Суд: Новоодеський районний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них
Дата: 18 березня 2026 р.
Справа: №482/2577/25
Суддя: Сергієнко С. А.
19.03.2026
Справа № 482/2577/25
Номер провадження 2/482/319/2026
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 березня 2026 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Сергієнка С.А., за участю секретаря Шведової Я.О. розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новоодеської міської ради Миколаївського району, Миколаївської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
У подальшому ухвалою суду від 18.02.2026 року за клопотання представника позивача було замінено відповідача на Костянтинівську сільську раду Миколаївського району Миколаївської області.
У позовній заяві посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Баловне Миколаївського району Миколаївської області померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не є близькою родичкою позивача.
Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 і земельна ділянка площею 0,078 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спорудам, розташована там же.
За життя спадкодавцем ОСОБА_2 був складений заповіт, відповідно до якого спадкодавець заповів все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося – позивачу ОСОБА_1 .
Про наявність заповіту позивачу ОСОБА_1 не був обізнаний. Спадкоємець не є близьким родичом померлої ОСОБА_2 . Оригінал заповіту був знайдений в жовтні 2025 року серед інших документів матір`ю позивача ОСОБА_3 під час прибирання житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Після виявлення заповіту позивач 30.10.2025 року звернувся до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко О.Г. для оформлення спадщини. Проте йому було роз`яснено, що видати свідоцтва про право власності на спадщину з підстави пропуску позивачем встановленого строку для прийняття спадщини.
Посилаючись на вищевикладене, а саме що строк для прийняття спадщини був пропущений позивачем з поважних причин, просить суд визначити йому додатковий строк для подання заяви приватному нотаріусу Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Філіпенку Денису Вадимовичу про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в два місяці, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.
Позивач у судове засідання не з`явився, але його представник подав до суду заяву в якій просив справу розглядати без їх участі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та визнання позовних вимог.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 18.04.2022 року, повторно виданого Новоодеським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Баловне, про що 18.04.2022 року зроблено актовий запис № 189.
Після її смерті відкрилась спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на спадщину № 2128 від 18.09.1997 року та земельної ділянки площею 0,078 га, кадастровий № 4824880400:04:027:0001 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спорудам, розташованої за тією ж адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлій на підставі рішення виконкому Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області № 96 20.12.1995 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 103132770 від 09.11.2017 року.
Спадкування в Україні регулюється основним регулятором приватних відносин, яким є ЦК України. Відповідно до частини першої статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна (частина перша, друга статті 1221 ЦК України).
У статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з частиною першою, другою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (частина перша статті 1296 ЦК України).
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (частина перша статті 1297 ЦК України).
Отже, спадкування майна, розташованого на території України, відбувається за заповітом особою чи особами, вказаними в заповіті, і тільки у разі відсутності заповіту спадкування відбувається за правилами статей 1261 - 1265 ЦК України.
За життя спадкодавцем ОСОБА_2 був складений заповіт, посвідчений 11.07.2017 року приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Філіпенком Денисом Вадимовичем за реєстровим № 1177, відповідно до якого спадкодавець заповів все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося – позивачу ОСОБА_1 .
Вказаний заповіт було зареєстровано, він є чинним, не скасованим, у судовому порядку недійсним не визнаний.
Згідно положень статті 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Враховуючи вказані положення статей 1261 - 1265 ЦК України, позивач, не будучи близьким родичом померлої, із заявою про прийняття спадщини не звертався, оскільки в силу положень ЦК України не розраховував на отримання спадщини.
Відповідно до положень ст. 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.
В той же час, згідно п. 2.1. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першої заяви (повідомлення, телеграми), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна.
Як видно із матеріалів спадкової справи початої до майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини і заведення спадкової справи протягом 6 місяців з дати смерті спадкодавця нотаріусом не здійснювалось.
Про наявність заповіту ОСОБА_1 не був обізнаний.
Після виявлення заповіту ОСОБА_1 в особі свого представника – ОСОБА_3 одразу звернувся до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко Д.В. для оформлення спадщини.
Як вбачається із витягу зі Спадкового реєстру № 83082895 від 30.10.2025 року, спадкова справа № 205/2025 була заведена 30.10.2025 року приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Філіпенком Денисом Вадимовичем після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Постановою приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Філіпенка Дениса Вадимовича від 30.10.2025 року № 498/02-31 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтв про право власності на спадщину через пропуск передбаченого законодавством строку для прийняття спадщини.
Згідно статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
Згідно ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини на думку суду є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Суд вважає, що необізнаність позивача про існування заповіту у якому він вказаний спадкоємцем є поважною причиною пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Так на нотаріуса покладено обов`язок щодо повідомлення про необхідність подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Однак спадкову справу після смерті ОСОБА_2 було розпочато лише 30.10.2025 року.
Із досліджених судом доказів суд вважає доведеним, що позивач дізнався про існування заповіту після закінчення шестимісячного строку передбаченого Цивільним кодексом України для подання заяви про прийняття спадщини, що є поважною причиною пропуску строку встановленого ст.1270 ЦК України.
Аналогічну позицію сформував і Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17 та в постанові від 25.03.2020 р. в справі № 642/2539/18-ц де зазначив, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Зважаючи на вищевикладене суд вважає, що встановлений ст.1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини позивач пропустив з поважних причин, тому відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України позов слід задовольнити та визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
На думку суду строк тривалістю 2 місяці є достатнім для подання позивачем заяви про прийняття спадщини.
Керуючись ст. 7, 10, 89, 158, 258, 259, 263-265 ЦПК України суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Костянтинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , додатковий строк тривалістю 2 (два) місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя: С.А.Сергієнко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua