Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №489/10402/25 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

справа № 489/10402/25

провадження №2/489/759/26

Заочне рішення

Іменем України

19 березня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

за участю секретаря судового засідання Лупової Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

встановив:

У грудні 2025 року позивач звернулася до суду з позовом в якому просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є наймачем квартири АДРЕСА_2 за вищевказаною адресою, на підставі витягу із рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 10.07.2015. У вказані квартирі зареєстровані позивач та відповідач. В свою чергу, відповідач фактично не проживає у вказаній квартирі з 2016 року. Через його фактичне не проживання у цій квартирі, у позивача виникають проблеми зі сплатою надмірних комунальних послуг, які не надаються, але нараховуються за неї. За такого, позивач вимушена звернутись до суду з цим позовом.

Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 25.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

У судове засідання, призначене на 17.03.2026, сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

24.02.2026 позивач надала до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, причини своєї неявки суду не повідомив. Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви та доданих до неї документів за адресою реєстрації та додатково шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі судової влади.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, дійшов наступного.

Відповідно до ордеру №737 Виконавчого комітету Центральної Ради народних депутатів трудящих міста Миколаєва від 18.05.1977 ОСОБА_3 та його сім`ї надано право на зайняття квартири АДРЕСА_1 . Склад сім`ї: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (дружина), ОСОБА_4 (донька) та ОСОБА_2 (син).

Згідно із витягом із рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №586 від 10.07.2015 змінено договір найму житлового приміщення внаслідок визнання іншого члена сім`ї по АДРЕСА_3 , із ОСОБА_3 на ОСОБА_1 , у зв`язку зі смертю.

За адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровані: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується витягом про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні №19.04-06/71753/2025 від 04.12.2025.

Також судом встановлено, що позивач зверталась до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради із заявою власника житла про зняття ОСОБА_2 із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), але їй було відмовлено, оскільки відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідає відомостям, зазначеним у поданих особою документах.

Актом про не проживання сина за вих. №162 від 04.12.2025 засвідченим головою правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркова-5М» Мірошник Людмилою, підтверджується, що відповідач за вищевказаною адресою не проживає із дня створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (2016 рік).

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» зазначено, що правильний і своєчасний розгляд житлових спорів є гарантією реального здійснення конституційного права громадян на житло, захисту прав і охоронюваних законом інтересів державних органів, підприємств, установ, організацій в здійсненні покладених на них завдань по управлінню житловим фондом, експлуатації і збереженню його.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно частини першої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Стаття 71 ЖК України встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

В свою чергу, вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв`язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням фактичних обставин справи та правил статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів.

Отже, збереження жилого приміщення за тимчасово відсутнім наймачем або членом його сім`ї є одним із способів захисту житлових прав фізичних осіб.

Відповідно до статті 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Аналіз статей 71, 72 ЖК України дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.

Саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК України строки у жилому приміщенні без поважних причин

Всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об`єктивно оцінивши наявні докази у сукупності, враховуючи, що відповідач не проживає в спірній квартирі понад шість місяців без поважних причин, та приймаючи до уваги, що перешкод в користуванні житлом відповідачу не чинилося, останній дійсно добровільно залишив спірне житло, комунальні платежі не сплачував, майно та речі відповідача у квартирі відсутні, поважних причин для його відсутності у спірному житловому приміщенні не існувало, суд доходить висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн., витрати на оплату якого понесені позивачем при зверненні до суду.

Керуючись статями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості про учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ;

відповідач – ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Повний текст судового рішення складено 19.03.2026.

Суддя І.В.Коваленко