Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №127/34631/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/34631/25

Провадження № 2/127/7964/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Ан О.В.,

за участю секретаря Поляруш І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 до суду з позовом звернулася ОСОБА_1 , яка просила розірвати шлюб між нею та ОСОБА_3 , зареєстрований 30.05.2023 року Службою цивільного стану Окниця. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.05.2023 сторони зареєстрували шлюб у Службі цивільного стану Окниця. Спільних дітей сторони у справі не мають. На теперішній час шлюб між подружжям припинено та існує формально, що й стало підставою звернення позивача до суду.

Ухвалою суду від 01.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Позивач до судового засідання не з`явилася, її представник адвокат Федоренко П.П. суду надала заяву в якій позовні вимоги підтримала, просила справу слухати у їх відсутність.

Відповідач у судове засідання не з`явився, суду надав заяву в якій зазначив, що позов визнає та просив справу слухати у його відсутність.

Судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебувають в зареєстрованому шлюбі Службою цивільного стану Окниця з 30.05.2023 року.

За період шлюбу у сторін спільних дітей не народилося.

ОСОБА_4 був зареєстрований по АДРЕСА_1 , знятий з реєстрації 13.10.2025.

Статтею 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє в даний час щодо правових наслідків шлюбу.

Згідно п. 1 ст. 16 Закону України «Про міжнародне приватне право», особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право», правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а при його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання (за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання в цій державі). При відсутності спільного місця проживання - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що якщо подружжя є громадянами різних держав, і на час розірвання шлюбу обидві сторони продовжують проживати на її території, тому розірвання шлюбу слід проводити за законодавством України.

Згідно статті 51 Конституції України та статті 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини і чоловіка, примус до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість.

Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

На підставі викладеного та враховуючи, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад, збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, зі своєї сторони позивач не має наміру зберегти шлюб, вважає, що примирення між сторонами не можливе, скористалась своїм правом та звернувся до суду з даним позовом, а тому суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягнення 1211,20 грн судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись статтями 24, 105, 110, 112 СК України, 4, 7, 12, 13, 81, 89, 141, 244, 263, 273, 280 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 30.05.2023 у Службі цивільного стану Окниця, актовий запис № 21.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_1 , посвідка на тимчасове проживання № НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду складено 18.03.2026

Суддя: