Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання водіями вимог про зупинку
Дата: 12 березня 2026 р.
Справа: №755/3139/26
Суддя: Курило А. В.
Справа № 755/3139/26
Провадження №: 3/755/1630/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" березня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Курило А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, безробітного, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-? КпАП України, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 14 лютого 2026 року, приблизно о 20 годині 10 хвилин, керуючи транспортним засобом Toyota Avalon, номерний знак НОМЕР_1 , рухався проспектом Павла Тичини, 6, у місті Києві, не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський завчасно подав за допомогою увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольорів, а також гучномовця з вимогою про зупинку, яку водій проігнорував та продовжив рух. Був зупинений шляхом переслідування та блокування на службовому т/з Kia номерний знак ?? 0337, за адресою: Дніпровська набережна, 9-А. Подія зафіксована на бодікамери 472092, 475435.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.4 Правил дорожнього руху України.
У судове засідання ОСОБА_1 на виклики не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини не явки суд не повідомив, крім того, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, згідно вимог ст.268 КпАП України.
Зокрема, повідомлення про час та місце розгляду вказаної вище справи стосовно ОСОБА_1 було розміщено на офіційній вебсторінці Дніпровського районного суду м. Києва.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Главою 21 КпАП України передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» /рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 р. у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»/.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, картку обліку адміністративного правопорушення, копії - протоколу про адміністративне правопорушення, картки обліку адміністративного правопорушення, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, рапорта, постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, довідки «armor», дійшов наступного.
Нормою ст.7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Частиною 1 ст. 122-? КпАП України, передбачена відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи убачається, що стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КпАП України /а.с.4/. Крім того, йому було надано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції /а.п.6/.
Також, із рапорту інспектора поліції вбачається, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota Avalon, номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу працівників поліції про зупинку та був зупинений шляхом переслідування. У подальшому у водія були виявлені ознаки наркотичного сп?яніння /а.с.7/.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у діях водія ОСОБА_1 , вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-? КпАП України.
При накладенні стягнення, відповідно до ст.ст.33, 252 КпАП України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, також враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, вважає, що на нього має бути накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Крім того, згідно ст.40-? КпАП України, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку його накладено у розмірі визначеному ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року /зі змінами і доповненнями/.
За таких обставин, керуючись вимогами ст.ст.33, 40-?, ч.1 ст.122-?, 252, 283-285, 289, 291, 294, 307, 308 КпАП України, суд,-
у х в а л и в:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-? КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 6 /шість/ місяців.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на день винесення постанови становить 665 гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Андрій КУРИЛО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua