Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №523/9141/25 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/9141/25

Провадження №2/523/1226/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси у складі

головуючої судді - Середи І.В.,

за участі секретаря - Ячменьової Д.В.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду № 9 в м. Одесі в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,

УСТАНОВИВ:

19 травня 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представниця – адвокат Нестеренко В.В., до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 8000 грн щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що від спільного проживання у шлюбі з відповідачем у сторін народилася донька, яка перебуває на утриманні матері, згоди з відповідачем щодо розміру аліментів на доньку вони не досягли, у зв`язку з чим позивачка звернулася із позовом до суду.

21 травня 2025 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

У ході розгляду справи позивачка уточнила свої вимоги та просила також стягувати аліменти на утримання спільного неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який також перебуває на її утриманні, у розмірі 8000 грн щомісячно з дня пред`явлення позову до досягнення ним повноліття.

Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач подав відзив на позов, в якому зазначив про можливість виплачувати аліменти у сумі 2500 грн на кожну дитину. Він працює торговим працівником ТОВ «Марінекс ЛТД», розмір його зарплати складає 5500 грн у місяць, на його утриманні перебуває мати, крім того, він оплачує комунальні платежі за квартиру, в якій проживає позивачка разом з дітьми, тому сплачувати заявлений нею розмір аліментів він не може, інших доходів не отримує, має нерухоме майно, яке обтяжене договором довічного утримання.

Сторони у судове засідання не з`явилися, були повідомлені належним чином.

Представниця позивачки – адвокат Нестеренко В.В. надала суду заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивачки та підтримання позовних вимог.

Відповідач причини своєї неявки суду не повідомив, із клопотаннями до суду не звертався.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з вимогами ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

У ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі.

За час перебування у шлюбі у сторін народилося двоє дітей: ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим 20 червня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міського управління юстиції, та ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданим 28 березня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міського управління юстиції.

На даний час діти проживають разом з матір`ю та перебувають на її утриманні, а відповідач добровільно не надає їм матеріальну допомогу.

ОСОБА_2 з 01 липня 2022 року працює торговим працівником ТОВ «Марінекс ЛТД», сума його доходу за період з грудня 2024 року по 31 травня 2025 року складає 33000 грн, розмір його зарплати у місяць - 5500 грн.

На утриманні відповідача знаходиться мати – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є особою ІІІ групи інвалідності безстроково, перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Миколаївській області і отримує пенсію за віком, розмір якої за червень 2024 року складав 2754 грн.

Також відповідач надав суду виписки з рахунку по його картці, з яких вбачається, що за період з 01 жовтня 2022 року по 22 червня 2025 року здійснював періодичні виплати дітям: Максиму на суму 30780 грн та ОСОБА_6 – 39020 грн; а також за період з жовтня 2022 року по червень 2025 року сплачував комунальні послуги та інтернет за квартиру по АДРЕСА_1 на загальну суму 64969,20 грн.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Крім того, статтею 181 СК України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину.

Відповідно до вказаної статті способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька, або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно зі ст.18 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою ВР N789-XII від 27.02.1991 року, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частинами першою та другою статті 27 Конвенції визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення уСімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Згідно з нормами ч.1 та 2 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Нормами ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Судом встановлено, що діти виховуються позивачкою і потребують матеріальної допомоги, а відповідач може її надавати, оскільки є працездатним і отримує доходи.

Оцінивши надані докази в сукупності та з урахуванням того, що відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дітей у достатньому розмірі, має на своєму утриманні матір-пенсіонерку та виходячи із розміру його заробітку, суд дійшов висновку, що аліменти у розмірі 2500 грн на кожну дитину щомісячно забезпечать права та інтереси дітей та не порушать права та інтереси батька.

Згідно зі ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи те, що позивачка звернулася до суду з позовом 19 травня 2025 року, тому і стягнення аліментів необхідно здійснювати саме з вказаної дати.

Нормами ч.1 ст.430 ЦПК України визначено, що суд допускає негайне виконання судових рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Таким чином, враховуючи вказану норму, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України та ст.4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача підлягає також стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 279, 354-355, 430 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно у розмірі 5000 грн, починаючи з 19 травня 2025 року і до повноліття старшої дитини ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 , а з 09 червня 2030 року – у розмірі 2500 грн і до повноліття ОСОБА_3 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

В іншій частині вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Рішення складено 16 березня 2026 року.

Суддя