Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №757/21053/25-ц — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21053/25-ц

пр. № 2-др-80/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Литвиновій І. В.,

за участю секретаря судового засідання - Когут Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві заявузаяву представника позивача ОСОБА_2, ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

УСТАНОВИВ:

Заочним рішенням від 29 січня 2026 року позов задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 12.06.2020 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., зареєстрованим в реєстрі за № 3294 - квартиру АДРЕСА_1 (колишня вулиця Січневого повстання, що належить на праві власності ОСОБА_3 , в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 , за договором позики від 12.06.2020 року у розмірі 5 188 884,81 грн., з яких 3 455 253,70 грн. - заборгованість з повернення позики, 1 733 631,11 грн. - відсотки за користування позикою, на користь ОСОБА_2 , шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, квартиру АДРЕСА_1 , загальної площею 32,7 кв.м., житловою площею 17,6 кв.м., яка належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 15 140, 00 грн.

26 лютого 2026 року представник позивача подала через Електронний суд заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 125 000,00 грн.

Суд, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів у матеріалах справи, дійшов наступного висновку.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Конституцією України встановлено, що кожен має право на правову допомогу і кожен є вільним у виборі захисника своїх прав (ст. 59 Основного Закону).

Право на правову допомогу гарантовано ст.ст. 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 23-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 та від 11 липня 2013 року N 6-рп/2013.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною п`ятою ст. 135 ЦПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої ст. 137, частини сьомої ст. 139, частини третьої ст. 141 ЦПК України, а також їх документального обґрунтування.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною першою ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої ст. 133 ЦПК України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави, як закріплено у частині першій ст. 137 ЦПК України.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини восьмої ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до правової позиції, висловленої об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження витрат заявник надав такі докази: договір про надання правової допомоги від 15 серпня 2023 року, додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги від 19 лютого 2025 року, згідно яких за надання правової допомоги, клієнт зобов`язується сплачувати за підготовку та подачу позовної заяви, процесуальний супровід даної справи в суді першої інстанції, що включає підготовку всіх необхідних процесуальних документів, підготовку та подачу заперечень, пояснень, різного роду клопотань та заяв до суду першої інстанції, 110 000, 00 грн; за кожне судове засідання в суді першої інстанції (за умови, що суд знаходиться територіально в м. Києві або в Київській області та/або засідання проводиться в режимі відео конференції) за участю адвоката клієнт сплачує Адвокатському бюро 5 000, 00 грн.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 125 000, 00 грн, оскільки заявником не було надано до суду в якості доказів детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених клієнтом витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У зв`язку із наведеним, суд позбавлений можливості встановити реальний розмір витрат, які сторона сплатила, у зв`язку з розглядом справи, у зв`язку із відсутністю поданих сторонами доказів (детального опису, рахунків, квитанцій тощо).

Керуючись ст.ст. 1-23, 43, 49, 133-142, 246, 261, 270, 351-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_2, Шалашової Валентини Іванівни про ухвалення додаткового рішення суду у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя І. В. Литвинова