Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №754/2115/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/774/26

Справа №754/2115/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 березня 2026 року місто Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Салайчук Т.І., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи, які надійшли з Деснянського управління поліції ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

02.02.2026 об 11 годині 30 хвилин в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство в сім`ї психологічного характеру відносно батька ОСОБА_2 , а саме висловлювалась брутальною лайкою, погрожувала розправою, ображала, принижувала, чим завдала психологічної шкоди і порушила п. 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не визнала. Пояснила, що 02.02.2026 між нею та батьком, ОСОБА_2 , на кухні за місцем спільного проживання виник черговий побутовий конфлікт через користування кухонним приладдям. Підтвердила, що під час суперечки назвала батька "глупою людиною" та вимагала припинити з нею спілкування у грубій формі "відвали від мене".

Також ОСОБА_1 не заперечувала факт використання у подальшому ненормативної лексики на адресу батька, проте стверджувала, що такі дії були спровоковані фізичною агресією з його боку, а саме ударами в область голови та руки, у зв`язку з чим вона була змушена захищатися. Зазначила, що після інциденту зверталася за медичною допомогою та проходила судово-медичне обстеження. Попри заперечення вини, фактично підтвердила наявність словесного конфлікту та висловлювання образ на адресу потерпілого. Зазначала, що конфлікти із батьком відбуваються постійно 1-2 рази на тиждень із травня 2025 року.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні надав детальні свідчення, якими повністю підтвердив факт вчинення донькою домашнього насильства. Пояснив, що конфлікт був ініційований ОСОБА_1 на ґрунті малозначного побутового приводу, потерпілий не нагрів воду, хоча у попередні дні це робив. Зазначив, що у відповідь на його спокійне зауваження донька почала висловлюватися на його адресу брутальною лайкою, ображати. Також зазначив, що донька регулярно ображає його та дружину, демонструючи повну неповагу до батьків.

Потерпілий наголосив, що агресивна поведінка доньки має систематичний характер, супроводжується принизливими висловами, плюванням в обличчя та провокаціями бійки, що створює в сім`ї атмосферу постійної психологічної напруги, тривоги та побоювання за власну безпеку. Окремо заперечив факт нанесення ударів доньці, вказавши, що лише намагався припинити її протиправні дії та заспокоїти, однак донька посилила нецензурну лайку та почала наносити йому удари. Наполягав на притягненні ОСОБА_1 до відповідальності, оскільки її дії завдають йому суттєвої психологічної шкоди.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд робить висновок, що в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, виходячи з наступного.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Диспозицією та об`єктивною стороною правопорушення, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Ознаками насильства є те, що: дії кривдника носять умисний характер; дії кривдника спричиняють фізичну або психологічну шкоду потерпілій особі; дії кривдника є порушенням прав та свобод людини і громадянина. Також насильство протікає за циклом і має постійну повторюваність.

Діяння ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за частиною 1 статті 173-2 КУпАП у виді психологічного насильства, в судовому засіданні встановлено, що дії кривдника застосовані до потерпілого ОСОБА_2 , викликали у останнього побоювання за свою безпеку в майбутньому, спричинили емоційну невпевненість та завдали шкоди його психічному здоров`ю.

Вина особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, окрім показів потерпілого в судовому засіданні, також підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 742802 від 02.02.2026; заявою потерпілого ОСОБА_2 від 02.02.2026; письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 02.02.2026; копією термінового заборонного припису стосовно кривдника від 02.02.2026; копією форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства та іншими матеріалами справи.

Зазначені вище докази винуватості особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Підстав для закриття провадження, у зв`язку з відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП суд не вбачає.

Щодо аргументів ОСОБА_1 про вину її батька то суд зазначає, що предметом цього судового розгляду є виключно факти, викладені у протоколі стосовно ОСОБА_1 , а можливі неправомірні дії іншого учасника події ( ОСОБА_2 ) виходять за межі цього судового провадження. Наявність медичних довідок чи звернень до правоохоронних органів з боку особи, яка притягається до відповідальності, не спростовує самого факту вчинення нею психологічного насильства, зафіксованого у матеріалах справи.

Суд критично оцінює твердження ОСОБА_1 про захисний характер її поведінки, оскільки систиматичне використання брутальної лайки, принизливих висловів та погроз не може вважатися допустимою формою самооборони. Навпаки, такі дії прямо підпадають під визначення домашнього насильства, передбаченого ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», оскільки вони спрямовані на приниження гідності члена сім`ї та призводять до порушення його психологічного благополуччя. При цьому, як встановлено судом, саме ОСОБА_1 була ініціатором конфлікту, що мав місце 02.02.2026.

Факт відсутності вини, на якому наполягає ОСОБА_1 , спростовується послідовними та логічними свідченнями потерпілого ОСОБА_2 , які узгоджуються з даними протоколу про адміністративне правопорушення. Суд бере до уваги, що особа, яка притягається до відповідальності, сама підтвердила факт тривалого конфлікту та використання образливих слів, що в сукупності з матеріалами справи підтверджує наявність у її діях складуадміністративного правопорушення.

Таким чином, заперечення ОСОБА_1 щодо вчинення домашнього насилля відносно ОСОБА_2 , суд розцінює як обраний спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене.

Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд робить висновок, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому в її діях наявний склад вказаного правопорушення.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173 -2 КУпАП.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, тому вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Саме такий захід, з огляду на викладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності, що відповідатиме меті виховання особи та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків.

Метою корекційної програми є допомога особі, яка вчинила насильство, в осмисленні власної насильницької поведінки, усвідомленні її витоків, проявів, наслідків для особистого життя та життя оточуючих, налагодженні гармонійного життя з родиною та в суспільстві, а також в усвідомленні того, що домашнє насильство - це порушення прав людини, яке карається відповідно до чинного законодавства.

Згідно із п. 8 розділу 1 Типової програми для кривдників, кривдника може бути направлено на проходження цієї Типової програми на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

На виконання приписів ч. 5 ст. 283 КУпАП, суд робить висновок щодо необхідності направлення правопорушниці на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 КУпАП.

У відповідності до вимог статті 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір. Доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 39-1, 40-1, ст.173-2, 283-285 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок судового збору.

Направити ОСОБА_1 до Центру у справах сім`ї та жінок Деснянського району міста Києва (м. Київ, вул. Закревського, 87-Д) на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» строком на 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва.

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що за умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, передбачена кримінальна відповідальність ст. 390-1 КК України.

Копію постанови після набрання законної сили направити Центру в правах сім`ї та жінок Деснянського району міста Києва для організації виконання постанови в частині проходження програми для кривдників.

Суддя Тарас САЛАЙЧУК