Постанова від 11 березня 2026 р. у справі №760/1989/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/1989/26

3/760/1888/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Кравченко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

25.01.2026 о 16:30 у м. Київ, площа Відрадна, 71/2, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «BMW X5», д.н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не переконався в безпечності та при перелаштуванні не надав переваги в русі «Audi», д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався в попутному напрямку праворуч від нього по тій смузі на яку він мав намір перелаштуватися, що призвело до зіткнення. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 (б), п.10.3 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

У судове засідання з`явився захисник ОСОБА_1 - адвокат Шалашова В.І., яка не заперечувала проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 . При цьому, надала пояснення в яких вказала, що її клієнт не заперечує своєї провини у даній дорожньо-транспортній пригоді, однак вважає, що перевищення швидкості водієм «Audi», д.н.з. НОМЕР_3 , також є причиною ДТП.

З урахуванням положень ст. 268 КУпАП, присутності в судовому засіданні захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності, його думки, суд проводить розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів справи.

Заслухавши пояснення захсиника ОСОБА_1 - адвоката Шалашової В.І., дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за № 575214 від 25.01.2026 (а.с. 1), схему з місця дорожньо-транспортної пригоди від 255.01.2026 (а.с. 3), письмові пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та іншого учасника ДТП (а.с. 4-5), пояснення, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Суд не приймає до уваги доводи захисника, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт перевищення швидкості водієм автомобіля «Audi», д.н.з. НОМЕР_3 , або інші порушення ним вимог Правил дорожнього руху, що перебували б у причинно-наслідковому зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди. Оголошені стороною захисту твердження мають характер припущень та не підтверджуються жодними об`єктивними даними, зокрема матеріалами фіксації швидкісного режиму, висновками експертних досліджень чи іншими доказами, які могли б свідчити про наявність у діях водія автомобіля «Audi» порушень вимог Правил дорожнього руху.

Водночас відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Крім того, суд розглядає справу в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення та наданих матеріалів. Повноваження щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення визначені ст.255 КУпАП і належать уповноваженим посадовим особам відповідних органів, а не суду.

Отже, суд не наділений повноваженнями самостійно встановлювати наявність у діях іншого учасника дорожнього руху складу адміністративного правопорушення та притягувати його до адміністративної відповідальності, оскільки це виходить за межі предмета розгляду даної справи та суперечить вимогам чинного законодавства.

За таких обставин суд приходить до висновку, що доводи сторони захисту не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно п. 2.3 б Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п. 10.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.

Разом з тим, статтею 124 КУпАП передбачено, що порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відтак, суд дійшов висновку про доведеність порушення водієм ОСОБА_1 п. 2.3 (б), п.10.3ПДР та наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно ст. 34 КУпАП обставиною, що пом`якшує відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, судом визнано щире каяття.

Згідно ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

За таких обставин, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 124, 221, 283-284, 287-291 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15-ть днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15-ть днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, повинна бути надіслана правопорушником до суду, який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постановив про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Я.В. Кравченко