Рішення від 10 березня 2026 р. у справі №127/40103/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/40103/25

Провадження № 2-а/127/408/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2026 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Ан О.В.,

за участю секретаря судового засідання Поляруш І.О.

представника позивача – адвоката Вдовцової Аліни Дмитрівни,

розглянув у відкритому судовому засіданні залі суду м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання постанови протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2025 із позовом до суду звернувся ОСОБА_1 , який просив суд визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №9300 від 25.10.2025 про накладення адміністративного стягнення у розмірі 68 000,00 грн. на ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Провадження у справі про притягання ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП – закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Мотивував заявлені вимоги тим, що 25.10.2025 відносно позивача винесена постанова №9300 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у розмірі 68 000 грн. Вказану постанову вважає протиправною з огляду на наступне. ОСОБА_1 є директором ДНЗ «Вище професійне училище №7 м.Вінниці». Наказом директора ДНЗ «Вище професійне училище №7 м.Вінниці» від 28.08.2025, ОСОБА_2 звільнено із займаної посади культорганізатора 29.08.2025 року за власним бажанням, згідно ст.38 КЗпП України, на підставі заяви ОСОБА_2 від 15.08.2025. Позивачем у визначений законом семиденний термін, а саме 02.09.2025 було подано до ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлення про зміну облікових даних, відносно ОСОБА_2 , про звільнення займаної посади (29.08.2025), підстава для зміни облікових даних: наказ №100-К від 28.08.2025. Отже позивачем не було порушено вимог законодавства та вчасно повідомлено про зміну облікових даних його працівника.

Ухвалою суду від 23.12.2025 судом вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні з виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №9300.

Ухвалою суду від 24.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, витребувано докази, а саме копію матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 передбаченої ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала, просила позов задовольнити із підстав наведених у позові. Суду додатково пояснила, що з постанови відповідача слідує нібито наказ директора ДНЗ «ВПУ №7 м. Вінниці» про звільнення ОСОБА_2 був винесений 18.08.2025 року. Водночас фактично та документально підтверджено, що наказ про звільнення №100-К було видано 28.08.2025 року, а датою звільнення вказано 29.08.2025 року, що повністю узгоджується із заявою працівника від 15.08.2025. Вказала на те, що у повідомлені було допущено описку, та зазначено помилково 18.08.2025 замість вірного 28.08.2025. Додатково повідомила, що справу про притягнення її клієнта до адміністративної відповідальності було розглянуто без участі ОСОБА_1 , що порушило процедуру розгляду справи. Відповідач не надав копії постанови позивачу, що спричинило пропущення строку на її оскарження.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, суду надав відзив у якому зазначив, що 13.10.2025 начальником групи розгляду та супроводження адміністративних правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_2 майором юстиції ОСОБА_3 , відносно ОСОБА_1 було складено протокол №6646 про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП. Так, в порушення вимог п.34 абз.4 Постанови КМУ від 30.12.2022 року №1487 «Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» згідно наказу № 100 К від 18.08.2025 року звільнено ОСОБА_2 , культорганізатора, який перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлення про зміну облікових даних надіслано у 14 денний строк з дня видання наказу, про що свідчить відмітка в повідомленні про зміну облікових даних від 01.09.2025 р. №422. Чим порушено п. 34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022. У вказаному Порядку чітко визначено, що з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють надсилання у семиденний строк саме з дня видання наказу про звільнення з роботи, а не з дня фактичного звільнення працівника, що не було зроблено позивачем. У відзиві представник просив розгляд справи здійснити у його відсутність.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є керівником ДНЗ «Вище професійне училище №7 м.Вінниці» та відповідальним за організацію військового обліку.

13.10.2025 начальником групи розгляду та супроводження адміністративних правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_2 майором юстиції ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 складено протокол №6646 про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП.

З матеріалів протоколу слідує, що ОСОБА_1 , який є керівником ДНЗ «Вище професійне училище №7 м.Вінниці» та є відповідальним за організацію військового обліку не виконав вимоги Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487, в частині обов`язку надіслати у семиденний строк з дня видання наказу про звільнення з роботи до ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлень про зміну облікових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Постановою №9300, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 грн. Так з постанови слідує, що ОСОБА_1 , який є директором ДНЗ «Вище професійне училище №7 м.Вінниці» та є відповідальним за організацію ведення військового обліку, порушив вимоги ч. 1 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абзац 13 частини 1 статті 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзацу 3 частини 2 статті 16 Закону України «Про оборону України» та пункт 34 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 р. Так, в порушення вимог п.34 абз.4 Постанови КМУ від 30.12.2022 року №1487 «Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів: згідно наказу № 100 К від 18.08.2025 року звільнено ОСОБА_2 , культорганізатора, який перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлення про зміну облікових даних надіслано у 14 денний строк з дня видання наказу, про що свідчить відмітка в повідомленні про зміну облікових даних від 01.09.2025 р. №422.

Згідно наказу від 28.08.2025 №100-К ОСОБА_2 , культорганізатора, звільнено із займаної посади 29.08.2025 за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Згідно журналу обліку прийняття та звільнення працівників ДНЗ «Вище професійне училище №7 м.Вінниці» підтверджується обставина винесення наказу 28.08.2025 №100-К про звільнення ОСОБА_2 29.08.2025.

01.09.2025 керівник ДНЗ «Вище професійне училище №7 м.Вінниці» повідомив ІНФОРМАЦІЯ_4 про зміну облікових даних ОСОБА_2 у зв`язку зі звільненням (29.08.2025). Підстава для зміни облікових даних наказ №100-К від 28.08.2025.

У повідомлені наданому ІНФОРМАЦІЯ_4 міститься інша дата наказу, а саме наказ №100-К від 18.08.2025.

На виконанні в Третьому відділі державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 79832187 про стягнення зі заявника штрафу у сумі 68000 грн накладеного на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно із ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно із ч.2 ст.283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.05.2020 у справі № 513/899/16-а.

Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті - за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Диспозиція вказаної статті носить бланкетний характер, тобто охоронюваних законом правил поведінки вона не встановлює, а спрямовує до інших актів законодавства, котрі визначають відповідні правила, на порушення яких існує заборона.

Отже, у кожному конкретному випадку повинно бути встановлено, які саме спеціальні заборони покладено на особу відповідно до яких конкретно нормативних актів, та які з цих заборон порушено особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до абз. 13 ч. 1 ст. 21 Закону № 3543-XII підприємства, установи і організації зобов`язані вести військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів із числа працюючих, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та в особливий період і надавати звітність з цих питань відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування в установленому порядку.

Стаття 26 Закону № 3543-XII встановлює, що відповідальність за організацію мобілізаційної підготовки та стан мобілізаційної готовності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту та підприємств, установ і організацій покладається на відповідних керівників.

Посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном встановлює Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.

Пункт 8 Порядку № 1487 встановлює, що організація військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладається на відповідних керівників.

Обов`язки з ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладаються на працівників служби персоналу, служби управління персоналом (далі - служба персоналу).

У разі відсутності штатної одиниці служби персоналу обов`язки з ведення військового обліку покладаються на особу, яка веде облік працівників в державному органі, органі місцевого самоврядування, на підприємстві, в установі, організації.

Працівники з питань мобілізаційної роботи або мобілізаційних підрозділів (за наявності) безпосередньо організовують роботу з бронювання військовозобов`язаних та контролю за станом ведення військового обліку.

Частинами першою - третьою ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

У постанові Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 285/1535/15-а міститься правовий висновок про те, що адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Так судом установлено, що згідно наказу від 28.08.2025 №100-К ОСОБА_2 , культорганізатора, звільнено із займаної посади з 29.08.2025 за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. 01.09.2025 керівник ДНЗ «Вище професійне училище №7 м.Вінниці» повідомив ІНФОРМАЦІЯ_4 про зміну облікових даних ОСОБА_2 у зв`язку зі звільненням (29.08.2025). Підстава для зміни облікових даних наказ №100-К від 28.08.2025.

Згідно записів журналу обліку прийняття та звільнення працівників ДНЗ «Вище професійне училище №7 м.Вінниці» підтверджується обставина винесення наказу 28.08.2025 №100-К про звільнення ОСОБА_2 29.08.2025. Суд спростовує пояснення відповідача про те, що записи в журналі переписувалися, оскільки номери наказів та дати збігаються, та визначені по порядку.

Суд допускає можливість допущення описки в написанні дати наказу в повідомлені. Проте вказана обставина спростовується наданими суду доказами.

З огляду на вказані обставини, зважаючи на відсутність належних та достатніх доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, суд дійшов висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення в його діях, оскаржувана постанова прийнята без всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому, відповідно до п. 3 ст. 293 КУпАП, ст. 286 КАС, суд скасовує вказану постанову і закриває провадження у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням положень ч. 1 ст.139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1816,80 грн, що включає в собі витрати зі сплати судового збору за звернення до суду із позовом у сумі 1211,20 грн та за звернення із заявою про забезпечення позову в сумі 605,60 грн. Також суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивача ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 10000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 38, 210, 245, 251, 280, 283-284, 287, 288, 293, 294 КУпАП, ст.ст. 2, 4, 8, 9, 11, 72-77, 139, 241-244, 246, 250, 255, 268, 269, 271, 272, 286, 292, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №9300 від 25.10.2025 про накладення адміністративного стягнення у розмірі 68 000,00 грн. на ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Провадження у справі про притягання ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП – закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 11816 (одинадцять тисяч вісімсот шістнадцять) гривень 80 копійок судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду складено 16.03.2026

Суддя: