Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №420/15059/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/15059/25

Перша інстанція: суддя Дубровна В.А.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Бітова А.І.,

Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025р. по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Агрофірма Ташлик» до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2025р. ПП «Агрофірма Ташлик» звернулося до суду із позовом до ГУ ДПС в Одеській області, в якому просило:

- скасувати рішення №218/15-32-09-04-03 від 16.04.2025р. про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що рішенням ГУ ДПС в Одеській області за №218/15-32-09-04-03 від 16.04.2025р. припинено дію ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) реєстраційний номер 15070414202001465, у зв`язку з тим, що 26.03.2025р. в ході виїзду інспекторів ГУ ДПС в Одеській області з метою проведення фактичної перевірки ПП «Агрофірма Ташлик» за місцем провадження його діяльності були відсутні посадові особи.

Позивач не погоджуючись з вказаним рішенням ГУ ДПС вказує, що згідно ст.42 ПК України посаді особи ПП «Агрофірма Ташлик» не були повідомлені про день та час проведення перевірки. При цьому, відповідачем не долучено до акту про неможливість проведення перевірки №2495/15-32-09-02-11 від 27.03.2025 будь-яких належних доказів, які б підтверджували факт відсутності позивача та його посадових осіб за адресою: Одеська область, Белградський (колишній Арцизький) район, с Кам`янське, за межами села, комплекс будівель та споруд, вул.Б. Топора, а також доказів, що перевірка проводилась за вищевказаною адресою.

Натомість, посилання податкового органу на пояснення охоронця не є беззаперечним підтвердженням відсутності посадових осіб позивача за вказаною адресою і тім більше не підтверджує не здійснення позивачем господарської діяльності, оскільки охоронець не є посадовою особою.

Також не відомо чи зверталися податкові Інспектори до адміністративної будівлі ПП «АФТашлик» за адресою село Кам`янське вулиця Б. Топора, 21, де знаходяться директор та бухгалтерія підприємства.

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення №218/15-32-09-04-03 від 16.04.2025р. про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Одеській області на користь ПП «Агрофірма Ташлик» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028грн.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване рішення діяв з порушенням чинних норм податкового законодавства, оскільки контролюючим органом не надано належних доказів відсутності ліцензіата за місцезнаходженням та/або за місцем провадження діяльності, що зазначені в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального.

Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що ПП «Агрофірма Ташлик» є суб`єктом господарювання, який зареєстрований 19.02.2007р., за адресою Одеська область, Болградський район, село Виноградівка, Арцизький ТГ, пр. Базарний, буд.2. Основним видом діяльності за кодом КВЕД 01.10 є «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що підтверджується витягом з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ. (а.с.12-28).

ПП «Агрофірма Ташлик» здійснює свою діяльність на підставі дозвільних документів, а саме, Ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за №15070414202001465 від 3.06.2020р., виданої ГУ ДПС в Одеській області, термін дії якої складає з 3.2020р. по 3.06.2025р., місцезнаходження Одеська область, Арцизький район, село Виноградівка, пр.Базарний, буд.2, адреса місця зберігання: Одеська область, Арцизький район, с. Кам`янське, за межами села, комплекс будівель та споруд, вул. Б. Топора, загальна місткість резервуарів, що використовується для зберігання пального ( літри) 55000. ( а.с.8-9)

26.03.2025р. головними державними інспекторами відділу контролю за виробництвом та обігом пального управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС в Одеській області відповідно до наказу ГУ ДПС в Одеській від 24.03.2025р. за №3399-п «Про проведення фактичної перевірки ПП «Агрофірма Ташлик», податкова адреса: 68452, Одеська область, Белградський район, село Виноградівка, пров.Базарний, буд.2, адреса здійснення діяльності: Одеська область, Арцизький район, село Кам`янське, за межами села, комплекс будівель та споруд, вул.Б.Топора та направлень від 24.03.2025р. за №6328/15-32-09-02-11, 6329/15-32-09-02-11 з метою проведення фактичної перевірки був здійснений виїзд за адресою здійснення діяльності ПП «Агрофірми Ташлик» код за ЄДРПОУ 34922395, а саме: Одеська область, Арцизький район, село Кам`янське, за межами села, комплекс будівель та споруд, вул.Б.Топора.

В ході виїзду за вказаною адресою у період часу з 15:20год. до 17:30год. встановлено факт відсутності посадових осіб ПП «Агрофірми Ташлик» код за ЄДРПОУ 34922395, за адресою здійснення діяльності: Одеська область, Арцизький район, село Кам`янське, за межами села, комплекс будівель та споруд, вул. Б. Топора, за даною адресою знаходиться комплекс будівель та споруд ПП «Агрофірма Ташлик» код за ЄДРПОУ 34922395, на території якого зберігається сільськогосподарська техніка ПП «АФ Ташлик», ємності для зберігання пального на території даного комплексу відсутні, зі слів охоронців, пальне на території комплексу не зберігається, техніка заправляється на території іншого підприємства у селі Виноградівка. Телефони посадових осіб ПП «Агрофірма Ташлик», які зазначені в базі даних ДПС не відповідають, про що складено Акт про неможливість проведення фактичної перевірки від 7.03.2025р. за №302/11-28-09-02/20641422 (а.с.10-11).

16.04.2025р. ГУ ДПС в Одеській області на підставі вказаного Акту про неможливість проведення фактичної перевірки від 7.03.2025р. за №302/11-28-09-02/20641422 та пп.10 п.2 ст.46 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024р. №3817-ІХ, прийнято Рішення за №218/15-32-09-04-03 про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (а.с.4-5).

Позивач, вважаючи протиправним вказане рішення, звернуся до суду із даним позовом.

Перевіряючи правомірність та законність оскаржуваних дій та оскаржуваного розпорядження податкового органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та скасування, колегія суддів виходить з наступного.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначає ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024р. №3817-IX (надалі - Закон №3817-ІХ).

Приписами ч.1, 4 ст.29 Закону №3817-IX визначено, що оптова торгівля пальним здійснюється суб`єктом господарювання за наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним. Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право оптової торгівлі пальним на кожне місце оптової торгівлі пальним, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або місцезнаходженням постійного представництва нерезидента.

Положеннями ст.46 Закону №3817-IX регулюються питання припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, частина перша якої передбачає, що дія ліцензії припиняється шляхом прийняття органом ліцензування, який надав відповідну ліцензію, рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

У відповідності до п.10 ч.2 ст.46 Закону №3817-IX, підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є, серед іншого, факт відсутності ліцензіата за місцезнаходженням та/або за місцем провадження діяльності, що зазначені в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального та/або Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, факт відсутності уповноваженої особи за місцем зберігання, яке внесені до Єдиного реєстру місць зберігання за договорами про надання послуг із складського зберігання, встановлений контролюючим органом у ході перевірки та зафіксований у відповідному акті про відсутність ліцензіата та/або його уповноважених осіб.

У разі встановлення факту відсутності уповноваженої особи за місцем зберігання, які внесені до Єдиного реєстру місць зберігання за договорами про надання послуг із складського зберігання, ця норма застосовується, якщо така уповноважена особа не з`явилася на місце зберігання протягом двох годин після встановлення такого факту посадовими особами податкового органу, що зафіксовано у відповідному акті.

До актів, передбачених цим пунктом, обов`язково долучається мультимедійна інформація щодо фіксації зазначених фактів технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, та/або засобами фото- і кінозйомки, відеозапису.

У разі встановлення факту відсутності ліцензіата за місцезнаходженням дія всіх наявних у ліцензіата ліцензій припиняється.

За правилами ч.7 ст.46 Закону №3817-IX, рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, прийняте територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може бути оскаржено в адміністративному порядку, передбаченому Податковим кодексом України, або в судовому порядку, а рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, прийняте центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - в судовому порядку.

Положеннями ч.1 ст.72 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024р. за №3817-IX встановлено, що контроль за дотриманням цього Закону здійснюють органи ліцензування та інші органи в межах компетенції, визначеної законом.

Аналізуючи вищевикладені норми законодавства, судова колегія зазначає, що податковий орган, як органи ліцензування, наділений правом на здійснення контролю за дотриманням вимог Закону шляхом проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкту в порядку та з підстав, визначених ПК України.

Приписами ст.46 Закону №3817-IX регулюються питання припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Зокрема, підставами для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є факт відсутності ліцензіата за місцезнаходженням та/або за місцем провадження діяльності, що зазначені в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального та/або Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, факт відсутності уповноваженої особи за місцем зберігання, які внесені до Єдиного реєстру місць зберігання за договорами про надання послуг із складського зберігання, встановлений контролюючим органом у ході перевірки та зафіксований у відповідному акті про відсутність ліцензіата та/або його уповноважених осіб.

До актів, передбачених цим пунктом, обов`язково долучається мультимедійна інформація щодо фіксації зазначених фактів технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, та/або засобами фото- і кінозйомки, відеозапису.

У разі встановлення факту відсутності ліцензіата за місцезнаходженням дія всіх наявних у ліцензіата ліцензій припиняється

Отже, за вказаними нормами Закону №3817-IX для прийняття контролюючим органом рішення про припинення дії ліцензії суб`єкта господарювання на право оптової торгівлі пальним має бути встановлено та підтверджено відповідними доказами факт відсутності ліцензіата за місцезнаходженням та/або за місцем провадження діяльності, що зазначені в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, встановлений контролюючим органом у ході перевірки та зафіксований у відповідному акті про відсутність ліцензіата та/або його уповноважених осіб за місцезнаходженням.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що підставою прийняття оскаржуваного рішення є Акт за №2495/15-32-09-02-11 від 27.03.2025р. про неможливість проведення перевірки ПП «Агрофірма ТАШЛИК».

При цьому, відповідно до вищевказаних норм Закону №3817-IX для прийняття контролюючим органом рішення про припинення дії ліцензії суб`єкта господарювання на право оптової торгівлі пальним у зв`язку з відсутністю ліцензіата за місцезнаходженням та/або за місцем провадження діяльності є акт про відсутність ліцензіата та/або його уповноважених осіб за місцезнаходженням.

Як вбачається із матеріалів справи, що а ні Акт №2495/15-32-09-02-11 від 27.03.2025р. про неможливість проведення перевірки ПП «Агрофірма Ташлик», а ні оскаржуване рішення від 16.04.2025р. за №218/15-32-09-04-03 про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, не містить посилань на здійснення фотофіксації зазначених фактів.

При цьому, дослідивши наявні в матеріалах справи докази фотофіксації, судова колегія вважає, що вони не підтверджують відсутність позивача за його місцезнаходженням, оскільки на цих зображеннях вбачається проведення фотозйомки на вулиці, без прив`язки до адреси місцезнаходження позивача.

Інших доказів (кінозйомки, відеозапису), які б свідчили про відсутність позивача за адресою місцезнаходження під час проведення фактичної перевірки ПП «Агрофірма Ташлик» матеріали справи не містять.

Отже, Акт про неможливість проведення перевірки та надані до суду фотографії, не є належними та достатніми доказами на підтвердження факту відсутності ПП «Агрофірма Ташлик» або його уповноважених представників за місцем здійснення діяльності.

У відповідності до ч.1 ст.46 Закону №3817-IX, дія ліцензії припиняється шляхом прийняття органом ліцензування, який надав відповідну ліцензію, рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Враховуючи вищевказане, судова колегія вважає, що оскільки контролюючим органом не надано належних доказів відсутності ліцензіата за місцезнаходженням та/або за місцем провадження діяльності, що зазначені в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, а тому оскаржуване рішення податкового органу є протиправним та підлягає скасуванню.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У контексті оцінки доводів позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області – залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025р. – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.І. Бітов

О.В. Єщенко