Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №473/160/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/160/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"18" березня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Ліхачової А.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ

у січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 54925,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 03 січня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою було укладено договір про споживчий кредит №9743158. Відповідно до договору ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати та надало відповідачці кредит у розмірі 5000,00 грн зі строком користування протягом 345 днів, а відповідачка зобов`язалася його повернути 14 грудня 2025 року, сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,0010 % річних від суми залишку заборгованості, комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) в розмірі 14 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду (15 днів), а також сплатити одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 5 % від суми кредиту (250,00 грн).

Наслідком порушення позичальницею умов кредитного договору є її обов`язок сплатити штраф у розмірі 1000,00 грн за кожний випадок порушення.

Позичальниця свої зобов`язання належним чином не виконала, в зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 15228,75 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 3750,00 грн, заборгованість за комісією за обслуговування кредиту в розмірі 4900,00 грн, штрафи в розмірі 6000,00 грн, інфляційні втрати за період прострочення виконання грошового зобов`язання (з 18 лютого 2025 року по 26 вересня 2025 року) у розмірі 578,75 грн.

Крім цього, 26 січня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою було укладено договір про споживчий кредит №100091690. Відповідно до договору ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати та надало відповідачці кредит у розмірі 10000,00 грн зі строком користування протягом 345 днів, а відповідачка зобов`язалася частинами протягом кожних 15 днів повертати кредит (згідно узгодженого графіку), повернувши його в повному обсязі до 06 січня 2026 року, сплачувати проценти за користування ним у розмірі 220 % річних від суми залишку заборгованості за кредитом, комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) в розмірі 7 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду (15 днів), а також сплатити одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 20,00 % від суми кредиту (2000,00 грн).

Наслідком порушення позичальницею умов кредитного договору є її обов`язок сплатити штраф у розмірі 1000,00 грн за кожний випадок порушення.

Позичальниця свої зобов`язання належним чином не виконала, в зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 27981,56 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 10000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 6104,52 грн, заборгованість за комісією за обслуговування кредиту в розмірі 5600,00 грн, штрафи в розмірі 5000,00 грн, інфляційні втрати за період прострочення виконання грошового зобов`язання (з 11 лютого 2025 року по 26 вересня 2025 року) у розмірі 1277,04 грн.

Також 27 лютого 2025 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою було укладено договір про споживчий кредит №9922811. Відповідно до договору ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати та надало відповідачці кредит у розмірі 3000,00 грн зі строком користування протягом 345 днів, а відповідачка зобов`язалася його повернути 07 лютого 2026 року, сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,0010 % річних від суми залишку заборгованості, комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) в розмірі 14 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду (15 днів), а також сплатити одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 25 % від суми кредиту (750,00 грн).

Наслідком порушення позичальницею умов кредитного договору є її обов`язок сплатити штраф у розмірі 1000,00 грн за кожний випадок порушення.

Позичальниця свої зобов`язання належним чином не виконала, в зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 11715,22 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 3000,00 грн, заборгованість за комісією за обслуговування кредиту в розмірі 2520,00 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту в розмірі 750,00 грн, штрафи в розмірі 5000,00 грн, інфляційні втрати за період прострочення виконання грошового зобов`язання (з 15 березня 2025 року по 26 вересня 2025 року) у розмірі 445,22 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки в повному обсязі.

В судове засідання представниця позивача Остапченко О.В. не з`явилася, проте в матеріалах справи (позові) міститься заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомила.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представниця позивача в позові не заперечувала проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема суд встановив, що 03 січня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою було укладено договір про споживчий кредит №9743158. Відповідно до договору ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати та надало відповідачці кредит у розмірі 5000,00 грн зі строком користування протягом 345 днів, а відповідачка зобов`язалася його повернути 14 грудня 2025 року, сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,0010 % річних від суми залишку заборгованості, комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) в розмірі 14 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду (15 днів), а також сплатити одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 5 % від суми кредиту (250,00 грн).

Наслідком порушення позичальницею умов кредитного договору є її обов`язок сплатити штраф у розмірі 1000,00 грн за кожний випадок порушення.

Крім цього, 26 січня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою було укладено договір про споживчий кредит №100091690. Відповідно до договору ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати та надало відповідачці кредит у розмірі 10000,00 грн зі строком користування протягом 345 днів, а відповідачка зобов`язалася частинами протягом кожних 15 днів повертати кредит (згідно узгодженого графіку), повернувши його в повному обсязі до 06 січня 2026 року, сплачувати проценти за користування ним у розмірі 220 % річних від суми залишку заборгованості за кредитом, комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) в розмірі 7 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду (15 днів), а також сплатити одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 20,00 % від суми кредиту (2000,00 грн).

Наслідком порушення позичальницею умов кредитного договору є її обов`язок сплатити штраф у розмірі 1000,00 грн за кожний випадок порушення.

Також 27 лютого 2025 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою було укладено договір про споживчий кредит №9922811. Відповідно до договору ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати та надало відповідачці кредит у розмірі 3000,00 грн зі строком користування протягом 345 днів, а відповідачка зобов`язалася його повернути 07 лютого 2026 року, сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,0010 % річних від суми залишку заборгованості, комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) в розмірі 14 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду (15 днів), а також сплатити одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 25 % від суми кредиту (750,00 грн).

Наслідком порушення позичальницею умов кредитного договору є її обов`язок сплатити штраф у розмірі 1000,00 грн за кожний випадок порушення.

Згідно ч. 1ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

При цьому, згідно ч. 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ч. 2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що кредитні договори, що є предметом судового дослідження, були вчинені в електронній формі. Зокрема, сторони з дотриманням положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» узгодили у договорах усі істотні умови, відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальниця підписала правочини за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, на підставі вказаних договорів у відповідачки виникли відповідні права та обов`язки.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст.611,612,623-625,1049,1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема, повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Наявними в матеріалах справи доказами (а.с.23,24,41,55,58,94,98,99) підтверджується факт виконання ТОВ «Мілоан» умов кредитних договорів шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку, зазначену позичальницею.

Матеріали справи не містять доказів належного виконання позичальницею своїх зобов`язань на користь позивача.

Згідно наданих позивачем розрахунків заборгованість відповідачки становить:

- за кредитним договором № 9743158 - 15228,75 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 3750,00 грн, заборгованість за комісією за обслуговування кредиту в розмірі 4900,00 грн, штрафи в розмірі 6000,00 грн, інфляційні втрати за період прострочення виконання грошового зобов`язання (з 18 лютого 2025 року по 26 вересня 2025 року) у розмірі 578,75 грн,

- за кредитним договором №100091690 - 27981,56 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 10000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 6104,52 грн, заборгованість за комісією за обслуговування кредиту в розмірі 5600,00 грн, штрафи в розмірі 5000,00 грн, інфляційні втрати за період прострочення виконання грошового зобов`язання (з 11 лютого 2025 року по 26 вересня 2025 року) у розмірі 1277,04 грн,

- за кредитним договором №9922811 - 11715,22 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 3000,00 грн, заборгованість за комісією за обслуговування кредиту в розмірі 2520,00 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту в розмірі 750,00 грн, штрафи в розмірі 5000,00 грн, інфляційні втрати за період прострочення виконання грошового зобов`язання (з 15 березня 2025 року по 26 вересня 2025 року) у розмірі 445,22 грн.

Проте, суд не в повній мірі погоджується з вказаними розрахунками, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексуУкраїни у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За встановленого, нараховані штрафи, інфляційні втрати не підлягають стягненню.

Крім цього, відповідно до ч. 3 ст.1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Закон України «Про споживче кредитування» регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами (ст. 3 закону).

Частиною 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлена можливість встановлення кредитодавцем у межах споживчого кредитування додаткових комісій, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.

Водночас, згідно ч. 1ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21, від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 та інших.

Наведені висновки в подальшому також підтримані й у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21, згідно якої якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Як убачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення комісії як плати за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості). Тобто позивач фактично встановив сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія має сплачуватись позичальницею. Жодних доказів вчинення будь-яких дій в якості послуг на користь позичальниці, матеріали справи не містять, і тому ця умова є нікчемною умовою договору, внаслідок чого сума нарахованої комісії не може бути стягнута на вимогу кредитора з позичальниці.

З огляду на викладене, заборгованість відповідачки становить:

- за кредитним договором № 9743158 - 2350,00 грн (3750,00 грн (заборгованість за кредитом) - 1400,00 грн (сплачені відповідачкою кошти, що були зараховані в порядку погашення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту);

- за кредитним договором №100091690 – 16104,52 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 10000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 6104,52 грн (такі нарахування здійснені у повній відповідності з умовами кредитного договору, зокрема проценти нараховані за узгодженою процентною ставкою та в межах строку кредитування);

- за кредитним договором №9922811 – 3750,00 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 3000,00 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту в розмірі 750,00 грн (Такі нарахування здійснені у повній відповідності з умовами кредитного договору, зокрема проценти нараховані за узгодженою процентною ставкою та в межах строку кредитування. При цьому, будь-яких обмежень щодо можливості встановлення комісії за надання кредиту (на відміну від комісії за обслуговування кредиту, яка регулюється спеціальними правилами встановлення та відповідними обмеженнями) Закон України «Про споживче кредитування» не містить).

Встановлена судом заборгованість на підставі ст. 526, 530 ЦК України підлягає стягненню з відповідачки на користь ТОВ «Мілоан».

Згідно ч.1ст.141 ЦПК України з відповідачки враховуючи ступінь задоволення позовних вимог (40%), на користь позивача підлягають стягненню судові витрати (судовий збір) у розмірі 1064,96 грн.

Що стосується витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до ч.ч.2,3,4 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Між тим, позивач не надав документів на підтвердження витрат на правничу допомогу, розрахунок суми обумовлених витрат, у зв`язку з чим, відповідно до ч.2 ст. 134 ЦПК України, суд відмовляє у відшкодуванні таких судових витрат. Інакший підхід вказував би на невиправдану лояльність суду до сторони, яка неналежним чином виконує процесуальні вимоги.

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Багговутівська, будинок 17-21, ідентифікаційний код 40484607, заборгованість:

- за договором про споживчий кредит № 9743158 від 03 січня 2025 року в розмірі 2350,00 грн,

- за договором про споживчий кредит №100091690 від 26 січня 2025 року в розмірі 16104,52 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 10000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 6104,52 грн,

- за договором про споживчий кредит №9922811 від 27 лютого 2025 року в розмірі 3750,00 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 3000,00 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту в розмірі 750,00 грн, а всього в загальному розмірі – 22204,52 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Багговутівська, будинок 17-21, ідентифікаційний код 40484607, судові витрати в розмірі 1064,96 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Л.В.Лузан