Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №160/7075/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/7075/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року (головуючий суддя Ніколайчук С.В.) по справі №160/7075/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро Плюс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В с т а н о в и В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0423250713 від 01.07.2024 р. про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у березні 2024 р. у розмірі 1 247 720,00 (один мільйон двісті сорок сім тисяч сімсот двадцять) гривень 00 копійок.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на безпідставні висновки перевіряючих осіб щодо нереальності правочинів, укладених в перевіреному періоді з ТОВ “Інтвайр” та ТОВ “Біотех-ком”. Позивач вказував на реальність цих господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено фінансовий результат діяльності товариства.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції фактично виходив з недоведеності відповідачем тих обставин, які визначені як підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та яким, на думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки. За позицією відповідача, отримана ним податкова інформація щодо діяльності постачальників позивача, свідчить про нереальність господарських операцій, які відображені позивачем у податковому обліку.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обгрунтоване.

Перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм

матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Встановлені обставини справи, які не заперечуються сторонами, свідчать про те, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ “Унірем-Агро Плюс” щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2024 р. від`ємного значення з податку на додану вартість у сумі 7 135 870,00 гривень, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету у сумі 4 033 790,00 гривень, з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

За результатами перевірки складено акт № 1576/04-36-07-13-04/36442105 від 10.06.2024 року, в якому, зокрема, зазначено про встановлення порушень: п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України , внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 1247720,00 грн.

Такі висновки контролюючого органу. з огляду на акт перевірки, грунтуються на такому.

Перевіркою встановлено відображення позивачем в податковому обліку господарських операцій з ТОВ “Інтвайр” та ТОВ “Біотех-ком” з приводу придбання товарів.

Вказані господарські операції контролюючий орган вважав нереальними. Нереальність господарських операцій пов`язував з тим, що постачальники позивача не мали можливості здійснювати задекларовану господарську діяльність через недостатності чисельності працюючих, матеріально-технічних можливостей; не встановлення ланцюга постачання товарів; віднесення до ризикових платників податку. Контролюючим органом зроблено висновок, що дослідження діяльності ТОВ “Інтвайр” та ТОВ “Біотех-ком” вказують на те, що метою їх створення є лише оформлення документообігу по нереальним господарським операціям для мінімізації сплати податкових зобов`язань іншим підприємствам, в т.ч. ТОВ “Унірем-Агро Плюс”.

Також, контролюючий орган вказав, що ТОВ “Унірем-Агро Плюс” до перевірки не було надано договорів поставки, ТТН, видаткових накладних, банківських виписок та сертифікатів якості.

З цих підстав контролюючим органом зроблено висновок про неправомірність формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з вказаними постачальниками, що вплинуло на правильність визначення від`ємного значення з ПДВ.

На підставі акту перевірки № 1576/04-36-07-13-04/36442105 від 10.06.2024 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, зокрема, прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 0423250713 від 01.07.2024 р. про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у березні 2024 р. у розмірі 1 247 720,00 гривень.

Не погодившись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що завищення позивачем від`ємного значення контролюючий орган пов`язує із завищенням податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ “Інтвайр” та ТОВ “Біотех-ком” з огляду на його позицію про нереальність цих господарських операцій.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, у спірних відносинах, з огляду на позицію податкового органу щодо нереальності укладених правочинів, враховуючи приписи ч.2 ст.73 КАС України, має бути доведеним (спростованим) факт (реальність) здійснення господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами, а також підтвердження цих операцій належним чином оформленими первинними документами.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що між ТОВ “Унірем-Агро Плюс” (код ЄДРПОУ 36442105) та ТОВ “Інтвайр” (код ЄДРПОУ 34230377) укладено:

- Договір № КАС-200421 поставки товару від 20.04.2021 р. (поставка добрива рідкі азотні (КАС-32));

- Договір № КРБ-061021 поставки товару від 06.10.2021 р. (поставка карбаміду (марки “Б”).

Пунктом 1.1. вищезазначених договорів визначено, що “Постачальник (ТОВ “Інтвайр”) зобов`язується передати у власність Покупцеві (ТОВ “Унірем-Агро Плюс”) Товар, згідно специфікацій, які є невід`ємною частиною Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар”.

Специфікаціями до вищезазначених договорів (п.5) визначено поставку Товару на умовах 100% передоплати.

На підтвердження фактичного виконання сторонами умов договорів позивачем надано:

1. За Договором КАС-200421 поставки товару від 20.04.2021 р. (поставка добрива рідкі азотні (КАС-32)): специфікація № 3 від 06.10.2021 р. до Договору поставки товару № КАС-200421 від 20.04.2021 р. на суму 930 000,00 гривень, в т.ч. ПДВ; рахунок на оплату № 901 від 06.10.2021 р.; видаткова накладна № 1303 від 18.10.2021 р.; товарно-транспортна накладна № Р1303 від 18.10.2021 р.; видаткова накладна № 1304 від 19.10.2021 р.; товарно-транспортна накладна № Р1304 від 19.10.2021 р.; платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 4514 від 07.10.2021 р.; податкова накладна № 1173 від 07.10.2021 р. (з квитанцією на прийняття); специфікація № 4 від 07.10.2021 р. до Договору поставки товару № КАС-200421 від 20.04.2021 р. на суму 930 000,00 гривень, в т.ч. ПДВ; рахунок на оплату № 921 від 08.10.2021 р.; видаткова накладна № 1306 від 21.10.2021 р.; товарно-транспортна накладна № Р1306 від 21.10.2021 р.; видаткова накладна № 1307 від 24.10.2021 р.; товарно-транспортна накладна № Р1307 від 24.10.2021 р.; платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 4519 від 08.10.2021 р.; податкова накладна № 1174 від 08.10.2021 р. (з квитанцією на прийняття); специфікація № 5 від 22.10.2021 р. до Договору поставки товару № КАС-200421 від 20.04.2021 р. на суму 500 001,00 гривень, в т.ч. ПДВ; рахунок на оплату № 1018 від 22.10.2021 р.; видаткова накладна № 1429 від 28.10.2021 р.; товарно-транспортна накладна № Р1429 від 28.10.2021 р.; платіжна інструкція № 642 від 25.10.2021 р.; податкова накладна № 1319 від 25.10.2021 р. (з квитанцією на прийняття).

2. За Договором № КРБ-061021 поставки товару від 06.10.2021 р. (поставка карбаміду (марки “Б”): специфікація № 1 від 06.10.2021 р. до Договору № КРБ-061021 поставки товару від 06.10.2021 р. на суму 3 713 603,52 гривень, в т.ч. ПДВ; рахунок на оплату № 900 від 06.10.2021 р.; платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 4513 від 07.10.2023 р.; податкова накладна № 1172 від 07.10.2021 р. (з квитанцією на прийняття); видаткова накладна № 1931 від 02.12.2021 р.; товарно-транспортна накладна № Р1931 від 02.12.2021 р.; видаткова накладна № 1934 від 03.12.2021 р.; товарно-транспортна накладна № Р1934 від 03.12.2021 р.; видаткова накладна № 1936 від 04.12.2021 р.; товарно-транспортна накладна № Р1936 від 04.12.2021 р.; видаткова накладна № 1938 від 06.12.2021 р.; товарно-транспортна накладна № Р1938 від 06.12.2021 р.; видаткова накладна № 1940 від 07.12.2021 р.; товарно-транспортна накладна № Р1940 від 07.12.2021 р.; видаткова накладна № 1942 від 08.12.2021 р.; товарно-транспортна накладна № Р1942 від 08.12.2021 р.; видаткова накладна № 1943 від 09.12.2021 р.; товарно-транспортна накладна № Р1943 від 09.12.2021 р.; видаткова накладна № 2095 від 18.12.2021 р.; товарно-транспортна накладна № Р2095 від 18.12.2021 р.; видаткова накладна № 2096 від 19.12.2021 р.; товарно-транспортна накладна № Р2096 від 19.12.2021 р.; видаткова накладна № 2097 від 20.12.2021 р.; товарно-транспортна накладна № Р2097 від 20.12.2021 р.; видаткова накладна № 2019 від 24.12.2021 р.; товарно-транспортна накладна № Р2019 від 24.12.2021 р.

Крім того, між ТОВ “Унірем-Агро Плюс” (код ЄДРПОУ 36442105) та ТОВ “Біотех-ком” (код ЄДРПОУ 41253932) укладений Договір № КАС-200223-1 поставки товару від 20.02.2023 р. (поставка добрив рідких азотних КАС марки КАС).

Пунктом 1.1 договору поставки визначено, що “Постачальник (ТОВ “Біоте-ком”) зобов`язується передати у власність Покупцеві (ТОВ “Унірем-Агро Плюс”) Товар, згідно специфікацій, які є невід`ємною частиною Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар”.

Специфікаціями до вищезазначених договорів (п.3) визначено поставку Товару на умовах 100% передоплати.

На підтвердження фактичного виконання сторонами умов договорів позивачем надано:

1. За Договором № КАС-200223-1 поставки товару від 20.02.2023 р. (поставка добрив рідких азотних КАС марки КАС): специфікація № 1 від 20.02.2023 р. до Договору поставки товару № КАС-200223-1 поставки товару від 20.02.2023 р. на суму 730 000,00 гривень, в т.ч. ПДВ; рахунок на оплату № 6 від 20.02.2023 р.; -платіжна інструкція № 1171 від 20.02.2023 р. (про сплату 700 215,90 грн.); одапткова накладна № 7 від 20.02.2023 р.; видаткова накладна № 11 від 20.02.2023 р. (на суму 700 215,90 грн.); товарно-транспортна накладна № 200/211 від 20.02.2023 р.; специфікація № 2 від 15.03.2023 р. до Договору поставки товару № КАС-200223-1 поставки товару від 20.02.2023 р. на суму 712 500,00 гривень, в т.ч. ПДВ; рахунок на оплату № 27 від 15.03.2023 р.; платіжна інструкція № 687 від 16.03.2023 р.; податкова накладна № 26 від 16.03.2023 р.; видаткова накладна № 46 від 19.03.2023 р. (на суму 681 150,00 грн.); товарно-транспортна накладна № 190/46 від 19.03.2023 р.; платіжна інструкція № 183 від 21.03.2023 р. (повернення 31 350, 00 грн.); розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 2 від 21.03.2023 р. до податкової накладної № 26 від 16.03.2023р.

Таким чином, проаналізувавши зазначені господарські операції, які відповідач вважав нереальними, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про не підтвердження контролюючим органом своєї позиції, яка стала підставою для висновку про завищення позивачем від`ємного значення, оскільки встановлені обставини свідчать про фактичну поставку товару на адресу позивача зазначеними контрагентами, його оплату позивачем ( в тому числі сплату ПДВ у їх вартості).

Так, з наданих позивачем первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них визначено найменування придбаного товару, його кількість та вартість, визначено сторони господарських операцій. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Стосовно аргументів відповідача, з якими останній пов`язує нереальність спірних господарських операцій та які наведені в акті перевірки, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Так, в акті перевірки контролюючий орган зазначає про ненадання позивачем до перевірки документів по взаємовідносинам з ТОВ “Інтвайр” та ТОВ “Біотех-ком” - договорів поставки, ТТН, видаткових накладних, банківських виписок та сертифікатів якості. З цього приводу судом апеляційної інстанції встановлено, що у спірному випадку відповідачем проводилася виїзна документальна перевірка, тобто на підприємстві позивача. В п.2.11зазначено перелік документів, які були використанні при проведенні перевірки, у тому числі, первинні документи (видаткові накладні, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, тощо – «вибірковим порядком». В п.2.13 Акту зазначено: в ході проведення перевірки акти про ненадання (відмову від надання) або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації про відмову керівника платника податків або уповноваженої особи від підписання зазначених актів, про відмову від проведення інвентаризації на вимогу контролюючого органу, не складались. В акті перевірки відсутня інформація про витребування чи запитування у позивача будь-яких інших документів, окрім ти, що надавалися до перевірки, у тому числі щодо взаємовідносин ТОВ “Інтвайр” та ТОВ “Біотех-ком”.

Відповідач під час розгляду справи не обгрунтував того, що стало перешкодою для витребування у позивача документів, під час проведення виїзної перевірки, у разі наявності такої потреби.

Отже, оскільки встановлені у цій справі обстаивни не дають підстав для висновку про умисне не надання позивачем до перевірки документів по господарським взаємовідносинам з ТОВ “Інтвайр” та ТОВ “Біотех-ком”, то наявні усі підстави для їх дослідження та прийняття до уваги судом під час розгляду справи.

Щодо аргументів відповідача про те, що постачальники позивача не мали можливості виконати зобов`язання за вказаними договорами через недостатність чисельності працюючих та матеріально-технічних можливостей. Така позиція відповідача обгрунтована посиланням на данні, що містяться в інформаційних базах контролюючого органу.

З приводу таких аргументів контролюючого органу слід зазначити те, що вони є лише припущеннями та жодними доказами не підтвердженні. При цьому, контролюючим органом, з огляду на зміст укладених договорів та суть господарських операцій (поставка товару), не визначено та необгрунтовано необхідної кількості трудових ресурсів для виконання умов цього договору, а також необхідної наявності тих чи інших матеріально-технічних можливостей.

З приводу аргументів відповідача щодо недоведеності факту постачання та придбання позивачем товару, у зв`язку із неможливістю встановлення походження такого товару за ланцюгом постачання, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що позивач позбавлений можливості впливати на його контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України, не зобов`язаний та не має об`єктивної можливості під час придбання товару у постачальника встановлювати його походження по «ланцюгу постачання», а тому не може нести відповідальність за можливі порушення, які були допущені контрагентами прямих постачальників.

Отже, відносини постачальників позивача із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.

Стосовно посилань контролюючого органу в акті перевірки на те, що відносно такого постачальника як ТОВ «Інтвайр» було прийнято рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку, слід зазначити те, що сам факт прийняття контролюючим органом такого рішення не свідчить про неможливість здійснення таким платником господарської діяльності в реальних секторах економіки. При цьому, слід звернути увагу і на те рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості контролюючим органом були прийняті у 2022 році (стор.7 Акту), в той час коли спірні господарські операції відбувалися у 2021 році. Тобто, на час здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Інтвайр» не було віднесено до ризикових платників податку на додану вартість.

Вказане стосується і ТОВ «Біотех-ком» стосовно якого прийнято рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку у грудні 2023 року (стор.8 Акту перевірки), в той час коли спірні господарські операції відбувалися у лютому-березня 2023 року.

Отже, проаналізувавши вищенаведені аргументи відповідача, суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки контролюючим органом не було наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарських операцій, засвідчені первинними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, то суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про безпідставність позиції відповідача щодо нереальності вказаних господарських операцій.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року у справі №160/7075/25 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини проголошено 18.03.2026

Повне судове рішення складено 19.03.2026

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя І.Ю. Добродняк

суддя А.В. Суховаров