Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №758/12279/25 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №758/12279/25

Провадження №2-а/751/28/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

Новозаводський районний суд міста Чернаігова

в складі: головуючого судді Діденко А.О.

при секретарі Рак Я.М.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

відповідач – Головне управління патрульної поліції в Чернігівській області

відповідач – Департамент патрульної поліції

представник позивача – Корнійчук Марина Вячеславівна

представник відповідача – Зеляк Андрій Вікторович

представник відповідача – Прищепа Юлія Олександрівна

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови ЕНА №5342825 від 29.07.2025; закриття провадження у справі передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП щодо ОСОБА_1 за відсутності події і складу адміністративного правопорушення; стягнення витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова містить недостовірні та неправдиві відомості щодо транспортного засобу, яким керував позивач, що вже саме по собі ставить під сумнів об`єкивність та правомірність винесеної постанови, Відсутність коректної ідентифікації транспортного засобу виключає можливість однозначного встановлення факту правопорушення, а отже – порушує принцип презумції невинуватості та вимоги до повноти та обґрунтованості доказів, передбачені статтями 251 та 280 КУпАП.

Також, позивач зазначає, що підставою складання постанови крім неправильно визначеного транспортного засобу, стало посилання працівника поліції на наявність судової постанови про позбавлення позивача права керування транспортними засобами, а саме рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області по справі №576/1117/23 від 19.03.2023. Позивач вказує, що навіть у разі наявності постанови про позбавлення права керування, кваліфікується не за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а за ч. 4 ст. 126 КУпАП, тобто керування особою, позбавленою права керування, а не як особою, яка не має такого права взагалі. Позивач зазначає, що у такий спосіб, навіть у випадку, якби позбавлення було чинним, що потребує перевірки на дату зупинки, кваліфікація за ч. 2 ст. 126 КУпАП була неправильною.

Таким чином, помилка у визначенні кваліфікації діяння прямо впливає на законність прийнятого рішення, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню через юридичну необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 16.10.2025 року відкрив провадження у справі та призначив розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

28.10.2025 представник ГУНП в Чернігівській області подав клопотання про заміну неналежного відповідача, в якому просив замінити первісного відповідача – ГУНП в Чернігівській області на належного відповідача – Департамент патрульної поліції в Чернігівській області.

Ухвалою суду від 25.11.2025 було залучено в якості співвідповідача – Департамент патрульної поліції.

У встановлений строк від представника Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, а постанову залишити без змін.

Представник співвідповідача зазначив, що 29.07.2025 року о 12 год 35 хв, в с. Кіпті, на автомобільній дорозі М-01, 97 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes Benz 208D, н.з. НОМЕР_1 , при цьому не мав права керування транспортними засобами відповідної категорії, чим порушив п. 2.1.а. ПДР.

Поліцейським під час зупинки водія було встановлено, що Колос ІМ керував автомобілем не маючи відповідного права керування транспортним засобом, а саме не пересклав іспити в територіальному сервісному центрі після позбавлення права керування.

Відповідно до даних НАІС ГСЦ МВС України статус позбавлення ОСОБА_1 рахується як такий, що діє.

Позбавлення права керування накладено як вид стягнення постановою Глухівського міськрайонного суду Сумської області 19.05.2023 у справі №576/1117/23, строк позбавлення тривав до 30.05.2024.

Під час перевірки документів у водія, було встановлено, що останній не вчинив дій для набуття права керування.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Зважаючи на те, що ухвалу Новозаводського районного суду міста Чернігова від 16.10.2025 разом позовною заявою було отримано 29.10.2025, через більше ніж 2 місяці після винесення постанови серії ЕНА №5342825 від 29.07.2025, то силу вимог чинного законодавства, тридцяти денний строк зберігання відеозапису з портативного відеореєстратора №471159 пройшов, у зв`язку із чим такий відеозапис було видалено автоматично.

Згідно п.п. 1 п. 3 розділу 8 наказу Міністерства внутрішніх справ від 18.12.2018 №1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки», строк зберігання відеозаписів з відеореєстраторів становить 30 діб.

Враховуючи викладене, у відповідача відсутня об`єктивна можливість надати до суду відео із портативного відеореєстратора №471159.

Представник співвідповідача зазначає, що позивач не мав права керувати транспортними засобами, поки не складе іспити в ТСЦ після позбавлення права керування.

У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським. Працівник поліції складає акт вилучення посвідчення водія із зазначенням підстав такого вилучення.

Таким чином, поліцейськими 29.07.2025 було складено акт вилучення посвідчення водія відносно громадянина ОСОБА_1 та вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 15.06.2017, яке було направлено до ТСЦ8042 для виконання рішення суду в частині позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до абз. 2 п. 20 «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №340 від 08.05.1993, поверення посвідчень водія особами, позбавленим права на керуваня транспортними засобами (крім осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП), здійснюється після складання теоретичного і практичного іспитів.

Поліцейським була дотримана передбачена законодавством процедура розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Позивача було повідомлено про суть вчиненого правопорушення. До початку винесення оскаржуваної постанови, поліцейський оголосив про початок розгляду справи, ознайомив позивача з правами, якими користується особа, стосовно якої проводився розгляд справи та жодним чином не перешкоджав у користуванні ними, про що свідчить особистий підпис позивача в п. 8 оскаржуваної постанови.

Представник співвідповідача зазначає, що 29.07.2025 водій ОСОБА_1 , нехтуючи нормами чинного законодавства, продовжував керувати транспортним засобом, при цьому не маючи права керування транспортними засобами, а саме отримав посвідчення водія (не склав іспити в ТСЦ після позбавлення права керування), вчинивши порушення повторно протягом року.

Стосовно зазначених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, представник співвідповідача зазначає, що сума заявлених судових витрат є завищеною та необґрунтованою. Крім того, позивачем не було надано доказів фактичного здійснення витрат на правничу допомогу.

У зв`язку з несплатою штрафу, оскаржувана постанова була надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання (перебування позивача), у зв`язку з чим відсутня можливість надати копію оригіналу постанови, при цьому відповідачем долучається картка оскаржуваної постанови сформована відділу адміністративної практики УПП в Чернігівській області ДПП.

Ухвалою суду від 11.02.2026 розгляд було призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні, у зв`язку з необхідністю допиту особи, якою було винесено постанову про адміністративне правопорушення.

Свідок ОСОБА_2 , допитаний у судовому засіданні, показав, що він працює інспектором взводу №2 роти №1 УПП в Чернігівській області ДПП.

29.07.2025 приблизно о 12 год 30 хв, в населеному пункті Кіпті, ним було зупинено транспортний засіб позивача. При перевірці документів водія по базі даних МВС, ним було виявлено, що останній позбавлений права керування транспортними засобами постановою суду, внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Строк позбавлення права керування закінчився, однак останній не поновив своє водійське посвідчення, шляхом складання іспиту в територіальному сервісному центрі. В подальшому, наявне у позивача водійське посвідчення було вилучене, про що було складено акт.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Інспектором взводу №2 роти №1 УПП в Чернігівській області ДПП Довженком О.О. 29.07.2025 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5342825 (а.с. 10).

Підставою винесення даної постанови є те, що 29.07.2025 о 12 год 35 хв, в с. Кіпті, на автомобільній дорозі М-01, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes Benz 208D, н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії, чим поруши в п. 2.1.а. ПДР – водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

За даним фактом стосовно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Згідно довідки відділу адміністративної практики УПП в Чернігівській області ДПП від 04.11.2025, відповідно до даних Національної автоматизовної інформаційної системи Головного сервісного центру МВС України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі постанови Глухівського міськрайонного суду Сумської області №576/1117/23 від 19.05.2023 був позбавлений права керування транспортними засобами строком на 12 місяців до 30.05.2024, але станом на 29.07.2025, своє право не поновив, тобто в територіальному сервісному центрі практичний та теоретичний іспити не складав та фактично на момент винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпесення безпеки дорожнього руху серії ЕНА №5342825 не мав права керування транспортними засобами.

Також, згідно Національної автоматизовної інформаційної системи Головного сервісного центру МВС України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15.06.2017, отримував посвідчення водія НОМЕР_2 (а.с. 103).

Відповідно до копії постанови Глухівського міськрайонного суду Сумської області №576/1117/23 від 19.05.2023, ОСОБА_1 було визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування строком на 1 (один) рік (а.с. 104).

Згідно копії листа Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП від 19.08.2025 №20177/ні/22/03-25, до територіального сервісного центру 8042 було направлено акт вилучення посвідчення водія НОМЕР_2 від 29.07.2025 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 105).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 2.1.а. ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП, адміністративна відповідальність особи настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до п. 2 «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 р. № 340, особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Згідно п. 20 «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 р. № 340, Повернення посвідчень водія особам, позбавленим права на керування транспортними засобами (крім осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення), здійснюється після складення теоретичного і практичного іспитів. У разі коли в посвідченні водія зазначено дві або більше категорій на право керування транспортними засобами теоретичний, практичний іспити складаються за вищою із категорій, зазначених у посвідченні водія, що повертається.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п`ята статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

Як вбачається з матеріалів справи та показань свідка, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5342825 від 29.07.2025 відносно ОСОБА_1 було винесено у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 будучи позбавленим права рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 19.05.2023. Строк позбавлення права закінчився 30.04.2024, однак після закінчення строку позбавлення, ОСОБА_1 не поновив своє посвідчення водія, відповідно до порядку встановленого п. 20 «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами».

Стосовно посилання позивача на наявність юридичної помилки у визначенні кваліфікації діяння, що прямо впливає на законність прийнятого рішення, суд зазначає, що на момент винесення оскаржуваної постанови, позивач, будучи позбавленим права керування транспортними засобами за рішенням суду, не поновив у встановленому законом порядку своє право на керування транспортними засобами, у зв`язку з чим він вважався таким, що позбавлений права керування транспортними засобами. Адміністративна відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем було допущено порушення вимог п. 2.1.а. ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

У пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ зазначає, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії», № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

У ході розгляду справи не знайшло свого підтвердження порушення відповідачем жодної з вимог, передбачених частиною 2 статті 2 КАС України. Зокрема не знайшли свого підтвердження порушення принципів обґрунтованості та добросовісності рішення суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для скасування постанови серії ЕНА №5342825 від 29.07.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

V. Розподіл судових витрат

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, підстави для стягнення судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 14, 19, 72, 77, 90, 139, 245, 246, 250, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – відмовити повністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 18.03.2026.

Суддя А. О. Діденко