачем надано копію Паспорту споживчого кредиту продукту «проста позика» від 18.08.2021 (51-53).

Відповідно до інформаційної довідки Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальні платіжні рішення" переказало кошти в сумі 3 500, 00 грн на картку 536639-5037 (а.с.94).

Також, факт зарахування відповідачу грошових коштів підтверджено інформаційною довідкою ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» № 21-12/21 від 28.12.2021 (а.с.114).

Відповідно до розрахунку заборгованості, складного ТОВ «ФК«Інкасо Фінанс» станом на 21.12.2021 року, загальна заборгованість відповідача за кредитним договором 3260712431-109455 від 18.08..2021 року становить 4 860,00 грн (а.с.127-128).

21.12.2021 між ТОВ «ФК« Інкасо Фінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 21-12/21, за умовами якого ТОВ «ФК«Інкасо Фінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (а.с.54-57).

Згідно Витягу з реєстру боржників від 21.12.2021 року до договору факторингу № 21-12/2021, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 4 8660,00 грн. за договором №3260712431-109455 від 18.08.2021 року (а.с.67).

У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до Боржників за кредитними договорами Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10.01.2023 року, у т.ч. за кредитним договором №3260712431-109455 від 18.08.2021.

Згідно Витягу з реєстру боржників від 10.01.2023 року до договору факторингу № 10-03/2023/01 ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідачки за договором №3260712431-109455 від 18.08.2021 сумі в 28 065,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, ТОВ «Коллект Центр» станом на 03.12.2025 за договором № 3260712431-109455 від 18.08.2021 заборгованість відповідача складає 28 065,00 гривень та яка складається із наступного: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) – 3 500,00 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги – 24 565,00 грн(а.с.48).

Відповідно до частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України (далі за текстом – ЦК України) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з частиною першою статті 1088 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частині другій статті 16 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) законодавець визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, а також зазначив, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Першочергово захист цивільних прав та інтересів полягає в з`ясуванні того, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення. Суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб. Тобто підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Статтею 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина перша статті 599 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Так, загальні правила щодо форми договору визначено у статті 639 Цивільного кодексу України, згідно з якою:

- договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом;

- якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася;

- якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі;

- якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Кодексу).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Із огляду на вищевикладене, встановлено, що відповідач підписав електронні договори шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а тому суд доходить висновку, що факт укладення договорів № 101401526 від 24.06.2021, № 3628838 від 14.07.2021 та № 3260712431-109455 від 18.08.2021 підтверджується матеріалами справи та узгоджується із статтями 6, 627 ЦК України та статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Із запропонованими умовами відповідач ознайомилася та погодилася з ними. Уклавши договори на умовах, викладених в них, відповідач тим самим засвідчила свою згоду та взяла на себе зобов`язання виконувати умови, які були в них закріплені.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

За змістом статей 526, 615 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, з відповідача на користь позивача належить стягнути кредитні кошти, отримані ним від первісного кредитора.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Процентна ставка за кредитним договором може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (частина перша статті 1056-1 Кодексу).

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 в справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги, згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Щодо стягнення заборгованості за договором №3260712431-109455 від 18.08.2021.

Судом встановлено, що згідно графіку платежів, що є Додатком № 1 до договору про споживчий кредит №3260712431-109455 від 18.08.2021, розмір плати за користування кредитом у вигляді процентної ставки за кожен день користування кредитом - 1,95%, сукупна вартість кредиту 4 860 грн.

Разом з тим, відповідно до п. 2.3. строк дії такого кредитного договору становить 20 днів.

Інших додаткових угод щодо продовження строку кредитування матеріали справи не містять. Отже, оскільки після спливу визначеного договором позики строку кредитування право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів за договором позики, які нараховані після 07.09.2021 задоволенню не підлягають.

Враховуючи правову позицію Верховного Суду, суд вважає, що право позивача нараховувати передбачені договором проценти за договором позики припинилося після спливу визначеного договором строку позики, а тому з 07.09.2021 позивач не мав правових підстав нараховувати передбачені договором проценти, а мав правову можливість на захист свого порушеного права відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, однак таких вимог не заявляв, при цьому суд вирішує справу в межах заявлених позовних вимог.

Виходячи із заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що підлягають задоволенню позовні вимоги за договором №3260712431-109455 від 18.08.2021 в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 3 500 грн, а також погоджені сторонами проценти в розмірі 1360 грн, що у повній сумі становить 4 860,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за процентами за договором від 24.06.2021 № 101401526 та від 14.07.2021 № 3628838 суд виходить з наступного.

24.06.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «МІЛОАН» було укладено електронний Договір про споживчий кредит № 101401526, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 7 000 грн зі строком кредиту - 29 днів, тобто до 23.07.2021, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін встановлений Договором; комісія за надання кредиту – 1 330,00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 % від суми кредиту одноразово; проценти за користування кредитом – 5 075,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Також, Після погодження умов кредитування, 14.07.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «МІЛОАН» було укладено електронний Договір про споживчий кредит № 3628838, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 8 000 грн зі строком кредиту - 30 днів, тобто до 13.08.2021, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін встановлений Договором; комісія за надання кредиту – 1 1520,00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 % від суми кредиту одноразово; проценти за користування кредитом – 6 000,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно з копіями відомостей ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 101401526 від 24.06.2021 строк кредитування три рази пролонгувалися та від 14.07.2021 № 3628838 строк кредитування два рази пролонгувалися (а.с.20-21,42-43).

Суд ураховує, що відповідно до умов вказаного договору та доказів, наявних в матеріалах справи, відповідач отримав кредити у сумі 7 000,00 грн та 8 000,00 грн, строк користування яким складає 29 та 30 днів відповідно (пункти 1.3. договорів). Разом з тим, строк користування вказаним кредитом 3 рази продовжувався згідно із пунктами 2.3. договорів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 в справі № 444/9519/12 указано, що поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами Цивільного кодексу України мають різний зміст. Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 Цивільного кодексу України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього.

Тобто, сторони визначивши строк кредитування у вказаних договорах погодили строк виконання зобов`язання.

Також, у зазначеній вище постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Однак, із розрахунків заборгованості, наданих позивачем слідує, що проценти за користування кредитами нараховані ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитним договором № 101401526 від 24.06.2021 в сумі 9 980, 70 грн за період із 29.12.2021 до 23.02.2022 та від 14.07.2021 № 3628838 в сумі 19 337,20 грн за період із 28.12.2021 до 23.02.2022 тобто поза межами строків кредитування (з урахуванням пролонгацій відповідно до пункту 2.3), визначених вказаними договорами.

Із огляду на встановлені обставини справи, невиконання відповідачем зобов`язань за кредитними договорами, з нього належить стягнути заборгованість за процентами за кредитним договором № 101401526 від 24.06.2021 у розмірі 7 170,08 грн, а за договором № 3628838 від 14.07.2021 у сумі 15 688,80 грн.

Отже, беручи до уваги вище викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а тому з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» необхідно стягнути заборгованість за договором № 101401526 від 24.06.2021 у сумі 10 672,08 грн, за кредитним договором № 3628838 від 14.07.2021 у розмірі 22 356,80 грн та за договором №3260712431-109455 від 18.08.2021 у сумі 4 860,00 грн, а разом 37 888,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Частиною третьою статті 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

Правнича допомога позивачу надавалася на підставі договору про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024 адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС».

Згідно витягу з акту №16 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025 вартість послуг адвокатського об`єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» становить 25 000,00 грн.

Суд, з урахуванням ціни позову, незначної складності справи про стягнення кредитної заборгованості, яка є малозначною, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, враховуючи принцип розумності та справедливості, вважає вказані витрати неспівмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг.

При вирішенні цього питання суд враховує загальні принципи цивільного законодавства, якими, серед інших, є розумність, добросовісність та справедливість (ст. 3 ЦК України), а також принципи цивільного процесу, якими є верховенство права, тобто імперативний правовий принцип, який серед іншого захищає сферу особистих майнових прав особи від непропорційного втручання, а також принципи пропорційності цивільного судочинства та змагальності сторін (ст. 10, 11 та 12 ЦПК України відповідно).

Наведене вище є підставою для визначення витрат на правничу допомогу в сумі 2 000,00 грн.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь ТОВ «Коллект Центр» витрати по оплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог (41,90%).

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 279, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором № 101401526 від 24.06.2021 у сумі 10 672,08 грн, яка складається з: 3 502,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 7 170,00 грн – заборгованість за нарахованими відсотками;

- за кредитним договором № 3628838 від 14.07.2021 у розмірі 22 356,80 грн, яка складається з: 6 668,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 15 688,00 грн – заборгованість за нарахованими відсотками;

- за договором №3260712431-109455 від 18.08.2021 у сумі 4 860,00 грн, яка складається з: 3 500,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 1 360,00 грн – заборгованість за нарахованими відсотками,

а разом 37 888,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судовий збір у розмірі 1 014,98 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн, а всього 3 014 (три тисячі чотирнадцять) грн 98 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926)

Відповідач – ОСОБА_1 (зареєстроване місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Суддя А.О. Діденко