Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №484/274/25 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

справа № 484/274/25 провадження №2-др/489/11/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

19 березня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в письмовому провадженні (без повідомленням учасників справи) заяву Комунального закладу «Миколаївський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Миколаївської обласної ради (далі - Центр соціально-психологічної реабілітації дітей, Центр) про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей, Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа - Управління Держпраці у Миколаївській області, про встановлення факту настання нещасного випадку на виробництві, зобов`язання провести розслідування нещасного випадку та скласти акт розслідування нещасного випадку

встановив:

Рішенням Інгульського районного суду міста Миколаєва від 03.03.2026 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей, Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа - Управління Держпраці у Миколаївській області, про встановлення факту настання нещасного випадку на виробництві, зобов`язання провести розслідування нещасного випадку та скласти акт розслідування нещасного випадку відмовлено.

12.03.2026 через систему «Електронний суд» представник відповідача Миколаївського центру соціально-психологічної реабілітації дітей - адвокат Бондрарєв Р.С. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на користь Центру витрати на правничу допомогу у розмірі 48720,00 грн., про несення яких було заявлено у відзиві на позов.

Ухвалою суду від 16.03.2026 заяву відповідача прийнято до розгляду та призначено її розгляд у письмовому проваджені (без повідомлення учасників справи).

17.03.2026 представник позивача – адвоката Мотильчук Ю.І. через систему «Електронний суд» надала до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

У запереченнях представник позивача просить відмовити в задоволенні заяви представника відповідача та стягненні з позивача витрат на правничу допомогу.

Вказала, що відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Зважаючи на вказані критерії, заявлені витрати підлягають суттєвому зменшенню з таких підстав:

Відсутність складності справи: Дана справа стосується встановлення факту настання нещасного випадку на виробництві, в якій підготовка процесуальних документів не потребувала від адвоката вивчення великого масиву специфічного законодавства чи проведення глибокого правового аналізу.

Завищення витраченого часу: В акті наданих послуг адвокати (залучено до участі 3 адвокати) вказують на 40 годин загального робочого часу, які були витрачені на складення процесуальних документів, аналіз матеріалів справи та актуальної судової практики. Такий час є очевидно завищеним, оскільки документи, над якими працювали адвокати є не значними за обсягом, та більшість із них (всі крім відзиву) є шаблонними, що зводиться до цитуванням норм законодавства. Реальний час на складання таких документів кваліфікованим юристом не може перевищувати 2-3 години].

Штучне дублювання послуг: У розрахунку окремо заявлено оплату за «вивчення матеріалів справи/консультацію клієнта» та «складання процесуального документа». Проте, згідно з практикою Верховного Суду, вивчення матеріалів та консультація охоплюються процесом підготовки документа і не повинні тарифікуватися як окремі самостійні послуги, якщо це призводить до подвійного стягнення.

Неспівмірність з ціною позову: Заявлена сума витрат на адвоката у розмірі 48 720,00 грн. значно перевищує вартість самого позову (має місце немайновий спір), що суперечить принципу розумності судових витрат.

Також врахувати, що відповідач пропустив строк для подачі відповідних доказів на понесення витрат на правничу допомогу та не подав до суду відповідного клопотання про поновлення відповідного процесуального строку, тому його заява на підставі частини восьмої статті 141 ЦПК України має бути залишена судом без розгляду.

Крім іншого, частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Суд у рішенні встановив наступне.

«Також встановлено, що 09.09.2022 позивач звертався до відповідача із заявою про повідомлення про нещасний випадок на виробництві, в якій просив направити письмове повідомлення територіальному органу Держпраці про нещасний випадок на виробництві, який стався 08.03.2022 з його дружиною у робочий день при виконанні нею своїх функціональних обов`язків згідно розпорядження адміністрації щодо евакуації дітей.

Між тим, відповідач у відповіді позивачу та територіальному органу Держпраці вказав, що випадок, який трапився не належить до «нещасного випадку», встановлення факту нещасного випадку на виробництві установою не підтверджується та Центр соціально-психологічної реабілітації дітей не вбачає нормативно обґрунтованої необхідності надання до Управління Держпраці у Миколаївській області повідомлення про нещасний випадок на виробництві.

Суд вважає, що такі дії відповідача Центру соціально-психологічної реабілітації дітей не відпадають вимогам статті 22 Закону України «Про охорону праці», відповідно до якої на нього, як роботодавця, покладено обов`язок з організації розслідування відповідно до процедури, передбаченої пунктом 12 Порядку № 337, та складання за результатами такого розслідування відповідного акту про нещасний випадок, примірник якого має бути наданий потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.».

Суд відмовив в задоволенні позову виключно з підстав відсутності повноважень у останнього встановлювати або вважати доведеним факт пов`язаності чи не пов`язаності нещасного випадку з виробництвом. Невиконання встановленого законом обов`язку відповідача щодо повідомлення уповноважені органи про нещасний випадок на виробництві у встановленому порядку спричинило порушення прав та законних інтересів Позивача.

За такого, позивач обґрунтовано вважає, що судовий спір виник внаслідок неправильних дій (протиправної бездіяльності) сторони відповідача, що в силу частини дев`ятої статті 141 ЦПК України може слугувати підставою для покладення судових витрат повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору на відповідача та відмови в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу з позивача.

Відповідно до положень пункту 3 частини першої та третьої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Таким чином, розгляд заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення здійснюється без повідомлення учасників на підставі наявних у справі доказів.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Із наявного у цивільній справі відзиву на позов від 21.03.2025 вбачається, що відповідач Центр соціально-психологічної реабілітації дітей заявляв, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50000,00 грн. та докази несення цих витрат будуть надані протягом п`яти днів з моменту винесення рішення.

Згідно частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу представник відповідача надав до суд 12.03.2026.

Згідно довідки Інгульського районного суду міста Миколаєва про доставку електронного документа, документ в електронному вигляді «Рішення» від 03.03.2026 по справі№484/274/25, яке надіслано одержувачу ОСОБА_2 , доставлено в його електронний кабінет 07.03.2026 10:29:04.

Таким чином, відповідач скористався правом передбаченим частиною восьмою статті 141 ЦПК України та в установлений процесуальним законом п`ятиденний строк звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 48720,00 грн.

Несення витрат на правничу допомогу відповідач підтвердив наступним:

-договором № 07/03/2025 про закупівлю послуг з адвокатської діяльності від 07.03.2025, укладеним між Адвокатським об`єднанням «РЕЛАЄНС» та Центром соціально-психологічної реабілітації дітей, та додатком № 1 до договору, яким є калькуляція на суму 48720,00 грн.;

-договором про надання послуг адвокатом № АР-4-04/01/24 від 04.01.2024, укладеним між Адвокатським об`єднанням «РЕЛАЄНС» та адвокатом Бондаренком І.О.;

-договором про надання послуг адвокатом № АР-05-01/01/25 від 01.01.2025, укладеним між Адвокатським об`єднанням «РЕЛАЄНС» та адвокатом Ткаченком Д.О.;

-договором про надання послуг адвокатом № АР-05/01/26 від 05.01.2025, укладеним між Адвокатським об`єднанням «РЕЛАЄНС» та адвокатом Бондарєвим Р.С.;

-ордером на надання правничої допомоги адвокатом Бондарєвим Р.С., серія ВЕ № 1180783 від 12.01.2026;

-актом надання правничої допомоги № 12/11/2025 від 12.11.2025, згідно якого на підставі №07/03/2025 від 07.03.2025 Адвокатське об`єднання «РЕЛАЄНС» надало Миколаївському центру соціально-психологічної реабілітації дітей, а останнє оплатило за фактично надану правничу допомогу 16800,00 грн. (правнича допомога складається із: участі в судових засідання 3360,00 грн. (4 год. х 840,00 грн.); підготовкою додаткових пояснень 3360,00 грн. (4 год. х 840,00 грн.); подання клопотань по справі 3360,00 грн. (4 год. х 840,00 грн.); аналіз матеріалів кримінального провадження 6720,00 грн. (8 год. х 840,00 грн.));

-актом надання правничої допомоги № 16/06/2025/1 від 16.06.2025, згідно якого на підставі №07/03/2025 від 07.03.2025 Адвокатське об`єднання «РЕЛАЄНС» надало Миколаївському центру соціально-психологічної реабілітації дітей, а останнє оплатило за фактично надану правничу допомогу 10080,00 грн. (правнича допомога складається із: аналізу правових позицій та практики Верховного Суду 3360,00 грн. (4 год. х 840,00 грн.); підготовкою заперечень по справі 3360,00 грн. (4 год. х 840,00 грн.));

-актом надання правничої допомоги № 07/03/2025 від 07.03.2025, згідно якого на підставі №07/03/2025 від 07.03.2025 Адвокатське об`єднання «РЕЛАЄНС» надало Миколаївському центру соціально-психологічної реабілітації дітей, а останнє оплатило за фактично надану правничу допомогу 15120,00 грн. (правнича допомога складається із: складання клопотання про вступ у справу представника 1680,00 грн. (2 год. х 840,00 грн.); складання клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 1680,00 грн. (2 год. х 840,00 грн.); формування правової позиції для підготовки відзиву по справі 2520,00 грн. (3 год. х 840,00 грн.); аналіз поточної судової практики з питань, що стосуються предмету спору 2520,00 грн. (3 год. х 840,00 грн.); підготовка відзиву на позов, направлення апеляційної скарги учасникам справи та до суду 6720,00 грн. (8 год. х 840,00 грн.));

-актом надання правничої допомоги № 07/03/2025/1 від 29.04.2025, згідно якого на підставі №07/03/2025 від 07.03.2025 Адвокатське об`єднання «РЕЛАЄНС» надало Миколаївському центру соціально-психологічної реабілітації дітей, а останнє оплатило за фактично надану правничу допомогу 6720,00 грн. (правнича допомога складається із: складання клопотання про витребування доказів 3360,00 грн. (4 год. х 840,00 грн.); заперечення на клопотання про передачу справи 1680,00 грн. (2 год. х 840,00 грн.); участь у судовому засіданні 1680,00 грн. (2 год. х 840,00 грн.));

-фільтрованою випискою за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 про здійснення оплати Миколаївським центром соціально-психологічної реабілітації дітей за надання правничої допомоги в розмірах 16800,00 грн., 1080,00 грн., 6720,00 грн., 15120,00 грн.;

-доказами направлення заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками позивачу та іншим учасникам.

Надаючи оцінку правомірності стягнення з позивача витрат на правничу допомогу, суд враховує наступне.

Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги складність справи, а саме те, що вона є типовою і не складною, перелік наданих послуг, час, необхідний для складання позовної заяви у спорі, а також критерії розумності та співмірності.

Із протоколів судового засідання встановлено, що у цивільній справі відбулося 6 (шість) судових засідань, в яких приймали участь представники відповідача Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Бондаренко І.О, Ткаченко Д.О., Бондарєв Р.С., загальна тривалість яких становить 3 години 19 хвилин.

Відповідач просить стягнути витрати на правничу допомогу за 6 годин.

Із цивільної справи вбачається, що представниками Центру соціально-психологічної реабілітації дітей було заявлено 4 клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференція, які є аналогічними між собою, типовими, що не потребує витрачання значного часу для їх складання. Крім того, знаючи про те, що безпосередньо в судове засідання не з`явиться, представник міг заявити одне клопотання на весь судовий розгляд, оскільки процесуальний закон не вимагає кожного разу постановляти одну і туж ухвалу, змінюючи лише дату судового засідання.

Внаслідок цього, відповідач просить стягнути витрати за підготовку клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 1680,00 грн. (2 год. х 840,00 грн.).

В цивільній справі є клопотання відповідача про витребування копії матеріалів кримінального провадження, витрати адвокатом часу на складання якого оцінено в 3360,00 грн. (4 год. х 840,00 грн.).

Суд зазначає, що таке клопотання є типовим та витрачений час на його складання для кваліфікованого, професійного адвоката не перевищує 1 години.

Завищеними є витрати часу на складання клопотання про вступ у справу представника та, відповідно, розмір таких витрат, які адвокат оцінив в 1680,00 грн. (2 год. х 840,00 грн.).

Серед письмових клопотань представника відповідача Бондарєва Р.С. є клопотання про проведення судового засідання за його відсутності від 29.01.2026, яке не потребує значних витрат часу для складання.

Щодо розрахунку витрат понесених на направлення апеляційної скарги учасникам справи та до суду то вони не стосуються справи.

Будь-які інші письмові заяви, заперечення представників Центру соціально-психологічної реабілітації дітей матеріали цивільної справи не містять.

Суд зазначає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Таким чином, з урахуванням наданих суду доказів витрат часу понесених адвокатами на підготовку до участі у справі, вивчення практики Верховного Суду, складання відзиву на позов та відповідних письмових клопотань, з яких частина аналогічні між собою, а також з урахування критеріїв розумності та співмірності і складності справи, яка не є типовою, проте професійному адвокату не потребує значного витрачання часу на підготовку до неї, суд вважає доведеним розміром витрат на правничу допомогу 6000,00 грн.

Разом з тим, частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З аналізу наведеної норми слідує, що сторона має право заявити вимоги про компенсацію здійснених нею витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише у разі неправильних дій іншої сторони, а покладення таких витрат на таку сторону є правом, а не обов`язком, суду.

Із рішення від 03.03.2026 вбачається, що суд відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог у зв`язку із передчасністю позову. При цьому суд не встановив зловживання позивачем правом на звернення до суду, що йому гарантовано, зокрема, частиною першою статті 55 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частиною першою статті 4 ЦПК України.

Між тим, із мотивувальної частини рішення слідує, що звернення позивача до суду зумовлено саме через неправомірні дії відповідача Центру соціально-психологічної реабілітації дітей, які не відповідали вимогам статті 22 Закону України «Про охорону праці», відповідно до якої на нього, як роботодавця, покладено обов`язок з організації розслідування відповідно до процедури, передбаченої пунктом 12 Порядку № 337, та складання за результатами такого розслідування відповідного акту про нещасний випадок, примірник якого має бути наданий потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

Таким чином, враховуючи наведене, суд вважає, що понесені відповідачем витрати на правничу допомогу підлягають покладенню саме на відповідача, внаслідок неправильних дій якого позивач звернувся до суду за захистом порушеного права, передчасно заявивши позов немайнового характеру, а тому в задоволенні заяви відповідача слід відмовити.

Керуючись пунктом 3 частини першої статті 270, статтею 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Миколаївський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Миколаївської обласної ради, Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа - Управління Держпраці у Миколаївській області, про встановлення факту настання нещасного випадку на виробництві, зобов`язання провести розслідування нещасного випадку та скласти акт розслідування нещасного випадку.

Відмовити Комунальному закладу «Миколаївський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Миколаївської обласної ради у стягненні з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 19.03.2026.

Суддя І.В.Коваленко