Рішення від 03 березня 2026 р. у справі №523/16452/25 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/16452/25

Провадження №2-др/523/21/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"04" березня 2026 р.

Пересипський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді Кисельова В.К.,

за участі секретаря судових засідань – Дзюби Г.І.,

розглянувши заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - Сарани Артура Олександровича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Пересипського районного суду міста Одеси від 29.01.2026р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задоволено в повному обсязі та ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором (оферти) №31.01.2025-100001580 від 31.01.2025р. в загальному розмірі 47129 (сорок сім тисяч сто двадцять дев`ять) гривень 28 коп., що складається з: заборгованості по тілу кредиту – 17985,52 грн., по процентам - 20143,76 грн., неустойки – 9000,00 грн а також стягнути судовий збір в розмірі 2422(дві тисячі чотириста двадцять дві)грн.40 коп..

16.02.2026 р. на адресу суду надійшла заява представника позивача ТОВ «Споживчий центр» Сарани Артура Олександровича, в якій він просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_2 вказував на те, що в позові було зазначено про наявність судових витрат та на необхідність стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн. На підтвердження вищевказаної суми до матеріалів справи додано договір про надання правничої допомоги №01/25-СЦ від 01.04.2025, додаткову угоду №6 до Договору №01/25-СЦ про надання правничої допомоги від 01.04.2025р., копію платіжної інструкції №СЦ00078342 від 12.02.2026р.

Також адвокат зазначив, що суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі N922/445/19). Так як матеріали справи не містять клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, тому підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених обставин відсутні.

Сторони в судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Справу розглянуто в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Відповідно до вимог п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Як судом встановлено, рішенням Пересипського районного суду міста Одеси від 29.01.2026р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задоволено в повному обсязі, стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ:37356833, адреса: вул. Саксаганського, буд.133-А, м. Київ, 01032) заборгованість за кредитним договором (оферти) №31.01.2025-100001580 від 31.01.2025р. в загальному розмірі 47129 (сорок сім тисяч сто двадцять дев`ять) гривень 28 коп., що складається з: заборгованості по тілу кредиту – 17985,52 грн., по процентам - 20143,76 грн., неустойки – 9000,00 грн а також стягнути судовий збір в розмірі 2422(дві тисячі чотириста двадцять дві)грн.40 коп..

В тексті позовної заяви позивач просив також стягнути на його користь судові витрати, а згідно поданої заяви витрати на правничу допомогу складають 6000 грн., на підтвердження чого до матеріалів справи додано договір про надання правничої допомоги №01/25-СЦ від 01.04.2025 та Додаткову угоду № 6 до цього Договору,копію платіжної інструкції №СЦ00078342 від 12.02.2026р..

Отже, між ТОВ «Споживчий центр» та Адвокатським обєднанням «ЛЕКС ВЕРІТАС» укладено Договір про надання правничої допомоги №01/25-СЦ від 01.04.2025р., предметом якого є надання адвокатом всіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів клієнта.

Відповідно до п. 1.2 Договору сторони погодили наступний обсяг робіт:Виконавець зобов`язується скласти позови до фізичних осіб (боржників) про стягнення боргу та передати Замовнику для подачі в суд а також надати супутні консалтингові послуги з приводу проведення претензійно позовної роботи. При цьому подання позовів відбувається виключно через підсистему «Електронний Суд» Замовника. Сторони погодили, що позовні заяви будуть підписані безпосередньо Замовником.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що Вартість послуг визначається наступним чином: 6000,00 грн. за один позов без врахування вартості поштових витрат та судового збору, які сплачуються Замовником самостійно.

На підтвердження обсягу виконаних робіт Позивач надає звіт про виконану роботу відповідно до Договору № 01/25-СЦ про надання правничої допомоги від «01» квітня 2025 року, відповідно до якого на дату звернення Адвокатом надано наступні послуги: на підставі прийнятого Замовником рішення щодо звернення з позовом до Відповідача по справі, сформовано запит на складання розрахунку ціни позову та отримання переліку необхідних доказів; складено позов (на підставі отриманих документів); роздруковано позов, додатки до позову та один примірник позову з додатками надано Замовнику для відправлення Відповідачу; замовлено сплату судового збору; проведена детальна консультація Замовника щодо дій після відкриття провадження у справі та надано інші консалтингові послуги в розрізі проведення претензійно-позовної роботи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц зроблено висновок, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

Як судом встановлено, про стягнення судових витрат позивачем було заявлено у позові, а згідно п. 3.1 Договору про надання правничої допомоги №01/25-СЦ від 01.04.2025р. та звіту про викону роботу вартість послуг склала 6000,00 грн., які представник позивача просить суд стягнути з відповідача.

Однак при ухваленні вищевказаного рішення, судом не було розглянуто вимогу про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України, в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вважає за необхідне надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення і приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України визначено, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат на правничу допомогу.

Судом також враховуються висновки Великої Палати Верховного Суду висловлені в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, висновок Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

Таким чином, враховуючи вказані висновки, а також те, що рішенням суду вимоги задоволено повністю, суд вважає, що розмір витрат, які підлягають стягненню, становить 6000,00 грн.

Керуючись ст. 260,261,270 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача Споживчий центр» - Сарани Артура Олександровича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат – задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про стягнення судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ:37356833, адреса: вул. Саксаганського, буд.133-А, м. Київ, 01032) витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 гривень 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 30-ти днів з дня підписання повного додаткового рішення.

Додаткове рішення підписано 09.03.2026 року.

Суддя: В.К. Кисельов