Постанова від 15 березня 2026 р. у справі №592/2725/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Суд: Ковпаківський районний суд м. Суми

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог фінансового контролю

Дата: 15 березня 2026 р.

Справа: №592/2725/26

Суддя: Литовченко О. В.

Справа № 592/2725/26

Провадження № 3/592/898/26

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. СУМИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Литовченко Олександр Володимирович, за участі секретаря судового засідання Соляник Є.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Управління стратегічних розслідувань в Сумській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Буринь, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 проживаючої за адресою АДРЕСА_2 , маючої на утриманні дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 18.08.2023 працюючої молодшим інспектором відділу нагляду і безпеки ДУ «Сумська виправна колонія №116», працюючої помічником оператора «СОС Сервіс Україна» Фінансової групи PZU, рнокпп НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 ,

за ч. 3 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

з участю:

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

прокурора Окружної прокуратури м. Суми - Чухна А.В.,

особи яка склала протокол про адміністративне правопаорушення, начальника 1-го сектору (протидії корупції) Управління стратегічних розслідувань в Сумській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції – Моспанова О.І.,

установив:

Молодший інспектор відділу нагляду і безпеки ДУ «Сумська виправна колонія (№ 116)» ОСОБА_1 , яка відповідно до підпункту «д» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» відноситься до осіб начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби та є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушення пов`язаного з корупцією та є суб`єктом декларування, після звільнення 18.08.2023 з ДУ «Сумська виправна колонія (№ 116)» наказом начальника ДУ «Сумська виправна колонія (№116)» від 17.08.2023 № 167/ОС-23 «По особовому складу», несвоєчасно, після визначеного абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції Закону України № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20.09.2023 (діє з 12.10.2023)) строку - не пізніше 31.03.2024, а саме 03.12.2025 о 16 год. 11 хв. подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, будучи притягнутою до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.06.2025 (справа № 592/9766/25), тобто протягом року підданою адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-6 КУпАП.

Прокурор Чухно А.В., у судовому засіданні вважав доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-6 КУпАП, просив застосувати адміністративне стягнення передбачене санкцією статті.

У судовому засіданні начальник 1-го сектору (протидії корупції) Управління стратегічних розслідувань в Сумській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції Моспанов О.І., особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, вважав доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала в повному обсязі.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши надані докази, суддя прийшов до таких висновків.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Положеннями статті 1 КУпАП встановлено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Положення чистин 1, 2 статті 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Приписами статті 280 КУпАП визначено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити у судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти законне та мотивоване рішення.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Частиною 3 статті 172-6 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою (Несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) або другою (Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані) цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Європейським Судом з прав людини неодноразово було наголошено, що суди при оцінці доказів мають керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Яременко проти України» від 12.06.2008, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Кобець проти України» від 14.02.2008).

Суддею встановлено, що у відповідності до наказу в.о. начальника Сумської виправної колонії управління ДПтС України в Сумській області (№116) від 21.07.2016 № 145/ОС-16 «По особовому складу», призначено ОСОБА_1 молодшим інспектором відділу нагляду і безпеки з 22.07.2016.

Наказом начальника ДУ «Сумська виправна колонія (№116)» від 30.11.2022 № 281/ОС-22 «По особовому складу», ОСОБА_1 присвоєно чергове спеціальне звання молодшого начальницького складу - прапорщик внутрішньої служби.

Наказом начальника ДУ «Сумська виправна колонія (№116)» від 17.08.2023 № 167/ОС-23 «По особовому складу», звільнено прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки державної установи «Сумська виправна колонія (№ 116)», 18.08.2023.

Згідно з постановою судді Ковпаківського районного суду міста Суми по справі №592/9766/25 від 26.06.2025 ОСОБА_1 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Постанова набрала законної сили 08.07.2025.

Згідно публічної частини інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі-Реєстр), ОСОБА_1 , подала декларацію за 2023 рік 03.12.2025 о 16 год. 11 хв. (посилання на декларацію у Реєстрі https://public.nazk.gov.ua/documents/2f796dc2-4159-40е5-b6e4-f4ef88196а67).

Додатком до листа Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.01.2026 № 47-05/997-26, послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинила ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 до 04.12.2025, встановлено, що 05.04.2025 о 12 год. 55 хв. остання здійснила вхід до Реєстру за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП), ознайомилася з методичними настановами щодо заповнення документа та їх відображення, натиснула кнопку «Нова декларація на основі цієї» та заповнила розділи декларації за період не охоплений раніше поданими деклараціями та цього ж дня о 13 год. 19 хв. подала документ.

03.12.2025 о 15 год. 27 хв. ОСОБА_1 здійснила вхід до Реєстру, та заповнивши всі розділи о 16 год. 11 хв. подала Декларацію за 2023 рік (посилання на декларацію у Реєстрі https://public.nazk.gov.ua/documents/2f796dc2-4159-40е5-b6e4-f4ef88196а67), яке збігається із послідовністю дій суб`єкта декларування як ідентифікатор документа).

Законом України від 20.09.2023 № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12.10.2023, відновлено декларування у порядку та строки, що визначені ст. 45 Закону.

Про наявність поважних причин, які б завадили своєчасному поданню декларації ОСОБА_1 не повідомила Національне агентство.

Встановлений ст. 45 Закону обов`язок подання суб`єктами декларування декларацій є імперативним і не ставиться Законом в залежність від будь-яких обставин (в тому числі, технічної, фізичної можливості суб`єкта декларування його реалізувати, внаслідок бездіяльності самого суб`єкта декларування, незнання закону тощо).

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» під поважними причинами несвоєчасного подання декларації слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою.

Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Обов`язок належної підготовки суб`єкта декларування для своєчасної подачі декларації покладається на самого суб`єкта декларування.

З урахуванням викладеного, суддя прийшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.172-6 ч.3 КУпАП.

Наведені та досліджені в судовому засіданні докази дають підстави визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом`якшують його відповідальність.

З урахуванням обставин справи та особи ОСОБА_1 , яка вину визнала повністю та готова нести відповідальність, наразі працює, має сталі соціальні зв`язки, на утриманні має неповнолітню дитину, суддя вважає за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах мінімальної санкції частини статті, за якою кваліфіковано її дії в розмірі ста неоподаткований доходів громадян, що буде достатньою і необхідною мірою стягнення для виправлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення нею нових правопорушень, із призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в Департаменті з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України на 1 рік.

При цьому суддя не вбачає підстав для конфіскації доходу чи винагороди, отриманого ОСОБА_1 , оскільки матеріали справи не містять відомостей, які б свідчили про те, що внаслідок несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 отримувала доходи чи винагороду, які б підлягали конфіскації та їх конкретний розмір, особою яка склала протокол відносно ОСОБА_1 не зазначено про наявність таких доходів чи винагороди та їх конкретний розмір, незважаючи на те що справа постановою судді від 25.02.2026 направлялась до Управління стратегічних розслідувань в Сумській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України для доопрацювання.

Крім того, в даному конкретному випадку, з урахуванням особи порушника, встановлених обставин справи, застосування додаткового адміністративного стягнення у виді конфіскації доходу чи винагороди наряду з застосуванням штрафу було б явно несправедливим адміністративним покаранням, тобто таким, що істотно не відповідає тяжкості правопорушення, особі порушника, демонструючи принципову диспропорцію. Становило б порушення Першої статті Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (захист особи від будь-якого посягання держави на право особи мирно володіти своїм майном тобто захисту права приватної власності).

Конфіскація була б несправедливою та непропорційною до переслідуваної законної мети.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2026 року згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» складає 665,60 грн.

Керуючись ст.ст.33, 40-1, ч. 3 ст. 172-6, ст.ст. 283, 284 КУпАП, ст.ст. 1, 3, 45 Закону України «Про запобігання корупції», суддя,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права обіймати посади в Департаменті з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ч.1 ст.307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом..

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Сумського апеляційного суду.

Суддя Олександр ЛИТОВЧЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua