Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №420/20925/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/20925/25

Перша інстанція: суддя Завальнюк І.В.,

повний текст судового рішення

складено 27.11.2025, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Голуб В.А.,

суддів: Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі № 420/20925/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а саме військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 29.04.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України вчинити певні дії, а саме нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 29.04.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;

- визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень, а саме військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в частині порушення вимог пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 27.03.2025;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України вчинити певні дії, а саме нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію (різницю) грошового забезпечення відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 в розмірі 3 686 гривень 28 копійок щомісяця за період з 01.03.2018 по 30.11.2024, всього в сумі 312 856 гривень 45 копійок, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;

- визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень, а саме військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) грошової допомоги на оздоровлення за 2016 - 2025 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 – 2024 роки, грошової компенсації за невикористані 67 календарних днів щорічної основної відпустки за 2023 – 2025 роки; грошової компенсації за невикористані 154 календарні дні додаткової відпустки за 2016 – 2025 роки; одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50 % грошового забезпечення за 18 (вісімнадцять) років служби, без урахування у складі цих виплати, належного розміру індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 27.03.2025;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України вчинити певні дії, а саме провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2016 - 2025 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2016 – 2024 роки, грошову компенсацію за невикористані 67 календарних днів щорічної основної відпустки за 2023 – 2025 роки; грошову компенсацію за невикористані 154 календарні дні додаткової відпустки за 2016 – 2025 роки; одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50 % грошового забезпечення за 18 (вісімнадцять) років служби, з урахуванням у складі цих виплати, належного розміру індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 27.03.2025 та з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а саме військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 компенсації втрат доходів, у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 27.03.2025 по день її фактичної виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2001 № 159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України вчинити певні дії, а саме провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів, у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 27.03.2025 по день її фактичної виплати - відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 27.11.2025 у справі № 420/20925/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 за період з 29.04.2016 по 28.02.2018 індексації грошового забезпечення. Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 29.04.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 27.03.2025 відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 27.03.2025 відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись з цим рішенням суду в частині задоволення позовних вимог щодо індексації-різниці грошового забезпечення позивача, представник військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що суд першої інстанції помилково не врахував, що розмір грошового доходу позивача у лютому 2018 року становив – 10410,63 грн, а у березні 2018 року – 16209,00 грн, що є більшим за розмір можливої суми індексації грошового забезпечення, а відтак, позивач не набув права на отримання індексації-різниці грошового забезпечення. Поряд з цим, апелянт вказує, що індекс споживчих цін у 2024 році перевищив поріг індексації у серпні, а тому з вересня 2024 року військовослужбовцям нарахована індексація у розмірі 130, 20 грн. У 2025 році індекс споживчих цін перевищив поріг у липні, а тому з серпня 2025 року військовослужбовцям нарахована індексація у розмірі 133 ,22 грн. Враховуючи вищевикладене, апелянт просив скасувати рішення в частині визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 27.03.2025 відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078), а також зобов`язання військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 27.03.2025 відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення. Вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами та не спростовують висновків суду першої інстанції. В обґрунтування відзиву, зокрема, зазначено, що відповідачем не враховано, що виплата премії військовослужбовцям здійснюється щомісяця за попередній місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира військової частини (командирам військових частин – наказу вищих командирів (начальників)), який видається до 05 числа місяця, що настає за місяцем преміювання, як те визначено у пункті 3 розділу XVII Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 № 200. З огляду на зазначене, на думку позивача, розмір можливої індексації не перевищує розміру підвищення доходу, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у періоді з 08.02.2007 по 27.03.2025 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, про що свідчить копія військового квитка серії НОМЕР_4 від 08.12.1997.

На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27 березня 2025 року № 94, контракт про проходження військової служби з позивачем було припинено (розірвано), а позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

Як вбачається з довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 розмір грошового забезпечення у лютому 2018 становив 10 410, 63 грн., в тому числі посадовий оклад - 760, 00 грн., оклад за військове звання - 65, 00 грн., надбавка за вислугу років - 288, 75 грн, надбавка за особливості проходження служби - 556, 88 грн., премія - 8740, 00 грн.

При цьому, у березні 2018 року розмір грошового забезпечення становив 16 209, 00 грн., в тому числі посадовий оклад - 3170, 00 грн., оклад за військове звання - 1020, 00 грн., надбавка за вислугу років - 2034,17 грн, надбавка за особливості проходження служби - 1244, 83 грн., премія - 8740, 00 грн. Вказані суми грошового забезпечення підтверджуються і даними позивача, які надані з підсистеми Пенсійного фонду України.

При цьому, на думку позивача, у спірний період йому не в повному обсязі була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, що і зумовило його звернення до суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, зокрема, виходив з того, що сума належної позивачеві індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме 4463,15 грн. – 776,87 грн. = 3686,28 грн, а отже позивач має право на виплату індексації за вказаний період. Водночас суд зазначив, що абзацом вісімнадцятим пункту 3 Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено зупинити на 2023 рік дію «Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Таким чином, з 01.01.2023 в умовах дії воєнного стану на законодавчому рівні було обмежено нарахування і виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення), отже підстави для зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за 2023 рік відсутні. Відтак, суд зазначив, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не застосування при обрахунку індексації грошового забезпечення позивача з 01.03.2018 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 27.03.2025 норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції та надаючи правову оцінку його висновкам і встановленим обставинам справи, виходить з такого.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В свою чергу, спірне питання в контексті розгляду даної справи, в межах доводів апеляційної скарги, стосується права позивач на отримання індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 27.03.2025.

Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII).

Статтею 2 Закону № 1282-XII, зокрема, визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно із частиною другою статті 5 цього Закону підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

На підставі частини першої статті 9 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

За змістом частини другої статті 6 указаного Закону Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1-1 Порядку № 1078 визначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

У пункті 2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу.

За правилами пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзаци 1-6 пункту 5 Порядку № 1078).

Таким чином, з 01 грудня 2015 року нормами Порядку № 1078 було запроваджено два види індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці», при цьому суми цих індексацій можуть нараховуватися як одночасно, так й окремо одна від одної.

У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 у періоді з 08.02.2007 по 27.03.2025 проходив військову службу за контрактом на посаді начальника військового наряду 1 взводу охорони роти охорони дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав у складі Національної гвардії України, у військовому званні «майстер-сержант».

На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27 березня 2025 року № 94, контракт про проходження військової служби з позивачем було припинено (розірвано), а позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

За період з 01.03.2018 по 27.03.2025 індексація-різниця грошового забезпечення відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, яка є предметом спору, позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.

Колегія суддів зазначає, що з 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Як зазначено Верховним Судом у пункті 102 постанови від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Верховний Суд у пункті 106 вказаної постанови зазначив, що розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

Так, Верховний Суд у пункті 108 тієї ж постанов дійшов висновку, що якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 по справі № 400/3826/21, від 28.08.2023 по справі № 420/17338/22, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21.

Верховний Суд у своїй постанові від 10.04.2024 у справі № 200/564/23 указав, що за змістом абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

За висновком Верховного Суду в справі № 200/564/23, якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указував, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Таким чином, з метою встановлення наявності у позивача права на отримання суми індексації-різниці, на думку колегії суддів, варто встановити розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року, суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року та порівняти їх.

Як встановлено колегією суддів з матеріалів справи, а саме з інформаційної довідки про грошове забезпечення та інші види виплат ОСОБА_1 , виплачені за 1 квартал 2018 року, грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року становило – 10 410, 63 грн, у березні 2018 року – 16 209, 00 грн (т.1 а.с. 56).

Вказане підтверджується також відомостями з особистого кабінету позивача на офіційному сайті Пенсійного фонду України (т. 1, а.с. 69-70).

Отже, у березні 2018 року, в порівнянні з лютим 2018 року, підвищення розміру грошового забезпечення позивача відбулося на 5 798, 37 грн.

Разом з тим, необхідно встановити величину приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року: 353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 253,3% (величина приросту індексу споживчих цін).

У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1 762, 00 грн.

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100, а саме 1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.

З вищевказаного виходить, що розмір підвищення доходу в березні 2018 року є більшим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Відтак, апеляційний суд зазначає, що позивач не набув права на отримання індексації різниці.

За огляду на викладене, суд першої інстанції помилково дійшов висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 27.03.2025 відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 та зобов`язання військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 27.03.2025 відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Колегія суддів відхиляє посилання позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, про те, що відповідачем не враховано, що виплата премії військовослужбовцям здійснюється щомісяця за попередній місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира військової частини (командирам військових частин – наказу вищих командирів (начальників)), який видається до 05 числа місяця, що настає за місяцем преміювання, як те визначено у пункті 3 розділу XVII Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 № 200, з огляду на таке.

Так, відповідно до абзацу 5 пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу.

Як зазначалось вище апеляційним судом, за змістом абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Водночас, підпунктом "є" підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.

Системний аналіз наведених положень свідчить про те, що індексації підлягають фактично нараховані (отримані) суми грошового забезпечення позивача.

Отже, при розрахунку індексації-різниці грошового забезпечення, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078, враховуються фактично нараховані суми грошового забезпечення позивача у лютому-березні 2018 року, котрі вказані, зокрема, у довідці про грошове забезпечення позивача та у відомостях з особистого кабінету позивача на офіційному сайті Пенсійного фонду України.

Тотожній підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 31.07.2025 у справі № 440/10453/24.

Апеляційний суд зауважує, що позивачем в ході судового розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій не надано доказів того, що до грошового забезпечення позивача у лютому-березні 2018 року було включено премії саме за попередні місяці.

Окрім того, апеляційний суд зауважує, що в іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, а відтак, апеляційний суд, відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, не надає оцінку неоскарженій частині судового рішення.

У силу п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи те, що при постановлені оскаржуваного рішення судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до її неправильного вирішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 27.03.2025 відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 та зобов`язання військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 27.03.2025 відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, та ухвалити в цій частині нову постанову, якою у задоволенні вищевказаних позовних вимог ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України слід відмовити.

В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 – задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі № 420/20925/25 – скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 27.03.2025 відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 та зобов`язання військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 27.03.2025 відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Ухвалити в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог –відмовити.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі № 420/20925/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач В.А. Голуб

Судді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко