Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №509/6822/25 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/6822/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року с-ще.Овідіополь???

Суддя Овідіопольського? районного суду Одеської області Спічак В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні? матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-???

ВСТАНОВИВ:??

11.02.2026 року до Овідіопольського районного суду Одеської області після дооформлення надійшли матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за ч.?2 ст. 130 КУпАП.???

12.11.2025 року інспектором СПД №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Рябокінь Станіславом Ігоровичем складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 511157, відповідно до якого 12.11.2025 року о 18:44 за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще. Авангард, вул. Базова, 20, водій ОСОБА_1 , керував електромопедом «AIMA», без д.н.з., з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився під відеофіксацію, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за яке передбачена відповідальність за ч. 2?ст.?130 КУпАП.

В ході дослідження доказів у справі встановлено, що доказом у справі є DVD-диск з відеозаписом правопорушення, однак файл з відеозаписом правопорушення був пошкоджений, а саме не відкривався та не відтворювався файл з відеозаписом, що унеможливлює дослідження доказу на підтвердження керування ОСОБА_1 транспортним засобом. За вказаних обставин постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 13.01.2026 року матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого?ч. 2 ст. 130 КУпАП, повернуто до Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області для доопрацювання та усунення недоліків.???

В подальшому до суду надійшов супровідний лист Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області з адміністративними матеріалами справи після додаткового оформлення.???

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, був сповіщений про дату та час судового засідання належним чином.??

При цьому ОСОБА_1 надав до суду письмові пояснення, у яких зазначив, що 12.11.2025 року о 18 год. 45 хв. за адресою: вул. Базова, 21, смт. Авангард, Одеський район, Одеська область, його було зупинено працівниками поліції в зоні дії дорожнього знака, що забороняє зупинку та стоянку транспортних засобів. Після цього відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, з яким він не погоджується?з?наступних?підстав.

Під час перевірки документів поліцейський, який представився лейтенантом ОСОБА_2 , повідомив про наявність у нього запаху алкоголю. З цим твердженням ОСОБА_1 не погодився, та пройшов перевірку за допомогою приладу «Драгер». Лейтенант дістав прилад із багажного відділення службового автомобіля, після чого було проведено тестування. При цьому відеофіксація процесу не здійснювалася. Результат тесту був негативним, що підтвердило відсутність факту вживання алкогольних напоїв. Після отримання негативного результату поліцейський повідомив, що прилад нібито був пошкоджений під час використання, у зв`язку з чим у нього можуть виникнути проблеми з керівництвом. У зв`язку з цим він запропонував зазначити у протоколі, що водій відмовився від проходження огляду, запевнивши, що це не матиме для нього жодних правових?наслідків. Оскільки на вулиці було темно, поліцейський не надав можливості ознайомитися з текстом протоколу, запевнивши, що він складений правильно, та запропонував його підписати. Вважаючи ситуацію вирішеною, він підписав документ без зауважень. Згодом, ОСОБА_1 , ознайомишись зі змістом протоколу та виявив, що був введений в оману, оскільки його притягують до відповідальності за ст. 130 КУпАП.

На підтвердження зазначеного ОСОБА_1 надав до суду разом з письмовими мундштук до алкотестера, що підтверджує проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Крім того, в письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначено, що у протоколі невірно зазначено місце виявлення правопорушення та його складання - вул. Базова, 20, смт. Авангард, хоча фактично зупинка відбулася за адресою вул. Базова, 21.

Враховуючи вказані обставини, ОСОБА_1 зазначає у письмових поясненнях, що не вважає себе винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та просив суд закрити провадження у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.??

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 511157, від 12.11.2025 року та надані матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновків про необхідність закрити справу про адміністративне правопорушення відносно? ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Також, слід зауважити, що посадовою особою поліції дії ОСОБА_1 за ч. 2?ст. 130 КУпАП?кваліфікуються за ознакою повторності, як порушення?п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, особою, яка протягом року піддавалась адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 2 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року?вчинення?будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Матеріали адміністративної справи не містять доказів на підтвердження такої кваліфікуючої ознаки правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, як повторність правопорушення.

Так до матеріалів справи додано копію постанови Фрунзівського районного суду Одеської області від 17.12.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП однак відповідно до зазначеної постанови суду вказане адміністративне правопорушення було скоєно 16 липня 2024 року.

Тоді як з моменту вчинення правопорушення, яке мало місце 16 липня 2024 року до події 12 листопада 2025 року, з приводу якої було складено протокол за ч. 2 ст. 130 КУпАП та передано до суду адміністративні матеріали, пройшло більше року, а інших даних щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в період з 12 листопада 2024 року по 12 листопада 2025 року матеріали справи не містять - у суду відсутні докази повторності вчинення правопорушення , а отже доказів вчинення правопорушення що передбачено саме ч.2 ст.130 КУпАП.

Згідно із п. 3 Розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 року №1395: «повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанову справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130КУпАП)».

Те, що правопорушення вчинено повторно має бути перевірено та доведено особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, оскільки ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених?статтею 255 цього Кодексу, в даному випадку це органи Національної поліції.

Наданий поліцією документ на підтвердження факту повторності правопорушення, а саме постанова суду від 17.12.2024 року не підтверджує факт вчинення повторного правопорушення протягом року, оскільки з моменту первинного вчинення правопорушення пройшло більше року.

Разом з тим, в розумінні вимог ст. 256, ч. 1 ст. 257 КУпАП питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Повноважень суду щодо зміни кваліфікації у справах про адміністративне правопорушення, КУпАП не передбачає.

Також Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 р., та «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 р. неодноразово вказував, що «оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій».

Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати, що призводить до зміни кваліфікації правопрушення безвідносно до того чи здійснюється така перекваліфікація з більш на менш сувору частину статті або статтю адже у протилежному випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи.

Відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і змінювати формулювання висунутого обвинувачення та відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Згідно з ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Частина 1 ст.7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наданими поліцією матеріалами не доведено складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі слід закрити.

Керуючись ч. 2 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 251-252, 283-284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:?

Справу про адміністративне правопорушення відносно? ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.??

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.??

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.??

Суддя:?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? ? Спічак В.О.