Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №681/1462/25 — Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1462/25

Провадження 3/681/4/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2026 р. м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді - Іллюка С.В.,

з участю секретаря судових засідань - Козюк Т.Р.,

захисника ОСОБА_1 - адвоката Горщара Б.А.,

розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліцейської діяльності № 1 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,

за 1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 493129 (далі-протокол), складеного інспектором ВПД № 1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Забужком М.В., 24.10.2025 о 23 год. 00 хв у м. Полонному по вул. Л.Українки, 219 Шепетівського району Хмельницької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Мерседес Бенз ML 350», державний номерний знак НОМЕР_1 , із явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження медичного огляду на виявлення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що було зафіксовано на нагрудну бодікамеру № С212150.

Такими діями, на думку автора протоколу, ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність за ст. 130 КУпАП.

Таким чином, проходження в установленому порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є не правом, а обов’язком особи, яка керує транспортним засобом, а відмова від такого огляду є самостійною кваліфікуючою ознакою ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Відповідно до ст. 245 цього Кодексу завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Будь-яке обвинувачення особи має бути конкретним, зрозумілим та підтверджено належними, достовірними та допустимими доказами.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Процедура та порядок огляду на стан сп`яніння регламентуються ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.

Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

В судовому засіданні захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвокат Горщар Б.А. просив провадження закрити. Пояснив, що з відеозапису, долученого до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, вбачається, що підставою зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 є, зі слів працівників поліції, інформація про те, що на водія вказаного транспортного засобу раніше складались адміністративні протоколи за ст. 130 КУпАП. Водночас, зауважує, що, аналізуючи положення статті 35 Закону України "Про Національну поліцію", така підстава для зупинки транспортного засобу відсутня. Крім того, адвокат Горщар Б.А., звертає увагу суду і на те, що ознаками наркотичного сп`яніння згідно з п. 4 Розділу ІІ Інструкції є наявність однієї чи кількох ознак стану наркотичного сп`яніння: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи; почервоніння обличчя або неприродна блідість. З відеозапису встановлено, що як ознаку наркотичного сп`яніння, поліцейський зазначає тремтіння пальців рук, що не відповідає вимогам цієї Інструкції, оскільки такий стан особи відповідно до п. 3 Розділу І є ознакою алкогольного сп`яніння. Отже, на його думку, законні підстави для направлення на огляд щодо виявлення стану наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 були відсутні. При цьому, зазначає, що ОСОБА_1 , порадившись у телефонному режимі зі своїм адвокатом, хотів пройти освідування на виявлення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі та висловлював таке бажання працівникам поліції. Натомість працівник поліції повідомив, що його вже не можливо пройти, тому що на цей момент складений протокол про адміністративне правопорушення. Також звернув увагу суду, що відеозапис не є безперервним.

Вирішуючи питання доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, суд вказує на таке.

Під час дослідження адміністративних матеріалів, судом встановлено, що автором протоколу зазначено, що при вчиненні адміністративного правопорушення 24.10.2025 о 23 год. 00 хв., яке інкримінують ОСОБА_1 , проводилась фіксація на бодікамеру №С212150. До матеріалів справи як доказ долучений DVD - диск (а.с 6).

Оскільки відеофіксація, відповідно до ст.251КУпАП є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення.

Судом досліджено відеозапис, з якого встановлено, що відеофіксація зазначених в протоколі обставин, здійснювалась частково, тобто не безперервно, як цього вимагає зазначена Інструкція, а саме: відео (перший файл) закінчується о 23 год. 30 хв, а надалі продовжується о 23 год. 33 хв (другий файл).

При дослідженні відеозапису встановлено, (диск об`ємом 930 МБ, містить два файли), як водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом і був зупинений працівниками поліції. Надалі на запитання ОСОБА_1 працівник поліції відповів, що причиною зупинки є інформація, що на водія цього транспортного засобу раніше складалися адміністративні протоколи за керування у стані наркотичного сп’яніння (час на відео 23 год. 05 хв). Працівники поліції озвучили ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, серед яких, зокрема, тремтіння пальців рук, та запропонували пройти огляд на виявлення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі. Однак останній від пропозиції пройти такий огляд відмовився, посилаючись на те, що працівники поліції не конкретизували причину зупинки. Надалі з відео встановлено, що ОСОБА_1 зауважує працівникам поліції, що він бажає пройти огляд у медичному закладі (час на відео 23 год. 33 хв.), звертає увагу, що він не відмовлявся від проходження такого огляду, а лише запитував з якої причини його зупинили, а також стверджував, що він жодних наркотичних засобів не вживав, тому наполягав на проведенні освідування у медичному закладі.

Суд, вислухавши пояснення адвоката Горщара Б.А., дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, доходить до таких висновків.

Так, на підтвердження факту керування саме водієм ОСОБА_1 транспортним засобом марки «Мерседес Бенз ML 350», державний номерний знак НОМЕР_1 , до адміністративних матеріалів долучено диск з відеофіксацією з нагрудних камер поліцейських.

Натомість суд доходить до висновку, що долучений до протоколу про адміністративне правопорушення диск з відеозаписом не є безперервним, не відповідає критеріям належного та допустимого доказу, що унеможливлює суд поза розумним сумнівом дійти висновку, що подія, яка зазначена у протоколі відносно ОСОБА_1 , мала місце.

За таких обставин, суд вважає, що працівником поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення були порушенні вимоги КУпАП та Інструкції.

При цьому ОСОБА_1 на відео заперечував вживання ним наркотичних чи будь-яких інших заборонених речовин, намагався з`ясувати причину зупинки його транспортного засобу, а під час спілкування з поліцейськими поводив себе адекватно, чітко відповідаючи на питання, висловлюючи свої заперечення, внаслідок чого його поведінка цілком відповідала обстановці. Тому посилання працівників поліції на те, що його поведінка є такою, що не відповідає обстановці, суд відхиляє як недоведену.

Також суд критично ставиться до того, що в ОСОБА_1 була така ознака сп`яніння, наведена поліцейським, як різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя водія, оскільки на долученому до справи відео така ознака не підтверджується.

При перегляді відеозапису встановлено, що працівник поліції намагався перевірити, чи є у ОСОБА_1 тремтіння пальців рук, однак воно при візуальному огляді було відсутнє, тому суд позбавлений можливості визнавати такий факт доведеним.

На підставі викладеного суд вважає, що посилання працівників поліції на те, що в ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння є недоведеним.

Таким чином, у розумінні ст. 251 КУпАП зазначений відеозапис з нагрудної камери інспектора патрульної поліції не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Отже, вивчивши наявні матеріали справи, суд не може погодитись із доведеністю перебування ОСОБА_1 під час керування ним 24.10.2025 о 23 год. 00 хв транспортним засобом марки «Мерседес Бенз ML 350», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння.

Беручи до уваги викладене вище, факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведено належними та допустимими доказами, оскільки протокол серії ЕПР1 № 493129 не є беззаперечним доказом вчинення правопорушення .

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпції.

Отже, на переконання суду, не доведено "поза розумним сумнівом" вини ОСОБА_1 та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,.

Положення ст. 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).

При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рідермон про Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Виходячи з положень ст. 8 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно з якими усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов до висновку про недоведеність матеріалами справи об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки, відповідно до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, суд вважає, що справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП України, не підтверджена належними та допустимими доказами, у зв’язку із чим провадження у справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись наведеним, ч. 1 ст. 130 КУпАП, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 279, 280 КУпАП суддя,

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Сергій ІЛЛЮК