Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №740/2676/25 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/2676/25

Провадження № 2/740/83/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2026 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Дударця Д.В.,

за участю секретаря Каленіченко Т.О.,

представника позивача адвоката Луєнка Ю.В.,

третьої особи ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ніжина в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області як орган опіки та піклування, ОСОБА_1 , про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

У травні 2025 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Луєнко Ю.В., через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області як орган опіки та піклування, ОСОБА_1 .

Позов мотивовано тим, що від спільних стосунків з відповідачем сторони мають дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дитина проживає у сім`ї батька ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , де створені усі належні умови для її повноцінного розвитку.

Позивач у власності має частку квартири в місті Ніжині, працює у приватному підприємстві «Аверс-Плюс» на посаді енергетика та отримує стабільний дохід.

З квітня 2025 року відповідач проживає окремо в житловому будинку АДРЕСА_2 житловою площею 38,7 кв. м, який належить її бабі, та на утриманні має ще двох малолітніх дітей, 2020 та 2021 року народження. В будинку відсутні належні умови для повноцінного розвитку спільної дитини сторін та зареєстровано 10 осіб.

Позивач зазначав, що постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11.01.2022 у справі № 740/6388/21 ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, за ухилення від виконання передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України батьківських обов`язків щодо виховання дочки ОСОБА_5 , 2021 року народження.

Вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29.01.2025 у справі № 740/275/25 відповідача визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України, за вчинення хуліганських дій.

Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10.02.2025 у справі № 740/491/25 ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, у період спільного проживання сторін відповідач залишала дитину на позивача, зникала на декілька днів, не повідомляючи своє місцезнаходження, та не цікавилася дочкою.

Оскільки ОСОБА_3 самостійного доходу не має, належної уваги вихованню дочки не приділяє, то її піклуванням та утриманням займається позивач та його батьки.

За таких обставин вважав, що проживання дочки ОСОБА_4 разом із батьком відповідатиме найкращим інтересам дитини.

У зв`язку з наведеним, позивач просив суд визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ним як батьком малолітньої за адресою: АДРЕСА_1 .

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 23.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 25.08.2025 задоволено клопотання про витребування доказів та частково задоволено клопотання про виклик свідків.

Згідно з ухвалою суду від 12.11.2025 за результатами підготовчого засідання справу призначено до розгляду по суті.

Судове засідання, призначене на 28.01.2026, було знято з розгляду у зв`язку з зайнятістю судді в кримінальному провадженні.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Луєнко Ю.В. доводи позовної заяви підтримав та просив її задовольнити.

Третя особа ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що малолітня онука проживає з сином у його будинку, де створені всі необхідні умови для проживання дитини. Позивач самостійно займається вихованням дитини, натомість мати - ОСОБА_3 ніде не працює, належних умов для проживання дочки не створила, зловживає спиртними напоями та проживає з особами, які хворіють на інфекційні захворювання, що є небезпечним для малолітньої.

Представник третьої особи - виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області як органу опіки та піклування в судове засідання не з`явився, надіславши до суду заяву про розгляд справи без його участі та відсутність заперечень щодо задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, у поданій до суду письмовій заяві просила розгляд справи проводити без її участі та у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити, оскільки спроможна забезпечити дитину, яка не може бути розлучена з матір`ю.

Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом

Установлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Ніжинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 19.10.2023, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьками дитини записані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Згідно з інформацією з державного реєстру прав на нерухоме майно № 426882173 від 14.05.2025 житловий будинок АДРЕСА_3 на праві власності належить батьку позивача - ОСОБА_1 .

Довідкою № 0000-000002 від 13.05.2025, виданою директором ПП «Аверс-Плюс», встановлено, що ОСОБА_2 працює на посаді енергетика зазначеного підприємства і його дохід за період з 01 жовтня 2025 року до 30 квітня 2025 року становив 120 000,00 гривень.

ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить 1/5 частка квартири АДРЕСА_4 , що підтверджується інформацією з державного реєстру прав на нерухоме майно № 426884500 від 14.05.2025.

З довідки про склад сім`ї від 19.04.2024 та інформації з державного реєстру прав на нерухоме майно № 426889491 від 14.05.2025 вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрована у житловому будинку АДРЕСА_2 , який на праві власності належить її бабі ОСОБА_6 . В будинку зареєстровано 10 осіб.

Відповідно до постанови Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11.01.2022 у справі № 740/6388/21 ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді попередження.

Вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29.01.2025 у справі № 740/275/25 ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, і призначено покарання у виді штрафу.

Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10.02.2025 у справі № 740/491/25 ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно з висновком виконавчого комітету Ніжинської міської ради як органу опіки та піклування № 01.1-21/352 від 17.07.2025 визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_2 . Батько за місцем проживання створив належні умови для повноцінного розвитку дочки.

Норми права, які були застосовані судом

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частини 1, 2 ст. 15 ЦК України).

Статтею 51 Основного Закону України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 7 СК України встановлено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Відповідно до частини першої статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

За змістом статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Як передбачено частиною першою статті 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно з частиною першою статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

В ч. 2 ст. 161 СК України орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Із положень статті 11 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III «Про охорону дитинства» слідує, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція про права дитини), та згідно з положеннями статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Наведеними нормами закріплено основоположний принцип забезпечення найкращих інтересів дитини, якого необхідно дотримуватися, зокрема, при вирішенні питань про місце проживання дитини у випадку, коли її батьки проживають окремо.

Мотивована оцінка та висновки суду

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У частині першій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зібраними у справі доказами встановлено, що малолітня ОСОБА_4 проживає разом із батьком ОСОБА_2 , який забезпечує дитині повноцінний і гармонійний розвиток, а також рівень життя, необхідний для такого розвитку. Позивач турбується та опікується дочкою.

ОСОБА_2 працює та має стабільний дохід, стан його здоров`я задовільний. За місцем проживання позивача дитині створено необхідні умови для виховання та розвитку.

Із матеріалів справи слідує, що у малолітньої ОСОБА_4 існує прихильність і прив`язаність до свого батька ОСОБА_2 . Отже проживання малолітньої ОСОБА_4 разом із позивачем відповідає найкращим інтересам дитини.

Необхідність встановлення місця проживання дитини через суд свідчить про те, що батьки не дійшли згоди з цього питання, відтак між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 виник спір, який підлягає вирішенню в судовому порядку.

При цьому, суд враховує, що відповідач притягувалася до адміністративної та кримінальної відповідальності, житла на праві власності не має, а також не довела обставин, за наявності яких визначення місця проживання дочки з нею матиме більш позитивний вплив на дитину.

З огляду на викладене, враховуючи висновок органу опіки та піклування, суд дійшов висновку про необхідність визначення місця поживання малолітньої ОСОБА_4 разом із батьком ОСОБА_2 , незалежно від того, за якою адресою він проживає.

Визначення місця проживання дитини з одним із батьків не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків (постанова Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 404/3499/17, провадження № 61-9074св20).

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 3, 76-81, 89, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 7, 141, 155, 160, 161 Сімейного кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області як орган опіки та піклування, ОСОБА_1 , про визначення місця проживання дитини, задовольнити.

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком ОСОБА_2 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адреса: АДРЕСА_6 .

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ: 04061783, адреса: вул. І. Франка, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600.

ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_7 .

Суддя Дмитро ДУДАРЕЦЬ