Рішення від 04 березня 2026 р. у справі №488/3808/25 — Єланецький районний суд Миколаївської області

Справа № 488/3808/25

Провадження № 2/476/160/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.03.2026 року селище Єланець

Єланецький районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого-судді Чернякової Н.В.

за участю секретаря Слободніченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

29.09.2025 року з Корабельного районного суду м. Миколаєва надійшла цивільна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 15.12.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем укладено кредитний договір №132344991 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов договору, кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії, у розмірі 13100,00 грн. на умовах, передбачених договором, а відповідач зобов`язався одержати та повернути кредит, сплатити відсотки за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Згідно умов договору відповідачу були перераховані кредитні кошти на його банківську карту в сумі 13100,00 грн.

Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі 63170,82 грн., яка складається з наступного: 13100,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 50070,82 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

28.11.2018 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ "Таліон Плюс" укладено договір факторингу №28/1118-01, який неодноразово продовжено додатковими угодами. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 272 від 20.02.2024 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 63170,82 грн.

31.07.2024 року між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №31/0724-01. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 31.07.2024 року до вищевказаного договору факторингу від ТОВ "Таліон Плюс" до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №132344991 від 15.12.2023 року.

В подальшому, 08.07.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Ейс» уклали договір факторингу №08/07/25-Е. Відповідно до реєстру боржників б/н від 08.07.2025 року до вищевказаного договору факторингу, ТОВ "ЕЙС" отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 63170,82 грн.

Відповідач не виконував своїх зобов`язань за кредитним договором №132344991 від 15.12.2023 року, тому станом на момент подання позовної заяви у нього виникла заборгованість у розмірі 63170,82 грн., яка складається з наступного: 13100,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 50070,82 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Посилаючись викладене, представник ТОВ «Фінансова компанія "ЕЙС" просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №132344991 від 15.12.2023 року у розмірі 63170,82 грн., судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Заочним рішенням Єланецького районного суду Миколаївської області від 11.11.2025 року задоволено позовні вимоги «Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області від 14.01.2026 року вищевказане заочне рішення скасовано і справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу в його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з`явився, до суду надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позовні вимоги є частково безпідставними, а наданий розрахунок заборгованості незаконним, надмірним та таким, що порушує його права як споживача фінансових послуг. Вважає незаконним нарахування відсотків після спливу строку кредиту. Кредит було надано строком до 14.01.2024 року. Після спливу строку кредитування кредитор мав право вимагати виключно 3% річних та інфляційні втрати. Після 20.04.2024 року право вимоги було відступлено ТОВ «Таліон Плюс», яке збільшило суму відсотків з 18059,66 грн. до 50070,82 грн. Відступлення права вимоги не створює нових фінансових зобов`язань для боржника. Все відсотки, нараховані ТОВ «Таліон Плюс» є незаконними та нікчемними. Зазначив про незаконність розрахунку заборгованості первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога". Відповідно до ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» загальна сума зобов`язань споживача не може перевищувати подвійний розмір отриманого кредиту. Подвійний розмір кредиту становить 26200 грн. Просив суд відмовити у стягненні відсотків у сумі 50070,82 грн., які більш ніж у 3,8 раза перевищують тіло кредиту. Також просив суд визнати незаконними всі відсотки, нараховані після 14.01.2024 року, обмежити загальну суму заборгованості подвійним розміром кредиту – 26200 грн., визнати розрахунки ТОВ «Таліон Плюс» такими, що не мають юридичної сили.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши письмові матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до слідуючого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.12.2023 року, після оформлення заявки на отримання грошових коштів між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" укладено договір кредитної лінії №132344991 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 13100,00 грн. строком на 30 днів до 14.01.2024 року із нарахуванням у цей період процентної ставки за користування кредитом на умовах дисконтного та пільгового періодів у розмірі 0,92 % на день (335,80% річних), які застосовуються за умови оплати всіх фактично нарахованих процентів, у випадку своєчасного виконання зобов`язань.

Згідно положень пункту 8.4 вищевказаного Договору після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 % річних, що на день укладення договору становить 2,98% в день від суми залишку кредиту.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №132344991 від 15.12.2023 року, який складений ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога" заборгованість відповідача становить 30769,28 грн., яка складається з наступного: 13100,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 18059,66 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

28.11.2018 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ "Таліон Плюс" укладено договір факторингу №28/1118-01, який неодноразово продовжено додатковими угодами. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 272 від 20.02.2024 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, ТОВ "Таліон Плюс" отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 63170,82 грн.

31.07.2024 року між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №31/0724-01. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 31.07.2024 року до вищевказаного договору факторингу від ТОВ "Таліон Плюс" до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №132344991 від 15.12.2023 року.

В подальшому, 08.07.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Ейс» уклали договір факторингу №08/07/25-Е. Відповідно до реєстру боржників б/н від 08.07.2025 року до вищевказаного договору факторингу, ТОВ "ЕЙС" отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 63170,82 грн.

Із матеріалів справи слідує, що відповідач не виконував своїх зобов`язань жодному з кредиторів, тому станом на момент подання позовної заяви у нього виникла заборгованість у розмірі 63170,82 грн., яка складається з наступного: 13100,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 50070,82 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а в ч.1ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини 1-3 статті 12 ЦПК України).

Як вбачається з розрахунку первісного кредитора заборгованість відповідача становить 30769,28 грн., яка складається з наступного: 13100,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 18059,66 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Із матеріалів справи слідує, що відповідачем належним чином умови договору не виконані та отримані кредитні кошти не повернуті.

Враховуючи наведені обставини та вимоги статті 526 ЦК України наявні підстави для стягнення на користь позивача з відповідача суми заборгованості за тілом кредитом у розмірі 13100 грн., яка виникла на підставі укладеного 15.12.2023 року кредитного договору між позичальником та первісним кредитором, а також стягнення передбачених договором процентів.

Із наданого розрахунку заборгованості, проведеного первісним кредитором і, який передано за правом вимоги іншому кредитору, слідує, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» нараховано ОСОБА_1 заборгованість за умовами електронного кредитного договору, а саме: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 13100 грн., заборгованість зі сплати процентів, виходячи з розрахунку 335,80% річних, що на день укладення договору становить 0,92% від суми кредиту за кожен день користування ним, в розмірі 18059,66 грн., а всього на суму 30769,28 грн. Вказана сума зазначена у розрахунку заборгованості за період з 15.12.2023 року по 20.02.2024 року. Договір кредитної лінії №132344991 укладений 15.12.2023 року строком на 30 днів до 14.01.2024 року. Станом на 14.01.2024 року розмір заборгованості за процентами становив 16715,60 грн.

Разом з тим, правонаступником первісного кредитору, яким за договором факторингу стало ТОВ "Таліон Плюс", ОСОБА_1 додатково нараховано проценти за користування кредитом, починаючи з 20.02.2024 року по 31.07.2024 року, які разом з сумою процентів, що передано за правом вимоги, склали загальну суму 50070,82 грн. Вказану суму ТОВ "Таліон Плюс" передав на підставі іншого договору факторингу, укладеного ним з ТОВ ФК «Онлайн Фінанс», а останні, в свою чергу, позивачу ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», які заявили про їх стягнення у поданому до суду позові.

Проте, додатково нараховані проценти, хоча і нараховані відповідно до умов договору, але виконані особою, яка отримала лише право вимоги за договором факторингу на підставі реєстру боржників з визначенням суми боргу первісним кредитором, а отже до неї не перейшло право здійснення додаткових нарахувань за договором, як то процентів, комісії тощо.

На підставі викладеного, у позивача, як правонаступника попередніх кредиторів виникло право вимоги до боржника, яке визначено виключно первісним кредитором у виді боргу, розрахованого на момент його передачі своєму правонаступнику.

Таким чином, суд вважає наявними підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором № 132344991 від 15.12.2023 року, що визначена первісним кредитором і нарахована в період строку кредитування станом на 14.01.2024 року на загальну суму 29815,60 грн., яка складається з наступного: 13100,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 16715,60 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, яка перейшла на підставі права вимоги до позивача, а тому підлягає стягненню на його користь з відповідача ОСОБА_1 .

Також представником позивача заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Так, відповідно до ч.ч.1,3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, по в`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи(частина 4 статті 137 ЦПК України).

У разі часткового задоволення позову судові витрати, в тому числі і витрати на правничу допомогу, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини 2 статті 141 ЦПК України).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, в тому числі і витрат на правничу допомогу, суд, зокрема, враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову (частина 3 статті 141 ЦПК України).

Визначаючи суми відшкодування судових витрат на користь позивача, суд приходить до переконання, що у відповідності до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 722,25 грн. у рахунок відшкодування сплаченого судового збору та 3303,89 грн. в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволеної частини позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" (код ЄДРПОУ - 42986956) заборгованість за кредитним договором №132344991 від 15.12.2023 року у розмірі 29815 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот п`ятнадцять) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" (код ЄДРПОУ - 42986956) 722 (сімсот двадцять дві) грн. 25 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору та 3303 (три тисячі триста три) грн. 89 коп. в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення буде виготовлено 13.03.2026 року.

Суддя Н.В.Чернякова