Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №488/2399/25 — Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/2399/25

Провадження № 2/488/507/26

РІШЕННЯ

Іменем України

26.02.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді - Чернявської Я.А.,

за участю секретаря судового засідання – Ніколенко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернувся в Корабельний районний суд м. Миколаєва з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , в якій просило суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 25.03.2024 року в розмірі 78 189,88 грн., а також судові витрати в сумі 2422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.03.2024 року відповідач ознайомилася з умовами кредитування та підписала Паспорт кредиту. Також, 25.03.2024 року відповідач підписала власноручно Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських та погодила наступні умови: 1) Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000.00 грн.; 2) Тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; 3) Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією; 4) Процентна ставка, відсотків річних: 42%; 5) Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; 6) Розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення; 7) Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00%.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 19.05.2025 року має заборгованість у розмірі 78 189,88 грн., яка складається з: 62 910,48 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 15 279,40 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Внаслідок невиконання відповідачем умов договору, позивач був змушений звернутися з названим позовом до суду.

Ухвалою суду від 18.06.2025 року провадження по зазначеній справі було відкрито та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Копію ухвали надіслано сторонам. Відповідачу запропоновано подати відзив в строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження та позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.

11.08.2025 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просила відмовити у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначила, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження укладення між сторонами кредитного договору саме на умовах, на які посилається банк. Зокрема, до матеріалів справи не додано підписаних відповідачем Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку, які діяли на момент укладення договору, а надані витяги з цих документів не містять дати та не підтверджують, що саме з такими умовами була ознайомлена відповідач.

Крім того, відповідач вказала, що позивач не довів факту належного повідомлення її про зміну тарифів та інших умов обслуговування, як це передбачено договором.

Також відповідач зазначила, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є одностороннім та не містить необхідних відомостей щодо структури боргу, зокрема суми основного боргу, відсотків та штрафних санкцій, не підписаний уповноваженою особою банку та не підтверджений первинними бухгалтерськими документами, такими як меморіальні ордери, платіжні документи чи виписки з рахунків.

Окрім того, відповідач зазначила, що матеріали справи не містять належних доказів фактичного отримання нею кредитних коштів та правомірності нарахування відсотків у визначеному позивачем розмірі, у зв`язку з чим вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними доказами.

Також відповідач вказала, що наявність у матеріалах справи підписаного нею паспорта споживчого кредиту не підтверджує факту укладення кредитного договору та погодження з його умовами. За її твердженням, відповідно до положень Закону України «Про споживче кредитування» паспорт споживчого кредиту є лише документом інформаційного характеру, який надається споживачу до укладення договору з метою ознайомлення з орієнтовними умовами кредитування та можливістю порівняння пропозицій кредитодавця. Підписання такого документа свідчить лише про отримання інформації щодо можливих умов кредитування, однак не підтверджує погодження відповідача з конкретними умовами договору, зокрема щодо розміру процентної ставки, порядку нарахування відсотків, пені та штрафних санкцій, а також не свідчить про укладення між сторонами кредитного договору.

Крім того, відповідач зазначила про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду з відповідними вимогами. З огляду на наведене, а також на недоведеність існування та розміру заборгованості за спірним договором, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, у зв`язку з чим просила суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

29.08.2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача – адвоката Кіріченко В.М. надійшла відповідь на відзив.

У поданій відповіді представник позивача зазначив, що кредитний договір між сторонами укладено у належній письмовій формі відповідно до вимог чинного законодавства, а підписання відповідачем заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг підтверджує укладення договору приєднання у розумінні статті 634 ЦК України.

Щодо доводів відповідача про відсутність належного розрахунку заборгованості, представник позивача зазначив, що наданий банком розрахунок підписаний уповноваженим представником банку шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», у зв`язку з чим твердження відповідача про відсутність підпису є безпідставними. При цьому зазначив, що розрахунок заборгованості за своєю природою не є первинним бухгалтерським документом, а має інформаційний характер та відображає стан заборгованості за результатами обробки операційного руху коштів по рахунку.

Разом з тим позивачем надано виписку по картковому рахунку відповідача, яка, за твердженням представника позивача, є первинним бухгалтерським документом та підтверджує здійснення операцій за рахунком, зокрема використання відповідачем кредитних коштів та часткове погашення заборгованості. Представник позивача послався на положення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №200/5647/18, відповідно до якої виписка з банківського рахунку може бути належним доказом здійснення операцій та підтвердження заборгованості.

Крім того, представник позивача зазначив, що за кредитним продуктом у вигляді кредитної картки кредитні кошти надаються шляхом встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок, у зв`язку з чим формування меморіальних ордерів не передбачено. При цьому відповідальність клієнта виникає з моменту використання кредитного ліміту, зокрема під час здійснення операцій із використанням платіжної картки.

Також представник позивача заперечив проти доводів відповідача щодо спливу строку позовної давності. Зазначив, що кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, строк дії якої визначається строком дії платіжної картки. Відповідно до довідки про видачу кредитних карток строк дії картки відповідача встановлено до останнього дня червня 2028 року, а позов подано до суду 12.06.2025, тобто до спливу строку позовної давності.

Крім того, представник позивача звернув увагу на те, що згідно з випискою по рахунку відповідач тривалий час здійснювала операції з використанням кредитних коштів та частково погашала заборгованість, що, на думку позивача, свідчить про обізнаність відповідача з умовами кредитування та визнання нею своїх зобов`язань за договором.

З урахуванням викладеного представник позивача просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

16.09.2025 року представником відповідача – адвокатом Мутьєвим Д.В. до суду було надано таблицю руху коштів по рахунку ОСОБА_1 , відповідно до якої, адвокатом було надано хронологію використання кредитних коштів та стан виконання боргових зобов`язань за період з 02.04.2024 по 01.05.2025 року, загальні показники руху коштів якої становить: суму використаних кредитних коштів - 65 036,87 грн.,суму поповнення (погашення) рахунку - 15 538,84 грн., суму нарахованих та знятих банком відсотків - 26 285,90 грн.,та загальну суму сплаченої комісії - 2 405,00 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, проте в позові міститься клопотання про проведення судового засідання без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 та її представник Мутьєв Д.В. не з`явились, 26.02.2026 року представник відповідача надав до суду заяву, згідно якої просив розгляд справи проводити без їх з відповідачем участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 25.03.2024 відповідач ознайомилася з умовами кредитування та підписала Паспорт кредиту. Цього ж дня, відповідач підписала власноручно Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських та погодила наступні умови: 1) Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000.00 грн.; 2) Тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; 3) Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією; 4) Процентна ставка, відсотків річних: 42%; 5) Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; 6) Розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення; 7) Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00%.

Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано у системі самообслуговування Приват24 за допомогою ОТР пароля, про що зазначено в полі підпис Клієнта із позначкою дати та часу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

На підставі укладеного Договору Відповідач отримала платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 06/28, тип -"Універсальна", що підтверджується випискою по рахунку.

Відповідач користувалась кредитним лімітом, повертала використану суму кредитного ліміту та сплачувала відсотки за користування кредитним лімітом, але не в повному обсязі, а в подальшому припинила надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що відображено у розрахунку заборгованості за договором та прослідковується й підтверджується випискою за рахунком.

Згідно п. 2.1.1.3.5. Договору сторони узгодили, що в разі порушення відповідачем зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, терміном повернення кредиту встановлюється 180-йдень з моменту порушення зобов`язань відповідача з погашення кредиту. На 180-йдень з моменту порушення зобов`язань відповідачем з погашення кредиту він зобов`язаний повернути Банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов`язання за Договором в повному обсязі. Тобто, сторони передбачили умовну обставину внаслідок виникнення якої, терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань відповідача з погашення кредиту.

Ураховуючи, що строк повернення кредиту закінчився на 180-й день прострочення, то відповідно до п.9.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань відповідача з погашення кредиту сторони погодили нарахування процентів від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості.

Сторони узгодили, що в разі порушення Клієнтом зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень після дати укладення цієї Додаткової угоди, на підставі статей 212, 611, 651 Цивільного кодексу України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту Клієнт зобов`язаний повернути Банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов`язання за Договором в повному обсязі.

На підставі викладеного, Банк виконав свої зобов`язання за Договором у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Зокрема, за зверненням відповідача було відкрито рахунок і надано кредитні картки, які є електронними платіжними інструментами. Отримавши картку, відповідач фактично отримала доступ до використання як власних коштів, так і кредитного ліміту на рахунку для здійснення безготівкових операцій. Таким чином, відповідач мала безперервний доступ до рахунку та можливість користування наданими Банком коштами.

Однак, відповідач належним чином умов договору не виконує. Оплату на погашення кредитних коштів проводила частково та з порушенням термінів, через що станом на 19.05.2025 існує заборгованість у розмірі: 78 189,88 грн., яка складається з: 62 910,48 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 15 279,40 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Згідно ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ч.1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 638 ЦК України, зазначається, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі статтями 1046, 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

На підставі наданих сторонами доказів і досліджених судом матеріалів, встановлено, що станом на 01.05.2025 загальні показники руху коштів за кредитним договором складають: сума використаних кредитних коштів — 65 036,87 грн., сума поповнення (погашення) рахунку — 15 538,84 грн., сума нарахованих та знятих банком відсотків — 26 285,90 грн., загальна сума сплаченої комісії — 2 405,00 грн.

Аналіз щомісячних операцій свідчить про активне використання кредитного ліміту у квітні –травні 2024 року, зокрема 09.05.2024 на суму 20 000,00 грн. та 10.05.2024 на суму 20 936,70 грн.

Судом встановлено, що станом на 01.05.2025 року відповідачем ОСОБА_1 частково виконані зобов`язання за кредитним договором. Загальна сума використаного кредитного ліміту за рахунком становить 65 036,87 грн., при цьому відповідачем було внесено коштів на суму 15 538,84 грн., що складає приблизно 24% від фактичного обсягу використаних кредитних коштів.

Згідно наданої таблиці щодо проведення щомісячних операцій встановлено, що значна частина внесених коштів спрямовувалася на оплату нарахованих відсотків та банківських комісій. Зокрема, щомісяця з червня 2024 року здійснювались списання відсотків у розмірі понад 2 000 грн.

Враховуючи наведене, внесені кошти фактично не забезпечили повного погашення основного боргу («тіла» кредиту) за існуючим графіком платежів. Унаслідок цього утворилася заборгованість у загальному розмірі 78 189,88 грн, яка складається з 62 910,48 грн. – основний борг та 15 279,40 грн. – прострочені відсотки.

Разом із тим, відповідач частково виконала свої зобов`язання за договором, та здійснила сплату відсотків та часткове погашення основної суми кредиту. У зв`язку з цим, при визначенні суми, що підлягає стягненню на користь позивача, суд виходить із фактичного стану виконання зобов`язань відповідачем.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню і з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» слід стягнути заборгованість за кредитом у розмірі 60 246,07 грн. з яких: 51 953,30 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 8 292,77 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до Постанови КЦС ВС від 30.09.2022 року за № 761/38266/14, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть, у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулося у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явилися всі учасники такої справи.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) зазначено: «… у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення».

Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 141, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ: 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 25.03.2024 р. станом на 19.05.2025 р. у загальній сумі – 60 246,07 грн., з яких: 51 953,30 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 8 292,77 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ: 14360570) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПОУ: 14360570, адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1

Повне судове рішення складено 19 березня 2026 року.

Суддя Я.А. Чернявська