Вирок від 18 березня 2026 р. у справі №523/4353/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/4353/26

Провадження №1-кп/523/1323/26

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

19.03.2026 року м. Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси під головуванням судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора Пересипської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду кримінальне провадження №12026163490000129 від 04 лютого 2026 року із звинувачення

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі, громадянина України, з середньо - спеціальною освітою, не маючого судимості в силу ст.89 КК України, розлученого, з інвалідністю 2 групи, учасника бойових дій, офіційно не працевлаштованого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.126-1 КК України,

в с т а н о в и в:

01 жовтня 2025 року, 13 жовтня 2025 року та 12 листопада 2025 року ОСОБА_4 було притягнуто до відповідальності, передбаченої ч.3 ст.173-2 КУАП, за вчинення, відповідно, 10 грудня 2024 року, 12 грудня 2024 року та 12 січня 2026 року домашнього насильства відносно своєї матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_4 , перебуваючи близько 21 години 00 хвилин 01 лютого 2026 року в кв. АДРЕСА_2 , на ґрунті особистих неприязних відносин, під час словесного конфлікту, діючи систематично, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, вчинив відносно ОСОБА_5 психологічне насильство у вигляді словесних образ та приниження її честі та гідності.

Обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому визнав та показав, що причиною погіршення стосунків із матір`ю є довготривалий конфлікт з приводу зловживання ним алкоголем після звільнення з військової служби за станом здоров`я. Відносно нього три рази складалися адміністративні матеріали про домашнє насильство, із накладенням стягнень у виді штрафу та громадських робіт.

Про обставини останньої розглядуваної судом події обвинувачений показав, що у вечірній час одного із днів на початку лютого цього року у нього вкотре виник конфлікт із матір`ю, під час якого він розбив скляні двері, а також висловлювався в її адресу нецензурною лайкою. Про вчинене обвинувачений жалкує, щиро кається.

Отримавши показання обвинуваченого, що повністю відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, з`ясувавши правильність розуміння всіма учасниками судового засідання змісту цих обставин та відсутності їх оспорювань, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши правові наслідки застосування положень ч.3 ст.349 КПК України, за клопотанням прокурора, підтриманим обвинуваченим, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів.

Таким чином суд визнає доведеним, що ОСОБА_4 , будучи притягнутим 01 жовтня 2025 року, 13 жовтня 2025 року та 12 листопада 2025 року ОСОБА_4 було притягнуто до відповідальності, передбаченої ч.3 ст.173-2 КУАП, за вчинення, відповідно, 10 грудня 2024 року, 12 грудня 2024 року та 12 січня 2026 року домашнього насильства відносно своєї матері ОСОБА_5 , перебуваючи близько 21 години 00 хвилин 01 лютого 2026 року в кв. АДРЕСА_2 , на ґрунті особистих неприязних відносин, під час словесного конфлікту, діючи систематично, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, вчинив відносно ОСОБА_5 психологічне насильство у вигляді словесних образ та приниження її честі та гідності.

Зазначені дії суд кваліфікує за ст.126-1 КК України, як умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.

При призначенні покарання обвинуваченому суд визнає його щире каяття в якості обставини, яка пом`якшує покарання, а вчинення злочину щодо особи похилого віку – в якості обставини, яка його обтяжує.

Окрім того, при призначенні покарання суд враховує наступні дані про особу обвинуваченого: відсутність незнятої та непогашеної судимості, посередня характеристика за місцем проживання від дільничного інспектора поліції, не перебування на спеціалізованому обліку в медичних установах, наявність статусів учасника бойових дій та особи з інвалідністю 2 групи, звільнення з військової служби за станом здоров`я, відсутність до обвинуваченого будь-яких позовних вимог від потерпілої.

На підставі викладеного, особи винуватого, суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого діяння, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання у виді пробаційного нагляду, із застосуванням обмежувальних заходів.

Керуючись ст.ст.368, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.126-1 КК України, призначивши покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік і 6 (шість) місяців.

На підставі ч.2 ст.59-1 цього ж Кодексу зобов`язати ОСОБА_4 впродовж строку застосування пробаційного нагляду: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі пункту 5 ч.1 ст.91-1 КК України застосувати стосовно ОСОБА_4 обмежувальний захід у вигляді направлення для проходження програми для кривдників – на строк 3 (три) місяці.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Пересипський районний суд м. Одеси впродовж 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити учасникам судового розгляду.

Головуючий ОСОБА_1