Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №127/26624/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/26624/25

Провадження № 2/127/5755/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Шаміної Ю.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВ «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 3008105873-562723 від 28.12.2021 у розмірі 20869,80 грн та судові витрати. Вимоги позовної заяви обґрунтовано тим, що 28.12.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок», було укладено договір № 3008105873-562723 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі.

Зазначений договір було укладено за допомогою веб-сайту (https://koshelok.ua/), який є сукупністю інформаційно-телекомунікаційних систем ТОВ «Кошельок», в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

Сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір був підписаний позичальником з використанням одноразового ідентифікатора 7868.

Відповідно до умов кредитного договору відповідачеві було надано кредит для задоволення особистих потреб у розмірі 7000, 00 грн, початковий строк кредитування становить 14 днів, зі сплатою дисконтної відсоткової ставки у розмірі 0,01% на добу за початковий строк кредитування. Базова процентна ставка, становить 2, 2% на добу за продовжений строк користування кредитом.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов кредитного договору та перерахував грошові кошти на картковий рахунок відповідача.

Пунктом 3.6. кредитного договору, з яким позичальник був попередньо ознайомлений та погодився, встановлено, що сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення початкового періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, що має наслідком подовження строку користування кредитом на умовах, визначених п. 3.6. та п. 3.7. кредитного договору. Згідно з цими пунктами строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 11.01.2022 до 10.04.2022 за ставкою 2, 2 % на добу.

На момент подання позовної заяви у позичальника виникла заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за користування позикою в розмірі 20869,80 грн. До теперішнього часу боржник свої зобов`язання за кредитним договором №3008105873-562723 від 28.12.2021 року про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту належним чином не виконав, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором. Позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості, а також судовий збір в сумі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01 жовтня 2025 року було відкрите спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов.

Відповідач правом подання відзиву на позов не скористався.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Судом встановлено, що 28.12.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» укладено договір № 3008105873-562723 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Зазначений договір укладено згідно статей 207, 639 ЦК України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування», Правил надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Кошельок».

Правила надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Кошельок», затверджені наказом №07/14/07/21 від 19.08.2021, набрання чинності 19.08.2021, визначають порядок і умови надання та обслуговування ТОВ «Кошельок» грошових коштів на умовах фінансового кредиту, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення та належного виконання умов електронного договору (п. 1.1.).

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) укласти електронний договір в розумінні статей 641, 644 ЦК України на умовах, що встановлені кредитодавцем, і застосовуються у випадку подання заявником заявки на сайті кредитодавця на отримання позики та вчинення інших дій, передбачених правилами (акцептом). Публічна пропозиція кредитодавця набирає чинності з дати її офіційного оприлюднення на сайті та діє до дати оприлюднення Правил у новій редакції. Ці правила є невід`ємною частиною договору (п. 1.3., 1.4. Правил).

Відповідно до умов розділу 5 Правил відповідач акцептував оферту, здійснивши дії спрямовані на укладання договору про надання кредиту і настання юридичних прав та обов`язків, заповнивши заявку на сайті позивача добровільно та з розумінням настання юридичних прав та обов`язків, зазначив інформацію щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої бажав отримати кредит.

28.12.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» укладено договір № 3008105873-562723 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за допомогою веб-сайту (https://koshelok.net/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Кошельок», в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

Вказаний договір є електронним документом, створеним і збереженим в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму (п. 9.1 кредитного договору).

Невід`ємною частиною цього договору є «Правила надання позики на умовах фінансового кредиту ТОВ «Кошельок». Уклавши цей договір, позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися Правил, текст яких знаходиться на сайті кредитодавця: https://koshelok.net. Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості електронного підпису позичальника буде використовуватися одноразовий ідентифікатор відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію» (п. 9.4, 9.5 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п.7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Частиною 3 статті 11 Закону визначено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно зі ст. 12 Закону електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину.

Згідно з п.6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Пункт 12 частини 1 вказаної статті визначає, що одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Вище зазначені норми Закону України «Про електронну комерцію» застосовуються судом в редакції чинній на момент укладення кредитного договору сторонами.

Договір № 3008105873-562723 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 28.12.2021 укладений за допомогою одноразового ідентифікатора -7868, який згенерований електронною системою позивача та був надісланий на номер відповідача (позичальника) СМС-повідомленням.

Використання позичальником отриманого коду, а також надання ним своїх анкетних даних та банківських реквізитів для перерахування коштів свідчить про згоду з умовами кредитування, а тому договір вважається укладеним.

Вказаний договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту укладено у формі електронного документу, що не суперечить вимогам ЦК України та іншого чинного законодавства України.

Згідно з п. 1.1 договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 7000,00 на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором.

Тип кредиту - споживчий. Проценти за користування кредитом: 15,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,20% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Дисконтна процентна ставка за користування кредитом становить 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом на строк лояльного періоду. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені пунктами 3.4, 3.5, 3.6 цього договору (п. 1.2., 1.3.-1.4. договору).

Пункт 2.1 договору передбачає, що кредит надається строком на 14 днів (далі - лояльний період), початком якого є дата підписання договору, а закінченням є дата зарахування коштів на поточний рахунок кредитодавця.

Відповідно до п. 2.4 вказаного договору кредит надається позичальнику, згідно його заявки, шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказаний позичальником у заявці.

Сторони в п. 3.3. договору домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється згідно графіка платежів, що є додатком до цього договору.

На виконання п.1.1. договору та визначеного зобов`язання щодо надання кредиту, позивач перерахував кредитні кошти в розмірі 7000,00 грн на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується повідомлення про транзакцію XPAY Group LLC, листом про підтвердження операцій ЦВ ПАТ «МТБ БАНК» у м. Києві від 25.06.2025 №06/642-06/443, а також наданою АТ «ПУМБ» випискою за рахунком ОСОБА_1 , з якої вбачається, що на картку № НОМЕР_2 28.12.2021 року зараховані кошти в сумі 7000,00 грн.

Згідно з п. 3.4. договору та відповідно до вимог частини 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» сукупна вартість кредиту для позичальника (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової (процентної) ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням цього договору за умови дотримання позичальником графіку розрахунків, що є додатком цього договору, становить 7014,00 грн, або 100% від суми отриманого кредиту та включає в себе проценти за користування кредитом 15,00 грн, або 0% від суми кредиту.

Згідно з п. 4.1.1. договору, позичальник зобов`язався вчасно здійснювати платежі щодо погашення кредиту і процентів, нарахованих за користування кредитом, відповідно до графіка платежів.

Згідно з п. 4.1.3. договору, позичальник зобов`язався у випадку прострочення сплати частини або всі всієї суми кредиту сплатити нараховані проценти за користування кредитом виходячи з фактичного строку користування кредитом, включаючи день погашення.

Позичальник був достовірно обізнаний про те, що відповідно до п. 3.5., 3.6. договору сторони погодили, що у випадку користування кредитом більше за визначений лояльний період застосовується процентна ставка 2,2 %, а факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення початкового періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, що має наслідком подовження строку користування кредитом на умовах, визначених п. 3.7. та п. 3.8. Згідно з цими пунктами строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 11.01.2022 до 10.04.2022 за ставкою 2, 2 % на добу.

З графіку розрахунків вбачається, що сторони визначили, що у разі користування кредитом понад строк, вказаний в п. 1.2. договору, до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою, в порядку, передбаченому договором.

Також сторонами був узгоджений Паспорт споживчого кредиту до договору № 3008105873-562723 від 28.12.2021.

В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зобов`язання за кредитним договором. Позичальник не дотримуючись належного виконання умов зазначеного договору одностороннє допустив порушення, а саме несвоєчасну сплату грошових зобов`язань, суму позики не повернув та відсотки не сплатив, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно Детального розрахунку заборгованості за договором № 3008105873-562723 від 28.12.2021 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, наданого позивачем, у відповідача перед позивачем існує заборгованість за кредитним договором, що складається із: основного боргу (кредиту) 7000,00 грн; відсотки, нараховані в межах лояльного періоду - 9,80 грн; відсотки, нараховані за продовжений строк користування позикою - 13860, 00 грн; загальний залишок складає - 20869,80 грн.

Відповідач не надав суду власний розрахунок заборгованості за договором. Вказаний розрахунок позивача перевірений судом, він відповідає вище зазначеним умовам договору, погодженим сторонами. Доказів на спростування встановлених висновків суду відповідачем надано не було.

На підставі викладеного, у зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором, суд доходить висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кошельок» заборгованості за договором № 3008105873-562723 від 28.12.2021у розмірі 20869,80 грн.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 2 422, 40 грн.

Відповідно до частини 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат з професійної правничої допомоги представник позивача надав суду витяг з договору про надання правової допомоги від 12.02.2025, додаток до договору про надання правничої допомоги від 12.02.2025, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат з надання професійної правничої допомоги суд, виходить із того, що при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Враховуючи викладене суд, визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду цієї справи, з врахуванням того, що між сторонами склалися відносини з споживчого кредитування, обсяг наданих адвокатом послуг позивачу є незначним, складністю справи, яка є малозначною, розглядалась в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, реальність наданих адвокатських послуг, розумність розміру витрат на правничу допомогу, дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з 10000,00 грн до 3000, 00 грн.

Вказані вище висновки суду узгоджуються із висновками Верховного Суду, які викладені у постанові № 205/5969/15-ц від 22.05.2024.

З огляду на те, що позов задоволено, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок», код ЄДРПОУ 40842831, заборгованість за договором № 3008105873-562723 від 28.12.2021 року в сумі 20869,80 грн (двадцять тисяч вісімсот шістдесят дев`ять гривень вісімдесят копійок), з яких: 7000,00 грн - основний борг; 13869,80 - грн проценти.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок», код ЄДРПОУ 40842831, 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору та 3000,00 грн (три тисячі гривень) витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок», код ЄДРПОУ 40842831, місцезнаходження: Київська область, с. Чайки, вул. Антонова, буд. 8А;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна