Вирок від 16 березня 2026 р. у справі №751/9180/25 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/9180/25

Провадження №1-кп/751/132/26

В и р о к

І м е н е м У к р а ї н и

17 березня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025270340001780 від 17.06.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Городище, Житомирського району, Житомирської області, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, військовослужбовця, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

- у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357 ч. 4 ст. 185 КК України,

встановив:

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 81 від 17.03.2025 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану» № 64/2022, затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з чим на території України запроваджено правовий режим воєнного стану, який неодноразово продовжено.

Близько 18 год. 34 хв. 14.06.2025 ОСОБА_4 , реалізуючи свій умисел, спрямований на таємне викрадення грошових коштів, які належать ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, усвідомлюючи, що згідно указу Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжено, перебуваючи за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, Гончарівська територіальна громада, селище Гончарівське, вул. Танкістів, буд. №45 біля банкомату CACN2311, який обслуговується АТ КБ «Приватбанк», використовуючи отриману від ОСОБА_6 банківську картку АТ «Ощадбанк» за № НОМЕР_2 держателем якої являється ОСОБА_6 та будучи обізнаним пін-кодом від неї, через вказаний банкомат вивів у готівку грошові кошти в сумі 7 500 грн.

В подальшому, продовжуючи свою діяльність, охоплену єдиним умислом, ОСОБА_4 близько 21 год. 56 хв. 14.06.2025 перебуваючи в приміщенні магазину, який розташований за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, Гончарівська територіальна громада, селище Гончарівське, вул. Танкістів, буд. №52 шляхом вільного доступу, використовуючи раніше отриману від ОСОБА_6 банківську картку АТ «Ощадбанк» за № НОМЕР_2 держателем якої являється ОСОБА_6 та будучи обізнаним пін-кодом від неї, здійснив 1 операцію з розрахунку за товар, придбаний для задоволення власних потреб на суму 75 грн. 00 коп., таким чином таємно викрав грошові кошти потерпілого ОСОБА_6 на загальну суму 7 575 грн. чим спричинив останньому майнову шкоду на вказану суму.

Отже, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене в умовах воєнного стану.

В той же час, близько 18:34 год. 14.06.2025 ОСОБА_4 , знаходячись поблизу магазину, який розташований за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, Гончарівська територіальна громада, селище Гончарівське, вул. Танкістів, буд. №52, маючи при собі добровільно отриману від ОСОБА_6 банківську карту за № НОМЕР_2 , відкриту в АТ «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_6 , яка згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», п. 56 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» є офіційним документом, тобто електронним платіжним засобом доступу до банківського рахунку НОМЕР_3 , відкритого в АТ «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_6 , яку залишив собі, з метою подальшого використання в корисливих цілях, таким чином ОСОБА_4 привласнив вказану банківську картку.

Отже, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України, тобто привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю, підтвердив правильність обставин, що викладені у обвинувальному акті та щиро розкаявся у скоєному.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях підтверджується його показаннями, які відповідають обставинам, зазначеним в обвинуваченні і ніким не оспорюються. Інші докази, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України було визнано недоцільним досліджувати в судовому засіданні щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. Зміст цих обставин учасники судового провадження розуміють правильно, підтверджують добровільність своїх позицій та усвідомлюють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене в умовах воєнного стану та привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття та відшкодування потерпілому завданої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому за вчинені ним кримінальні правопорушення, суд виходить із наділених дискреційних повноважень, які визнаються і Європейським судом з прав людини (рішення ЄСПЛ від 12.01.2012 року у справі «Довженко проти України»), наданих державою щодо обрання між альтернативними видами покарань у встановлених законом випадках та інтелектуально-владною діяльністю з вирішення спірних правових питань, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, керуючись загальними засадами призначення покарання, визначеними ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії кримінального проступку та тяжкого злочину, відповідно, їх характер, суспільну небезпеку скоєного та відношення обвинуваченого до скоєного, враховуючи визнання ним своєї вини, особу обвинуваченого, те, що виявив бажання продовжувати службу в Збройних Силах України, відсутність негативних наслідків, завданих даним кримінальним правопорушенням, посередню характеристику з попереднього місця служби, позитивну характеристику з місця попереднього ув`язнення, за медичною допомогою до Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради, за медичною допомогою з 15.06.2025 до Комунального некомерційного підприємства «Коростишівська центральна районна лікарня ім. Д.І. Потєхіна» Коростишівської міської ради, за медичною допомогою з 15.06.2025 до Комунального некомерційного підприємства «Житомирська багатопрофільна опорна лікарня» Новогуйвинської селищної ради не звертався, його матеріальне становище, сімейний стан та наявність на утриманні трьох малолітніх дітей, обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, наявність бажання щодо позитивних змін на майбутнє, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, притягувався до адміністративної відповідальності, суд вважає можливим при призначенні покарання застосувати ст. 69 КК України та приходить до висновку, про можливість його виправлення та попередження вчинення нових злочинів може бути досягнута при звільненні від покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, та з покладенням обов`язків, передбачених ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, які є необхідними та достатніми для виправлення обвинуваченого.

При призначенні покарання обвинуваченому за сукупністю злочинів на підставі ч.1 ст. 70 КК України, суд вважає за можливе керуватись принципом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно скасувати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 357 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;

- за ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язання періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації (командира військової частини); повідомляти уповноважений орган з питань пробації (командира військової частини) про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації (командиром військової частини).

Відповідно до ч.4 ст.76 КК України нагляд за засудженим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час проходження ним військової служби покласти на командира відповідної військової частини.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбування покарання за даним вироком строк попереднього ув`язнення з 30.09.2025 по 17.03.2026 включно, із розрахунку день за день.

Початок іспитового строку обраховувати починаючи з 17 березня 2026 року.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 01 жовтня 2025 та продовжений ухвалами Новозаводського районного суду міста Чернігова від 28.11.2025 та 23.01.2026, скасувати.

Обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти в залі суду.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги – після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.

Суддя ОСОБА_1