Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №127/29033/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/29033/25

Провадження № 2/127/6386/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2026 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Ан О.В.,

за участю секретаря судового засідання Поляруш І.О.,

представника відповідача – адвоката Пустовіт Антоніни Степанівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2025 із позовом до суду звернулося ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», яка просила суд стягнути зі ОСОБА_1 на свою користь страхове відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 150 000 грн. Мотивувало заявлені вимоги тим, що 21.08.2024 року, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Volkswagen PASSAT» д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Audi» д.р.н. НОМЕР_2 . Позивач відшкодував шкоду заподіяну відповідачем на користь постраждалої особи у сумі 150000 грн. Проте оскільки відповідач на момент вчинення ДТП був позбавленим права керування транспортним засобом у нього на підставі ст. 37 б ЗУ «Про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виникло право стягнення коштів у порядку регресу.

Ухвалою суду від 16.09.2025 провадження у справі відкрито та вирішено розгляд справи здійснити у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 01.12.2025 без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання залучено у якості третьої особи ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 26.01.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Відповідач надав відзив у якому зазначив, що між потерпілим та винуватцем ДТП досягнуто добровільного врегулювання матеріальної шкоди, про що свідчать розписки на загальну суму 184 000 грн. Натомість позивач не надав будь-якого звіту про оцінку майна. Отже, добровільне повне відшкодування збитків винуватцем ДТП припинило його цивільно – правове зобов`язання перед потерпілою особою, що виключає підстави для здійснення страхової виплати та подальшого регресного позову.

Позивач надав додаткові пояснення у яких вказав на те, що ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Відповідно до ремонтної калькуляції Audatex№ 24-02-1591 30.05.2025 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Audi» д.р.н. НОМЕР_3 становить 664 076, 63 грн. Ліміт відповідальності страховика по полісу 219979566 за шкоду заподіяну майну становить 160 000 грн. ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на підставі страхового акту № ОЦВ-У-24-02-15915/2 від 01.06.2025 року сплатив 150 000 грн. Відповідно до ст.1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У судове засідання представник позивача не з`явився, суду надав заяву у якій просив розгляд справи здійснити у його відсутність, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених вимог заперечила, підтримала позицію викладену у відзиві.

Третя особа до суду не з`явився, суду надав заяву в якій просив розгляд справи здійснити у його відсутність, при вирішенні спору покладався на розсуд суду.

Судом установлено, 21.08.2024 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Volkswagen PASSAT» д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Audi» д.р.н. НОМЕР_2 .

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 06.05.2025 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, у зв`язку з примиренням винного з потерпілим згідно зі ст. 46 КК України.

Згідно полісу № 219979566 , укладеного між ПАТ "НАСК "Оранта" та ОСОБА_3 , ПАТ "НАСК "Оранта" в період від 23.03.20024 по 22.03.2025 року взяло на себе відповідальність цивільно- правову перед третіми особами дії транспортного засобу «Volkswagen PASSAT» д.р.н. НОМЕР_1 . Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить 160 000 грн.

ОСОБА_2 повідомив ПАТ «НАСК «ОРАНТА» про ДТП, та звернувся із відповідною заявою до позивача про страхове відшкодування.

Згідно висновку експертного дослідження від 11.11.2024 сума матеріального збитку завдана власнику транспортного засобу «Audi Q5» д.н.з. НОМЕР_2 за проведеними розрахунками могла становити 754298,80 грн.

Згідно короткого висновку №24-02-1591 від 30.05.2025 вартість ремонту складає 664076,63 грн.

ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на виконання договору страхування цивільно- правової відповідальності діх транспортного засобу «Volkswagen PASSAT» д.р.н. НОМЕР_1 перерахував ОСОБА_2 150 000 грн згідно його заяви про виплату відшкодування.

07.08.2024 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП справа №127/22871/24. Постановою суду відповідача позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти за трьома розписками у загальній сумі 184 000 грн. При цьому ОСОБА_2 зазначив, що будь - яких матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_1 немає, збитки відшкодовані у повному обсязі.

На підставі угоди і примирення потерпілого ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_1 останнього звільнено від кримінальної відповідальності .

Суд критично відноситься до посилання представника відповідача про відшкодування ОСОБА_1 шкоди ОСОБА_4 так як з зазначення ОСОБА_4 не слідує, що йому відшкодована шкода лише ОСОБА_1 . При вирішенні пимтання про притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності суд не вирішував питання про відшкодування потерпілому матеріальної шкоди. Страховим полісом № 219979566 ( договором страхування цивільно- правової відповідвальності) не передбачено врахування коштів, які було сплачені винуватцем ДТП.

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Згідно пп. б п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» право зворотної вимоги страховика (МТСБУ) до особи, відповідальної за заподіяння шкоди така особа керувала транспортним засобом без права на керування транспортним засобом, у тому числі відповідної категорії.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, від 03.10.2018 у справі № 760/15471/15-ц).

Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Так як ОСОБА_1 був позбавленим права керування транспортними засобами строком на один рік і вчинив ДТП, у позивача після виплати страхового відшкодування виникло право грошової вимоги в порядку регресу. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим згідно ст. 46 КК Україне не є реабілітуючим фактом ( не спростовує вину) .

Суд вважає, що посилання представника відповідача про повне відшкодування шкоди ОСОБА_1 не доведено належнимми доказами. Так вартість відновлювального ремонту автомобіля «Audi» д.р.н. НОМЕР_3 становить 664 076, 63 грн., ОСОБА_1 сплачено ОСОБА_2 184000 грн. ОСОБА_2 не відкликав свою заяву про відшкодування шкоди поданої до ПАТ "НАСК " Оранта" . Ліміт відповідальності страховика по полісу 219979566 за шкоду заподіяну майну становить 160 000 грн, при цьому позивачем сплачено 150 000 грн. Цивільна відповідальність є недостатньою для повного відшкодування завданої шкоди, тому відповідач як особа, що завдала шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягнення на користь позивача 3028 грн в рахунок відшкодування судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись ЗУ «Про страхування», ст. ст. 16, 993, 1166 ЦК України, ст. ст. 4, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 83, 141, 247,258, 259, 263-265, 268, 274-284, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень в рахунок відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень в рахунок відшкодування судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у Вінницькому апеляційному суді протягом 30 днів з моменту винесення поданням апеляційної скарги.

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» адреса: вул. Здолбунівська, 7-Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034186.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Третя особа: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складено 16.03.2026

Суддя: