Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 18 березня 2026 р.
Справа: №420/14881/24
Суддя: Шевчук О.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/14881/24
Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді – Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2024 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в Одеській області у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 оформлену листом від 07.03.2024 року №7441-5751/В-02/8-1500/24;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно ст. 46 п. 2 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”: без застосування коефіцієнта 5,6, яким обмежується розмір заробітної плати (доходу) при розрахунку пенсії до періодів вересень 1994 року, липень-вересень 1995 року; зарахувавши до страхового стажу та розрахунку заробітної плати період з 01.01.2007 року по 30.09.2007 року;
- зобов`язати Головне Пенсійного фонду України в Одеській області надати право ОСОБА_1 самостійно визначити місяці, які виключити з розрахунку заробітної плати у відповідності до абз. 3 ч. 1 ст. 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо неврахування до страхового стажу та розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 періоду роботи з 01.01.2007 року по 30.09.2007 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу та розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 період роботи з 01.01.2007 року по 30.09.2007 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з моменту її призначення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні. В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
04 квітня 2025 року Одеським окружним адміністративним судом у справі № 420/14881/24 видано виконавчі листи.
28 листопада 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про зобов`язання Головного управління ПФУ в Одеській області подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 р. по справі № 420/14881/24, в якій представник просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 р. у справі № 420/14881/24 у встановлений судом строк.
В обґрунтування заяви зазначено, що 04.04.2025 р. ОСОБА_1 видано виконавчий лист № 420/14881/24 щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з моменту її призначення, який звернено до примусового виконання. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.04.2025 р. із зазначенням ідентифікатора доступу до виконавчого провадження додається. Також, в межах даного виконавчого провадження на боржника було двічі накладено штраф за невиконання судового рішення. Тобто, зі свого боку стягувач ОСОБА_1 зробив все від нього залежне задля виконання судового рішення боржником, в тому числі щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з моменту її призначення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні. Проте, наразі судове рішення в цій частині суб`єктом владних повноважень не виконано, що, як зазначає представник позивача, потребує встановлення судового контролю за його виконанням та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати суду звіт про виконання.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у тридцятиденний строк після отримання даної ухвали суду подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року по справі № 420/14881/24.
07 січня 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 по справі № 420/14881/24, в якому відповідач просить прийняти звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 по справі № 420/14881/24; завершити процедуру судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 по справі № 420/14881/24.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року по справі № 420/14881/24 (вхід. № 2382/26 від 07.01.2026 року).
Не погоджуючись з ухвалою суду позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції; ухвалити нове рішення, яким відмовити в прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, поданого 07.01.2026 р., та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 р. з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні, у встановлений судом строк.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що вказана у звіті сума в розмірі 1891,60 грн. була нарахована та виплачена ще в березні 2025 року на виконання рішення суду, проте ці суми не відповідають висновкам суду та є занадто малими за період з 30.06.2014 р. по 28.02.2025 р., враховуючи зарахування дев`яти місяців педагогічної роботи до страхового стажу позивача. Окрім того, на думку апелянта, зарахування дев`яти місяців педагогічної роботи ОСОБА_1 дало в сумі 35 років педагогічного страхового стажу, що у свою чергу дає йому право на отримання 10 мінімальних пенсій при виході на пенсію, суму яких також не було нараховано та виплачено пенсійним органом.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки поданому звіту та донарахованій сумі виплат в розмірі 1891,16 грн. за період з 30.06.2014 р. по 28.02.2025 р., неповно з`ясовано обставини, що мають значення для належного виконання судового рішення, не співставлено висновки Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 р. до здійсненого пенсійним органом нарахування.
Крім того, апелянт вказує, що боржником не надано детальних розрахунків, у зв1язку з чим невідомо, за яким принципом здійснювалось донарахування пенсійних виплат за період з 30.06.2014 р. по 28.02.2025 р. Відомостей з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, які б відображали зарахований та включений до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.01.2007 р. по 30.09.2007 р., також не надано.
Апелянт зазначає, що згідно з довідкою ок-5 ОСОБА_1 відомості про його страховий стаж за 2007 рік досі не містять жодних даних про його педагогічний стаж в Бериславському педагогічному училищі з 01.01.2007 р. по 30.09.2007 р., а в графах про заробіток та сплату страхових внесків відображаються нулі.
Апелянт зазначає, що боржник не зробив жодних нових донарахувань з березня 2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 р. Вказує, що рішення так і залишається не виконаним у повному обсязі. Отже, на думку апелянта, звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області не відповідає вимогам ст. 382-2 КАС України та не може бути прийняте судом як остаточне виконання вищезазначеного рішення.
16 лютого 2026 року до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник відповідача просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі; справу розглянути без участі представника Головного управління.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26 червня 2013 року, зазначив про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Приписами статті 14 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-ІХ внесені зміни до КАС України, який доповнено статтею 382-1 КАС України про порядок розгляду заяви про зобов`язання подати звіт, статтею 382-2 КАС України, яка регламентує розгляд звіту про виконання судового рішення та статтею 382-3 - рішення за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення, які є чинними з 19 грудня 2024 року.
Відповідно до п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Отже, з 19 грудня 2024 року питання судового контролю вирішуються у судах з урахуванням змін, внесених Законом №4094-ІХ.
Відповідно до ч.1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Згідно з ч.2, 3 ст. 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Згідно з ч. 9, ч. 10 ст. 382-3 КАС України суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 11 ст. 382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року у справі №420/14881/24, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу та розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 період роботи з 01.01.2007 року по 30.09.2007 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з моменту її призначення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
У поданому на виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 року звіті про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 року по справі № 420/14881/24, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зазначили, що доплата пенсії, обчислена при виконанні рішення суду за період з 30.06.2014 по 28.02.2025, склала 1891,60 грн та виплачена ОСОБА_1 шляхом зарахування на поточний рахунок в банківській установі АТ «Приватбанк» в березні 2025 року додатковими відомостями: в сумі 602,44 грн, дата виплати - 12 число; в сумі 1289,16 грн, дата виплати 14 число (копія розрахунку доплати додасться). В підсистемі "Реєстр судових рішень" Головним управлінням створено реєстраційну картку по рішенню Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року по справі № 420/14881/24. До реєстраційної картки долучено всі необхідні скан копії документів.
Приймаючи поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області звіт, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року по справі № 420/14881/24 Головним управлінням виконано в повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, оскільки на підтвердження виконання вищезазначеного рішення суду відповідачем до звіту додано копію протоколу перерахунку пенсії від 26.02.2025 р. (а.с. 165-170); копію розрахунку стажу ОСОБА_1 , в якому зазначено період з 01.01.2007 р. по 30.09.2007 р. (а.с. 171); копію розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії позивача (а.с. 172-177); копію розрахунку боргу на суму 1891,60 (а.с. 178-181).
Дослідивши надані документи, колегія суддів приходить до висновку, що покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення суду від 02.10.2024 року по справі 420/14881/24 є виконаним.
В свою чергу, заперечуючи факт виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року по справі № 420/14881/24, апелянт не погоджується із розрахованою відповідачем сумою доплати пенсії за період з 30.06.2014 р. по 28.02.2025 року у розмірі 1891,60 грн., крім того, зазначає, що він має право на отримання 10 мінімальних пенсій при виході на пенсію, суму яких також не було нараховано та виплачено пенсійним органом.
Колегія суддів зазначає, що при розгляді справи № 420/14881/24 судом не досліджувалося питання числового вираження розміру пенсії.
Спір у справі № № 420/30108/23 не стосувався конкретного розміру пенсії і такі вимоги не заявлялися.
Викладене свідчить про те, що правовідносини, що виникли при виконанні рішення суду у справі №420/14881/24, є новими та знаходяться поза межами судового спору, що розглядався судом у справі №420/14881/24.
Таким чином, позивач висловлює незгоду із діями ГУ ПФУ, вчиненими на виконання рішення суду у справі №420/14881/24, але за результатами вчинення таких дій між сторонами у справі виникли спірні правовідносини, які набули іншого характеру за ознаками фактичних обставин і норм права, якими ці правовідносини врегульовані, тобто нові спірні правовідносини, вирішення яких не охоплюється виконанням рішення у справі №420/14881/24.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що обставини, на які посилається апелянт, свідчать про існування нового спору, який може бути вирішено судом в окремому судовому провадженні.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30 квітня 2025 року у справі № 420/24590/24.
Враховуючи все вищезазначене колегія суддів вважає, що в даному випадку у суду першої інстанції були відсутні підстави для неприйняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виконання рішення суду від 02.10.2024 по справі №420/14881/24, а тому ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року скасуванню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній ухвалі, у зв`язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, –
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик
Оригінал: reyestr.court.gov.ua