Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №560/20074/21 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/20074/21

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

19 березня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької обласної ради на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницької обласної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2022 Хмельницьку обласну раду було зобов`язано прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 на посаду директора комунального некомерційного підприємства "Хмельницький інформаційно-аналітичний центр медичної статистики" Хмельницької обласної ради. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 травня 2022 в частині визнання необґрунтованим та протиправним неприйняття Хмельницькою обласною радою рішення за результатами розгляду подання (рекомендації) конкурсної комісії для визначення кандидата на посаду директора комунального некомерційного підприємства "Хмельницький інформаційно-аналітичний центр медичної статистики" Хмельницької обласної ради від 10 вересня 2021 про призначення ОСОБА_1 на посаду директора закладу - залишене без змін.

10.12.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалив:

у прийнятті звіту Хмельницької обласної ради - відмовити.

Накласти на керівника Хмельницької обласної ради ОСОБА_2 штраф за невиконання Хмельницькою обласною радою рішення суду (заходи, які вживались з метою виконання судового рішення з вересня 2024, є недостатніми для своєчасного та повного виконання) у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 грн.

Cтягнути з керівника Хмельницької обласної ради ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) штраф в розмірі 30280 грн. на користь Державного бюджету України.

Cтягнути з керівника Хмельницької обласної ради ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) штраф в розмірі 30280 грн. на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Встановити Хмельницькій обласній раді новий строк для подання звіту про повне виконання рішення суду - до 08.03.2026.

Не погоджуючись ухвалою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким прийняти звіт.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Зазначив про те, що за інформацією відповідно до доповідної заступника начальника юридичного відділу, винесення питання про призначення керівника на розгляд сесії є передчасним та неможливим до остаточного вирішення спору у справі № 560/6214/24, оскільки наразі КНП перебуває в стані припинення (ліквідації) згідно з рішенням ради № 10-19/2024. Призначення директора в установу, правовий статус якої є предметом судового оскарження, створює ризик ухвалення завідомо незаконного рішення, що призведе до конфлікту повноважень із ліквідаційною комісією (ст. 105 ЦК України) та спричинить нецільове використання бюджетних коштів на виплату заробітної плати й компенсацій. Керуючись принципом правової визначеності, розгляд питання має бути відкладений до моменту набрання законної сили рішенням суду щодо правомірності ліквідації підприємства, оскільки неможливо призначити очільника в орган, існування якого юридично оспорюється”.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 312 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.05.2025 суд вирішив черговий звіт Хмельницької обласної ради (від 02.12.2024) прийняти та встановити Хмельницькій обласній раді новий строк для подачі звіту (відповідно до частини 3 статті 382-1 КАС України) - до 16.07.2025.

Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 13.11.2025 погодився з висновками суду першої інстанції щодо необхідності зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Відповідач 15.07.2025 подав звіт, розгляд якого призначений у письмовому провадженні, у той час як справа була витребувана до суду апеляційної інстанції.

У своїх поясненнях щодо звіту ОСОБА_1 доводи відповідача вважає необґрунтованими.

В ухвалі від 16.05.2025 суд встановив, що:

1) за результатами реалізації наданих відповідачу, як колегіальному органу, повноважень рішення на користь позивача прийняте не було. Водночас, причини цього не визнавались судом обґрунтованими і суд неодноразово звертав увагу на те, що дії відповідача не є достатніми для виконання рішення;

2) у діях безпосередньо голови обласної ради ознаки протиправної поведінки або бездіяльності, підтверджені належними доказами, встановлені не були;

3) підстави для зміни способу або порядку виконання рішення суду у цій справі не встановлені;

4) станом на час встановлення нового строку подачі звіту сторони не надали суду належні докази припинення/ліквідації комунального некомерційного підприємства "Хмельницький інформаційно-аналітичний центр медичної статистики"; станом на час розгляду звіту КНП "Хмельницький інформаційно-аналітичний центр медичної статистики" є таким, що припинене шляхом ліквідації і відомості про наявність правонаступника відсутні.

Суд зазначив, що хоча сесії ради проводились регулярно та з необхідним кворумом, колегіальний орган не забезпечив виконання судового рішення. Через це суд відмовив у покладанні персональної відповідальності саме на голову обласної ради. Суд окремо вказав на те, що правомірність ліквідації КНП у цій справі не оцінюється, адже це не є предметом спору.

Відтак, суд врахував звіт відповідача, проте дії обласної ради, зокрема під час засідання 25.09.2024, все одно не призвели до виконання рішення та призначення позивача на посаду, тому рішення не було виконане у повному обсязі.

Висновки суду та оцінка ним обставин та доказів визнані судом апеляційної інстанції правильними.

У новому звіті від 15.07.2025 відповідач зазначає, що позивач оскаржив рішення про ліквідацію КНП "Хмельницький інформаційно-аналітичний центр медичної статистики" у справі №560/6214/24. Суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження за його позовом, суд апеляційної інстанції залишив цю ухвалу без змін.

Верховний Суд постановою від 29.01.2026 у справі №560/6214/24 касаційну скаргу задовольнив. Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.04.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2024 в справі №560/6214/24 скасував. Справу №560/6214/24 направив до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Тобто остаточне рішення у справі №560/6214/24 не прийняте.

Водночас, у поданому 15.07.2025 звіті Хмельницька обласна рада не повідомляє обставин, які свідчать про вжиття нею після засідання, яке було проведене у вересні 2024 року, наступних заходів з метою виконання рішення, у тому числі про скликання сесії ради чи внесення на порядок денний сесії питання щодо призначення позивача на посаду.

Більше того, відповідно до відомостей, які відображені на офіційному веб-сайті обласної ради (у розділах щодо скликання сесій, оприлюднених проектів рішень та протоколів пленарних засідань) судом не встановлена інформація, яка свідчить про розгляд або спробу повторного включення відповідачем зазначеного питання до порядку денного. Це свідчить про те, що після останнього голосування Хмельницька обласна рада не вживала інших заходів, спрямованих на виконання рішення суду.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з того, що оскільки рішення суду не виконане, а питання правомірності рішення, яке стосується припинення КНП, перебуває на розгляді в іншому судовому провадженні, наведені відповідачем у звіті обставини не можуть вважатись такими, що підтверджують виконання зобов`язання, встановленого рішенням суду у цій справі.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Обов`язковість виконання судового рішення є проявом принципу верховенства права та правової визначеності і не може ставитися в залежність від подальших управлінських рішень суб`єкта владних повноважень або наявності інших судових спорів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 382 - 3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

З матеріалів справи встановлено, що після вересня 2024 року відповідач не вживав нових заходів, спрямованих на виконання судового рішення, зокрема не забезпечив повторного внесення питання щодо призначення позивача на розгляд пленарного засідання ради, не вжив інших дій, спрямованих на досягнення результату, визначеного судовим рішенням, та не надав доказів усунення причин, які перешкоджали прийняттю відповідного рішення.

Колегія суддів враховує, що відповідач є колегіальним органом, рішення якого приймаються на пленарних засіданнях шляхом голосування депутатів. Разом з тим обов`язок виконання судового рішення покладається на відповідний орган як суб`єкта владних повноважень, а тому звіт про його виконання має підтверджувати вжиття всіх залежних від такого органу заходів, спрямованих на досягнення результату, визначеного судовим рішенням.

Сам факт неприйняття рішення за результатами голосування не є підтвердженням виконання судового рішення та не звільняє орган від обов`язку вживати подальших заходів, спрямованих на його виконання. Належним виконанням судового рішення у випадку, коли воно адресоване колегіальному органу, є не одноразове формальне винесення питання на розгляд, а послідовне та системне вжиття заходів, спрямованих на досягнення результату.

Оскільки відповідач таких заходів не вжив, поданий звіт обґрунтовано не прийнятий судом першої інстанції.

Доводи апелянта про неможливість виконання рішення у зв`язку з перебуванням комунального некомерційного підприємства у стані припинення не можуть бути прийняті судом.

Факт перебування юридичної особи у стані припинення не припиняє її правосуб`єктності до завершення ліквідаційної процедури та не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку виконання судового рішення. Наявність судового спору щодо правомірності припинення підприємства не впливає на обов`язковість виконання рішення у цій справі, оскільки не скасовує його юридичної сили.

Посилання апелянта на можливі ризики прийняття незаконного рішення, конфлікт повноважень чи нецільове використання бюджетних коштів є припущеннями та не передбачені законом як підстава для невиконання судового рішення.

Водночас колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для накладення штрафу на керівника Хмельницької обласної ради.

Відповідно до статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання призначення керівників комунальних підприємств вирішується виключно на пленарних засіданнях відповідної ради.

Матеріалами справи підтверджено, що питання щодо призначення позивача виносилось на розгляд пленарних засідань ради, при цьому голова обласної ради голосувала за прийняття відповідного рішення, а докази того, що вона могла одноособово забезпечити його прийняття, відсутні.

Колегія суддів також враховує, що прийняття рішення у даному випадку залежить від волевиявлення депутатів як членів колегіального органу.

Разом з тим сам по собі факт неприйняття рішення за результатами голосування не свідчить про наявність протиправної поведінки кожного окремого депутата та не є підставою для автоматичного покладення на них відповідальності.

Відповідальність за невиконання судового рішення у таких правовідносинах може наставати лише за умови встановлення конкретних обставин, які свідчать про умисне ухилення від виконання судового рішення або зловживання наданими повноваженнями. Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про наявність такої поведінки з боку конкретних депутатів.

Застосування заходів процесуального примусу до посадової особи можливе лише за умови встановлення її персональної протиправної поведінки, що проявляється в умисному невиконанні судового рішення або ухиленні від його виконання. У цій справі таких обставин не встановлено.

Аналогічний правовий підхід викладений у постанові Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №420/177/20, в якій зазначено, що застосування штрафу можливе лише за умови встановлення особистої вини посадової особи у невиконанні судового рішення.

За таких обставин накладення штрафу на керівника обласної ради є передчасним та необґрунтованим. Разом з тим така оцінка не свідчить про належне виконання судового рішення та не виключає необхідності подальшого здійснення судового контролю.

Водночас, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на подальший порядок здійснення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі.

Судовий контроль за виконанням судового рішення має послідовний характер та спрямований на досягнення фактичного виконання рішення і відновлення порушеного права особи.

У зв`язку з цим відповідач як суб`єкт владних повноважень зобов`язаний не обмежуватись формальним поданням звітів, а вживати реальних та ефективних заходів, спрямованих на виконання судового рішення, у тому числі повторно вносити відповідне питання на розгляд пленарного засідання ради, забезпечувати його розгляд та вживати всіх залежних від нього дій до досягнення результату, визначеного судом.

У разі якщо виконання рішення у визначений судом спосіб є об`єктивно неможливим, відповідач має право звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення відповідно до статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд першої інстанції, здійснюючи подальший судовий контроль, повинен оцінювати не лише факт подання звіту, а й достатність та ефективність вжитих заходів.

При цьому підлягає перевірці, зокрема, чи вжито відповідачем усіх залежних від нього заходів, спрямованих на виконання судового рішення, чи забезпечено повторне внесення відповідного питання на розгляд пленарного засідання ради, чи вживались організаційні та підготовчі дії для прийняття рішення, а також чи усунуті обставини, які перешкоджали його виконанню.

Також суд повинен з`ясувати, чи дії відповідача є послідовними та спрямованими на досягнення результату, визначеного судовим рішенням, а не мають формального характеру, та чи відсутні ознаки ухилення від виконання судового рішення.

У разі встановлення, що вжиті заходи є недостатніми або формальними, суд зобов`язаний застосувати передбачені законом заходи процесуального впливу або вирішити питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Судовий контроль підлягає завершенню лише після встановлення факту повного виконання судового рішення або зміни способу його виконання у встановленому законом порядку.

Колегія суддів враховує, що встановлений судом першої інстанції строк для подання звіту про виконання судового рішення сплив, у зв`язку з чим він втратив актуальність та не може бути застосований на момент апеляційного розгляду справи.

Відповідно до положень статей 382-1 та 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд, здійснюючи судовий контроль, у разі встановлення факту невиконання судового рішення зобов`язаний визначити новий строк для подання звіту.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про необхідність встановлення нового строку для подання відповідачем звіту про виконання судового рішення. Визначаючи тривалість такого строку, колегія суддів виходить із необхідності забезпечення відповідачу реальної можливості вжити заходів щодо виконання судового рішення, з урахуванням специфіки діяльності колегіального органу.

Разом з тим суд зазначає, що з метою забезпечення права сторін на апеляційне оскарження, а також для виконання судом вимог щодо контролю за поданням звіту, без направлення справи до апеляційної інстанції, що відповідатиме принципу процесуальної економії, звіт щодо виконання судового рішення повинен бути поданий до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції в частині накладення штрафу з ухваленням у цій частині нового рішення, а в іншій частині — для залишення ухвали без змін.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Хмельницької обласної ради задовольнити частково.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року скасувати в частині накладення штрафу на керівника Хмельницької обласної ради ОСОБА_2 .

У цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити у застосуванні заходу процесуального примусу у вигляді штрафу.

В іншій частині ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року - залишити без змін.

Встановити Хмельницькій обласній раді новий строк для подання звіту про виконання судового рішення до Хмельницького окружного адміністративного суду — протягом тридцяти календарних днів з дня отримання цієї постанови.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає згідно ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.