Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №740/624/26 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/624/26

Провадження № 2/740/1095/26

Р І Ш Е Н Н Я

з а о ч н е

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2026 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Карпуся І.М.,

із секретарем судового засідання Кубрак Н.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» звернулося до суду із позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 250669393 від 20.04.2024 у сумі 87342 грн. 68 коп., судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662 грн. 40 коп. та 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову зазначено, що 20.04.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №250669393 у формі електронного документа з використанням електронного підпису позичальника. За умовами кредитного договору відповідачу було надано кредитні кошти у сумі 11000 грн., проте в подальшому ОСОБА_1 збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 27000 грн.

24.09.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу № МВ-ТП/1, згідно з яким до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №250669393.

28.05.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №28/0525-01, відповідно до якого до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 250669393.

16.07.2025 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач уклали договір факторингу №16/07/25-Е, відповідно до якого позивачу відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором у сумі 100842,27 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 250669393 у розмірі 100842,27 грн., з яких: 26999,17 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 60343,51 грн. – заборгованість за відсотками за користування кредитом, 13499,59 грн. – заборгованість за штрафними санкціями.

Ухвалою судді 10.02.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження, призначено судове засідання по справі.

Ухвалою суду 10.02.2026 задоволено клопотання позивача про витребування доказів у АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Сторони в судове засідання не з`явились.

Представник позивача у позові просив про розгляд справи без їх участі.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи сповіщався шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Причини неявки в судове засідання не повідомив, заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подав.

Ураховуючи, що відповідач згідно із ст. 128 ЦПК України повідомлений, відзив не подав, причини неявки в судове засідання не повідомив, суд відповідно до ст.280, 281 ЦПК розглядає справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення з урахуванням того, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини, і дійшов наступного висновку.

20.04.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 250669393, який підписано позичальником електронним підписом відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (а.с.27-38).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.3, 2.4 договору ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зобов`язувалось надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії в сумі кредитного ліміту в розмірі 27000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язувався повернути кредит та сплатити відсотки за користування ним. Перший транш надається позичальнику в сумі 11000 грн. 20.04.2024, другий та решта траншів за договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах, визначених договором.

Згідно п. 5.1 кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки НОМЕР_1 , що відбувається не пізніше ніж протягом 3 банківських днів з моменту укладення договору.

Кінцева дата повернення кредиту – 20.05.2029.

Відповідно до п.14.1 договору, невід`ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, позичальник підтвердив, що ознайомився та повністю розуміє Правила, текст яких розміщено на сайті товариства:www.moneyveo.ua.

Згідно з п. 14.2 сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником і кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватися електронний підпис одноразовим ідентифікатором, що має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис.

Для підписання кредитного договору відповідачем використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором «PQPМ», відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

Крім того, 23.04.2024 ОСОБА_1 , за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «MNV6CS68», підписано Додаткову угоду до Договору № 250669393 від 20.04.2024. Відповідно до умов Додаткової угоди у зв`язку з отриманням позичальником траншу, в рамках погодженого кредитного ліміту, сторони зокрема погодили, що процентна ставка за договором буде складати 1,5% в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,50% річних.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Отже, кредитний договір між сторонами був укладений в електронній формі.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Докази на підтвердження недійсності вищезазначеного кредитного договору відсутні.

ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало кредит загальною сумою 27000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на банківський рахунок ОСОБА_2 , що підтверджується довідками ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» від 21.09.2025, копіями платіжних доручень від 20.04.2024, 23.04.2024, 25.04.2024, 26.04.2024 (а.с.61-67), листом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 24.02.2026 та випискою по рахунку ОСОБА_1 (а.с.115-116).

Як вбачається з розрахунку заборгованості, проведеним первісним кредитором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», відповідач свої зобов`язання щодо оплати нарахованих відсотків за користування кредитом і повернення тіла кредиту виконав лише частково, у зв`язку з чим станом на 24.09.2024 сума заборгованості склала 66823,11 грн., з яких: 26999,17 грн. – тіло кредиту; 26324,35 грн. - сума заборгованості за відсотками, 13499,59 грн. – неустойка (а.с. 98 зворот-99).

Згідно з ч. 1 ст. 1049 цього Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст.1077 ЦК України зазначено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

24.09.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №МВ-ТП/1, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передало (відступило) за плату, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» прийняло належні первісному кредиторові права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах прав вимоги (а.с. 76-78).

Як вбачається з копії реєстру прав вимоги від 24.09.2024 до договору факторингу № МВ-ТП/1, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 250669393 на суму 66823,11 грн., з яких: 26999,17грн. – заборгованість за основною сумою боргу, 26324,35 грн. – заборгованість по відсотках, 13499,59 грн. – неустойка (а.с.79-80).

Як вбачається з розрахунку заборгованості по кредитному договору № 250669393, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» продовжило нарахування процентів відповідачу в межах строку кредитування до 17.12.2024 і станом на 28.05.2025 сума заборгованості ОСОБА_1 склала 100842,27 грн., з яких : 26999,17 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 60343,51 грн. – заборгованість за відсотками за користування кредитом, 13499,59 грн. – заборгованість за штрафними санкціями (а.с. 100)

28.05.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №28/0525-01, відповідно до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передало (відступило) за плату, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» прийняло належні первісному кредиторові права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах прав вимоги, в тому числі і до ОСОБА_1 на суму 100842,27 грн. (а.с. 81-86).

16.07.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» укладено договір факторингу №16/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» передало (відступило) за плату, а ТОВ «ФК «ЕЙС» прийняло належні первісному кредиторові права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах божників (а.с. 87зворот-91).

Як вбачається з копії реєстру боржників № 2 від 16.07.2025 до договору факторингу № 16/07/25-Е, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 250669393 на суму 100842,27 грн., з яких: 26999,17 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 60343,51 грн. – заборгованість за відсотками за користування кредитом, 13499,59 грн. – заборгованість за штрафними санкціями (а.с.93-94).

Станом на 01.11.2025 заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем не погашена і складає 100842,27 грн., що підтверджено випискою з особового рахунку за кредитним договором № 250669393 (а.с. 101). Водночас, позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 87342,68 грн.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не скористався своїми процесуальними правами та не надав до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування задля спростування заявлених позовних вимог, а відтак несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням відповідних процесуальних дій.

Суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору, а відтак позовні вимоги про стягнення з нього заборгованості в сумі 87342,68 грн. підлягають задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Судом встановлено, що позивачем 20.08.2025 укладено договір про надання правової допомоги №20/08/25-01 з адвокатським об`єднанням «Соломко та партнери» та Додаткову угоду № 25771228928 від 11.09.2025 (а.с. 102-103)

Відповідно до акта прийому-передачі наданих послуг від 25.11.2025, адвокатське бюро надало позивачу правничу допомогу по справі про стягнення заборгованості за кредитом з ОСОБА_1 вартістю 7000 грн.

Суд зазначає, що вказані витрати відносяться до судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в розумінні ст. 133 ЦПК України, надання послуг документально підтверджене, розмір заявлених витрат відповідає критеріям розумності та співмірності у цій справі, відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру, а тому підлягають стягненню із ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 12, 81, 89, 133, 141, 263-265, 279-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», юридична адреса: м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956, заборгованість за кредитним договором № 250669393 від 20.04.2024 у розмірі 87342 грн. 68 коп., 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 2662 грн. 40 коп. в рахунок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору, а всього стягнути з нього 97005 (дев`яносто сім тисяч п`ять) грн. 08 коп.

Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, - протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.М. Карпусь