Вирок від 18 березня 2026 р. у справі №502/588/20 — Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/588/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.03.2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю секретаря : ОСОБА_2

за участю прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кілія Одеської області кримінальне провадження № 12020160310000069 за зміненим обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кілія Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, з середньою – спеціальною освітою, інваліда ІІ групи, працюючого на посаді газозварювальника в Комунальному підприємстві «Світло», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

01.03.2020 року приблизно о 16:00 року, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_4 , проходячи біля огородженого парканом будинку АДРЕСА_2 , де в останнього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна з вказаного будинку. Так, ОСОБА_4 , впевнившись, що вхідні двері вказаного будинку зачинені на замок, та переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, останній, усвідомлюючи суспільна небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільна небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, перестрибнув через паркан, який огороджує територію вказаного домоволодіння, де в подальшому, виявивши у будинку незачинене вікно, проник всередину домоволодіння, де шляхом пошуку в одній із кімнат вияв бензопилу марки «Forte», помаранчевого кольору, яку за допомогою власної фізичної сили переніс до незачиненого вікна будинку та викинув її на подвір`я, де в цей час, його протиправні дії були помічені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які зробили йому зауваження щодо припинення незаконних дій, на що ОСОБА_4 не відреагував, та вилізши із будинку через незачинене вікно, піднявши з землі вищевказану бензопилу, відкрито заволодів цим майном та з місця вчинення злочину зник з викраденим, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду в розмірі 679,80 гривень.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників процесу, визначив об`єм обсягу доказів, обмежившись допитом ОСОБА_8 , який в суді не оспорював фактичних обставин справи та його свідчення не суперечать фактичним обставинам справи, і при цьому судом досліджувались тільки дані, що характеризують особу обвинуваченого та данні, щодо наявності речових доказів та процесуальних витрат.

Так, ОСОБА_4 , перебуває у шлюбі, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно працевлаштований, перебуває на обліку у лікаря нарколога, у лікаря психіатра на обліку не перебуває, є інвалідом ІІ групи, отриманої внаслідок захисту України від російської агресії, позитивно характеризується за місцем проживання та місцем роботи.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 , є щире каяття в скоєному злочині та активне сприяття його розкриттю.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

При таких обставинах, суд вважає, що провина ОСОБА_4 , доведена в повному обсязі і він підлягає кримінальному покаранню, оскільки його дії органом досудового розслідування за ч. 3 ст. 186 КК України кваліфіковані вірно, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з проникненням у житло.

Розглядаючи питання про міру покарання відносно ОСОБА_4 , суд враховує ступень тяжкості скоєного ним злочину, а також його особу та обставини, які пом`якшують покарання, зазначені судом раніше у вироку.

З урахування тяжкості скоєного злочину, а також особи ОСОБА_4 , суд вважає, що його виправлення можливо без відокремлення від суспільства і до нього слід застосувати положення ст.ст. 75 та 76 КК України, оскільки саме таке покарання буде сприяти його виправленню та попередженню скоєння нових злочинів, а також буде необхідним та достатнім.

На момент ухвалення вироку запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Також суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати, пов`язані з проведенням експертизи: № 164 ТГ від 11.03.2020 року в сумі 785 (сімсот вісімдесят п`ять) гривень 05 (п`ять) копійок.

Речові докази залишити за належністю потерпілій, як власнику.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Керуючись ст.ст. 100, 370, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, та на підставі цього закону призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки, та покласти на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: залишити за належністю потерпілій, як власнику.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати, пов`язані з проведенням експертизи: № 164 ТГ від 11.03.2020 року в сумі 785 (сімсот вісімдесят п`ять) гривень 05 (п`ять) копійок.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Кілійський районний суд Одеської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка утримується під вартою з моменту вручення копії вироку. Негайно вручити копію вироку, після його проголошення, обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1