Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №400/5845/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/5845/24

Перша інстанція: суддя Птичкіна В.В.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Казанчук Г.П.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Південноукраїнської міської ради Миколаївської області на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026р. про накладення штрафу по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Південноукраїнської міської ради Миколаївської області, Виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради Миколаївської області про визнання неправомірними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2024р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Південноукраїнської міської ради, Виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Южноукраїнської міської ради від 28.03.2024р. за №1663 «Про внесення змін до структури та чисельності виконавчих органів Южноукраїнської міської ради, апарату Южноукраїнської міської ради та її виконавчого комітету»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Ради від 23.05.2024р. №1744 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради»;

- поновити позивача на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради з 14.06.2024р. та поновити у складі виконкому Ради;

- стягнути з Ради на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу;

- стягнути з Ради на користь позивача моральну шкоду в сумі 75 000грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025р., яке постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2025р. залишено без змін, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано п.3, п.4 рішення Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 28.03.2024р. №1663 «Про внесення змін до структури та чисельності виконавчих органів Южноукраїнської міської ради, апарату Южноукраїнської міської ради та її виконавчого комітету».

Визнано протиправним та скасовано рішення Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 23.05.2024р. №1744 «Про звільнення ОСОБА_3 з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Південноукраїнської міської ради з 15.06.2024р..

Стягнуто з Виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток, без утримання податків та обов`язкових зборів, за час вимушеного прогулу з 15.06.2024р. до 14.07.2024р. в сумі 32 216,4грн..

Стягнуто з Виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток, без утримання податків та обов`язкових зборів, за час вимушеного прогулу з 15.07.2024р. до 13.02.2025р. в сумі 248 066,28грн.

Стягнуто з Виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5 000грн.

В задоволенні інших вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2 422,4грн.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.03.2025р. зобов`язано Південноукраїнську міську раду до 17.05.2025р. подати до суду звіт про виконання рішення суду.

В подальшому, у звіті від 16.05.2025р. Південноукраїнська МР, зокрема, вказала про оприлюднення 14.02.2025р. на офіційному вебсайті ради проєкту рішення «Про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 у справі № 400/5845/24». Цей проєкт був включений до порядку денного сесії (лютий, березень, квітень), але не набрав необхідної кількості голосів для прийняття. Рада вказала, що 22.05.2025р. «… під час розгляду … проєкту на сесії … після узгодження всіх питань та дискусій при обговоренні та прийнятті цього рішення, депутати мають дійти згоди і проголосувати за це питання відповідним чином …».

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.06.2025р. витребувано у голови ради витяги з протоколів сесій ради від 27.02.2025р., 27.03.2025р., 24.04.2025р., 22.05.2025р., 25.06.2025р. з результатами поіменного голосування за відповідним пунктом порядку денного; інформацію про депутатів ради, які не голосували/утрималися від прийняття рішення/голосували проти проєкту рішення «Про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 у справі № 400/5845/24», в якій вказати прізвища, ім`я, по батькові депутатів, РНОКПП, зареєстровані адреси місця проживання, наявність електронної пошти.

8.07.2025р. Південноукраїнська МР подала до суду відповідні протоколи; зазначила про неможливість надання персональних даних депутатів та зазначила, що «… наразі Південноукраїнським міським головою - Онуфрієнком Валерієм Васильовичем проводиться активна робота з депутатами Південноукраїнської міської ради, спрямована на забезпечення неухильного та негайного виконання рішення … про результат розгляду питання про поновлення на роботі ОСОБА_1 … рада поінформує суд негайно після закінчення 62 сесії міської ради 29.07.2025 …».

В подальшому, станом на 13.01.2026р. Південноукраїнська МР не виконала рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді.

На підставі вказаного, ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.01.2026р. у прийнятті звіту Південноукраїнської міської ради Миколаївської області від 19.05.2025р. про виконання рішення суду у справі за №400/5845/24 відмовлено.

Накладено на Південноукраїнського міського голову ОСОБА_4 штраф у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 51 260грн.

Половину суми штрафу - 25 630грн. стягнуто на користь ОСОБА_1 .

Половину суми штрафу - 25 630грн. стягнуто на користь Державного бюджету України.

Не погодившись із даним судовим рішенням, Південноукраїнська міська рада Миколаївської області подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким прийняти звіт про виконання рішення суду.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення поданої скарги без задоволення, а ухвали суду без змін, з наступних підстав.

Відмовляючи у прийнятті звіту про виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

При цьому, суд дійшов висновку, що фактичне невиконання рішення суду в певній вищезазначеній частині, необґрунтованості та недоведеності підстав такого невиконання тощо, дає підстави для накладення на Південноукраїнського міського голову ОСОБА_4 штраф у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 51 260грн.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив спірне питання, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, а виконання рішення забезпечується, зокрема, і шляхом встановлення судового контролю у вигляді подання звіту про виконання судового рішення.

Колегія суддів наголошує, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача (боржника) з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи.

З огляду на зміст вищевказаних норм, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судова колегія зазначає, що зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, але таке право має використовуватись судом залежно від наявності об`єктивних обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 23.06.2020р. у справі №802/357/17-а та у додатковій постанові від 31.07.2018р. у справі №235/7638/16-а.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2020р. у справі №640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

Положеннями ст.382-3 КАС України передбачено, що суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої ст.382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до ч.3 ст.382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Надаючи оцінку спірному звіту Південноукраїнської МР Миколаївської області, судова колегія виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що у звіті від 16.05.2025р. відповідач, зокрема, вказав про оприлюднення 14.02.2025р. на офіційному вебсайті ради проєкту рішення «Про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 у справі № 400/5845/24». Цей проєкт був включений до порядку денного сесії (лютий, березень, квітень), але не набрав необхідної кількості голосів для прийняття. Рада вказала, що 22.05.2025 «… під час розгляду … проєкту на сесії … після узгодження всіх питань та дискусій при обговоренні та прийнятті цього рішення, депутати мають дійти згоди і проголосувати за це питання відповідним чином …».

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.06.2025р. витребувано у голови ради витяги з протоколів сесій ради від 27.02.2025р., 27.03.2025р., 24.04.2025р., 22.05.2025р., 25.06.2025р. з результатами поіменного голосування за відповідним пунктом порядку денного; інформацію про депутатів ради, які не голосували/утрималися від прийняття рішення/голосували проти проєкту рішення «Про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 у справі № 400/5845/24», в якій вказати прізвища, ім`я, по батькові депутатів, РНОКПП, зареєстровані адреси місця проживання, наявність електронної пошти.

8.07.2025р. відповідач подав до суду відповідні протоколи та зазначив про неможливість надання персональних даних депутатів та зазначила, що "… наразі Південноукраїнським міським головою - Онуфрієнком Валерієм Васильовичем проводиться активна робота з депутатами Південноукраїнської міської ради, спрямована на забезпечення неухильного та негайного виконання рішення … про результат розгляду питання про поновлення на роботі ОСОБА_1 … рада поінформує суд негайно після закінчення 62 сесії міської ради 29.07.2025 …".

Станом на 13.01.2026р. відповідач так і не виконав рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді.

При цьому, судова колегія зазначає, що проєкт відповідного рішення ради був підготовлений та оприлюднений ще 14.02.2025р.. Цим проєктом передбачалося введення посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, поновлення ОСОБА_1 на вказаній посаді, затвердження загальної чисельності виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету.

Незважаючи на це, рада двічі (14.02.2025р. та 1.12.2025р.) зверталася до суду першої інстанції із заявами про роз`яснення рішення суду.

Апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції про те, що вказане свідчить про затягування виконання рішення суду.

При цьому, як вже зазначалось, що у відповідності до ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, що на підставі протоколів поіменного голосування, встановив, що «за» проєкт відповідного рішення 27.02.2025р. не проголосував жодний депутат, 27.03.2025р. - 1 депутат, 24.04.2025р. - 1 депутат, 22.05.2025р. - 1 депутат, 25.06.2025р. - 3 депутати, 29.07.2025р. - 7 депутатів, 11.09.2025р. - 9 депутатів, 27.11.2025р. - 10 депутатів.

Судова колегія зазначає, що обов`язковість виконання рішення суду виключає дискреційні повноваження, єдиним варіантом для депутатів є голосування "за" проєкт відповідного рішення, що виключає "… узгодження всіх питань та дискусій при обговоренні та прийнятті цього рішення …". Суд не зобов`язав раду розглянути певне питання та прийняти рішення за результатами розгляду. Суд поновив ОСОБА_1 на посаді, тому виконання рішення суду вимагає прийняття депутатами єдиного варіанту рішення і не передбачає узгоджень, дискусій, обговорення тощо.

На підставі викладеного судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції про відмову у прийнятті звіту ради є правомірним та законним.

Також, встановлено, що допущена затримка виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді призвела до звернення ОСОБА_1 з позовами про стягнення середнього заробітку. Так, рішеннями: від 22.07.2025 у справі № 400/2341/25 суд стягнув з виконавчого комітету ради 28 994,76 грн (з 13.02.2025 до 10.03.2025), від 20.11.2025 у справі № 400/3718/25 суд стягнув 41 881,32 грн (з 11.03.2025 до 15.04.2025), від 04.09.2025 у справі № 400/5338/25 суд стягнув 45 102,96 грн (з 16.04.2025 до 23.05.2025), від 08.10.2025 у справі № 400/6774/25 суд стягнув 40 270,50 грн (з 26.05.2025 до 27.06.2025), від 30.12.2025 у справі № 400/8289/25 суд стягнув 40 270,50 грн (з 30.06.2025 до 01.08.2025), від 08.01.2026 у справі № 400/9921/25 суд стягнув 48 324,60 грн (з 04.08.2025 до 12.09.2025), від 18.11.2025 у справі № 400/11654/25 суд стягнув 51 546,24 грн (з 15.09.2025 до 28.10.2025). У провадженні перебуває справа № 400/13958/25 про стягнення середнього заробітку з в сумі 69 265,26 грн (з 29.10.2025 до 26.12.2025).

Отже, невиконання рішення суду щоденно завдає втрат міському бюджету.

Окрім того, як встановив суд першої інстанції, що міський голова двічі не включив до порядку денного сесій ради питання виконання рішення суду (розпорядження від 25.11.2025р. №280-р «Про скликання 66 сесії Південноукраїнської міської ради VIII скликання", розпорядження від 22.09.2025 № 232-р "Про скликання позачергової 64 сесії Південноукраїнської міської ради VIII скликання").

На позачерговій 67 сесії ради (25.12.2025р.), до порядку денного якої, згідно з розпорядженням міського голови від 25.12.2025р. №313-р, було включено питання "Про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 у справі №400/5845/24" це питання було виключено, при цьому, як свідчить протокол, міський голова не висловив жодних заперечень.

На підставі протоколів сесій, судова колегія встановила, що міський голова (який головував на пленарних засіданнях ради) жодного разу не висловився щодо обов`язковості виконання рішення суду та необхідності прийняття депутатами ради відповідного рішення.

На підставі протоколів поіменного голосування, встановлено, що міський голова за період з 27.02.2025р. до 25.12.2025р. лише один раз проголосував «за» - сесія від 11.09.2025р., на інших сесії – «не голосував» або «утримався».

Як вбачається із протоколу від 27.02.2025р. (перша сесія після рішення суду), що міський голова повідомив: "Відповідно до статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", статті 591 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", зі занесенням до протоколу публічно повідомляю, що у зв`язку з недопущенням виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів, я не братиму участі в обговоренні та утримаюся від голосування під час розгляду зазначеного проєкту рішення".

Вказані доводи є хибними, оскільки у відповідності ст.1 ЗУ «Про запобігання корупції» від 14.10.2014р. за №1700-VII, потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. При виконанні рішення суду у міського голови не існує приватного інтересу, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість, і не може бути суперечності між приватним інтересом та відповідними повноваженнями.

Отже, безпосередньо міський голова свідомо ухилився від виконання рішення суду, а тому в даному суд першої інстанції приймаючи оскаржувану ухвалу суду діяв правомірно, на підставі та в межах діючого законодавство.

Відтак, з огляду на те, що Південноукраїнській МР надавався достатній час на виконання рішення суду по цій справі, однак відповідачем не виконано рішення та не вчинено відповідних дій з урахуванням означених обставин в ухвалах Миколаївського окружного адміністративного суду, що свідчить про фактичне ігнорування відповідачем вимог суду, то судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень.

У доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,312,315,316,322,325 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Південноукраїнської міської ради Миколаївської області - залишити без задоволення.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026р. про накладення штрафу та відмову у прийнятті звіту про виконання судового рішення - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Г.П. Казанчук

О.А. Шевчук