Вирок від 18 березня 2026 р. у справі №766/14904/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/14904/25

н/п 1-кп/766/1737/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2026 року м.Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 26.05.2025 за № 62025080200001067 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, фізичних вад здоров`я не має ,на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, кухар господарчого відділення взводу матеріального забезпечення 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдат, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, кухарем господарчого відділення взводу матеріального забезпечення 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», у порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст.2, 11, 16, 49 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану, 20 лютого 2025 року самовільно залишив місце несення служби, що поблизу населеного пункту Новорайськ, Херсонської області, з того часу до місця служби не прибув, обов`язки військової служби не виконує, та, як наслідок ухилився від проходження військової служби на період більше трьох діб.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.5 ст.407 КК України, як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Прокурор в судовому засіданні вказав на доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України та просив призначити відповідне покарання в межах санкції вказаної статті у вигляді 6 років позбавлення волі .

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , вину у пред`явленому йому обсязі обвинувачення визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював, у вчиненому щиро розкаявся. Так, показав, що дізнався, що його батьки померли і у зв`язку із необхідністю бути присутнім на похоронах, 20.02.2025 залишив місце несення служби, що поблизу населеного пункту Новорайськ, Херсонської області, був затриманий 06.09.2025.

Оскільки обвинувачений визнав свою провину, фактичні обставини справи ніким не оспорюються і, як встановлено судом, обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів в добровільності його позиції немає, суд, з врахуванням думки учасників судового розгляду, визнав відповідно до ст. 349 КПК України недоцільним дослідження інших доказів у справі.

Згідно зі ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

При обранні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який за місцем служби характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, фізичних вад здоров`я не має, в силу ст.89 КК України раніше не судимий.

Обставинами, які пом`якшують покарання є повне визнання вини та щире каяття, обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Конкретні обставини кримінального провадження та наведені вище дані про особу обвинуваченого, дають підстави для призначення ОСОБА_4 , покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Підставі для призначення обвинуваченому більш м`якого покарання - відсутні.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

Обвинуваченому ОСОБА_4 , до набрання вироком законної сили необхідно залишити без змін раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 , у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

Керуючись ст.ст.349,370, 373 - 376 КПК України,суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 06 вересня 2025 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід обраний стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області з урахуванням обмежень, визначених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СуддяОСОБА_1