Рішення від 10 березня 2026 р. у справі №753/23469/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/23469/25

провадження № 2-о/753/36/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Лужецької О.Р.,

за участю присяжних - Ванєєва О.Б., Григорець В.М.,

при секретарі - Григораш Н.М.,

за участю:

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника - адвоката Письмак О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Міністерство оборони України, про оголошення особи померлою, -

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про оголошення фізичної особи померлою.

Обґрунтовуючи свою заяву, заявник вказує на те, що він є рідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з 26.12.2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. З 2023 року ОСОБА_2 приймав безпосередню участь у бойових діях (заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави). Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 21.08.2024 №247 сержант ОСОБА_2 був призначений на посаду командира ІНФОРМАЦІЯ_8 військової частини НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 виконуючи бойове розпорядження командира стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 від 19.08.2024 №252/1/549/окп/дск сержант ОСОБА_2 командир ІНФОРМАЦІЯ_8 військової частини НОМЕР_1 у складі зведеної групи знаходився на бойовому чергуванні на позиції спостережного пункту під умовною назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » поблизу населеного пункту Синьківка Куп`янського району Харківської області. ІНФОРМАЦІЯ_3 виконуючи вищевказане бойове розпорядження сержант ОСОБА_2 командир ІНФОРМАЦІЯ_8 військової частини НОМЕР_1 , внаслідок штурмових дій противника отримав поранення несумісні з життям та загинув, поблизу населеного пункту Синьківка Куп`янського району Харківської області. Евакуювати тіло ОСОБА_2 не представлялося можливим. В ході службового розслідування встановлено, що під час виконання бойового розпорядження командира, згідно із записом в журналі бойових дій від ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 зник безвісти. Відповідно до матеріалів службового розслідування, згідно з поясненнями очевидців подій ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 під час стрілецького бою ОСОБА_2 отримав важкі вогнепальні поранення, йому була надана перша медична допомога, але через деякий час він перестав проявляти ознаки життя, пульс був відсутній. Тіло ОСОБА_2 було залишено на СП «ІНФОРМАЦІЯ_9» у зв`язку з неможливістю подальшого його транспортування під час бою. За результатами службового розслідування, сержанта ОСОБА_2 , вирішено визнати зниклим безвісти під час захисту Батьківщини в зоні ведення бойових дій по відсічі збройної агресії російської федерації виконуючи бойове завдання згідно бойового розпорядження командира стрілецького батальйону в/ч НОМЕР_2 від 19.08.2024 №252/1/окп/дск в районі населеного пункту Синьківка Куп`янського району Харківської області.

Як зазначає заявник, з урахуванням вищевказаних обставин отримання свідоцтва про смерть його брата є неможливим без медичного документу, який може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті, а тому він змушений звертатись із заявою про оголошення фізичної особи померлою, з метою отримання свідоцтва про смерть його брата, оскільки іншим шляхом вирішити дане питання неможливо.

Посилаючись на викладені обставини, заявник просить суд оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Київ, громадянина України, сержанта, командира ІНФОРМАЦІЯ_8 військової частини НОМЕР_1 , за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Датою смерті ОСОБА_2 вважати ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцем смерті с. Синьківка, Куп`янського району, Харківської області, Україна.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18.11.2025 р. відкрито провадження у справі.

12.01.2026 року до суду надійшли пояснення представника заінтересованої особи Міністерства оборони України - ОСОБА_10, в яких остання заперечує проти задоволення заявлених вимог. Посилається на їх необґрунтованість, зокрема, ненастання строку, з якого особа може бути оголошена померлою, що свідчить про передчасність даної заяви, а також відсутність належних доказів щодо факту смерті військовослужбовця та підстави смерті

В судовому засіданні представник заявника заяву підтримав та просив про її задоволення.

Представник заінтересованої особи Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі представника Відділу.

Представник заінтересованої особи Міністерство оборони України, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи обставини справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників заінтересованих осіб.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є рідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтв про народження (а.с.11,12).

Як зазначає заявник, його брат ІНФОРМАЦІЯ_3 року зник безвісти (загинув).

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №247 від 21.08.2024 року сержанта ОСОБА_2 призначеного наказом командира НОМЕР_3 окремої механізованої бригади (по особовому складу) від 18.08.2024 №137-РС на посаду командира ІНФОРМАЦІЯ_8 військової частини НОМЕР_1 вважати таким, що з 21.08.2024 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою (а.с.30).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 04.09.2024 року №2471, призначено службове розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовця стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , сержанта ОСОБА_2 (а.с.28).

Як вбачається з акту службового розслідування, за результатами службового розслідування встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 поблизу населеного пункту Синьківка Куп`янського району Харківської області виконуючи бойове завдання згідно бойового розпорядження командира стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 від 19.08.2024 №252/1/549/окп/дск на спостережному пункті з умовною назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », внаслідок штурмових дій противника отримав поранення несумісні з життям, загинув командир ІНФОРМАЦІЯ_8 військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_2 . Евакуація тіла військовослужбовця та залишків стрілецької зброї з місця події неможлива, у зв`язку з щільним ворожим вогневим тиском та втратою контролю місцевості в котрій потрібно було виконати евакуацію, у зв`язку з цим військовослужбовець вважається як зниклий безвісти.

В акті службового розслідування зазначено, що згідно з рапортом командира стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_6 № НОМЕР_4 від 09.09.2024 встановлено, що 09:30 год. ІНФОРМАЦІЯ_3 виконуючи бойове завдання згідно бойового розпорядження командира стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 від 19.08.2024 №252/1/549/окп/дск на околицях населеного пункту Синьківка Куп`янського району Харківської області, в результаті вогневого ураження засобами колективного озброєння та стрілецької з боку противника по спостережному пункту з умовною назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ймовірно загинув військовослужбовець, командир ІНФОРМАЦІЯ_8 військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_2 . Було здійснено декілька спроб евакуації, проте інтенсивна вогнева робота противника завадила проведенню даних дій без ризику для життя і здоров`ю особового складу.

Відповідно до акту службового розслідування, з пояснення старшого лейтенанта ОСОБА_4 тимчасово виконуючого обов`язки командира 2 2 стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_3 знаходячись на командному спостережному пункті під умовною назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 », близько 09:30 год. з радіоповідомлень стало відомо про штурмові дії противника в районі спостережного пункту «ІНФОРМАЦІЯ_9» де знаходились сержант ОСОБА_2 , командир ІНФОРМАЦІЯ_8 військової частини НОМЕР_1 та ще двоє військовослужбовців. З суміжних позицій інформація про стрілецький бій була підтверджена. Після завершення штурмових дій противника від військовослужбовця котрий перебував на спостережній позиції «ІНФОРМАЦІЯ_9» солдата ОСОБА_3 гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_10 було отримане донесення про те, що під час стрілецького бою один із військовослужбовців загинув, сержант ОСОБА_2 отримав важкі вогнепальні поранення, після надання першої медичної допомоги солдатом ОСОБА_3 через деякий час перестав проявляти ознаки життя. В подальшому через посилення ворожого мінометного обстрілу спостережної позиції «ІНФОРМАЦІЯ_9» та збільшення скидів із запальною сумішшю із безпілотних літальних апаратів солдат ОСОБА_3 був змушений переміститись на більш укріплені позиції. Було здійснено декілька спроб евакуації загиблих, проте інтенсивна вогнева робота противника завадила проведенню даних дій без ризику для життя і здоров`я особового складу.

В акті службового розслідування зазначено, щопояснення аналогічного змісту надав солдат ОСОБА_3 гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_10 військової частини НОМЕР_1 , які підтвердили вищенаведене.

В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_5 від 16.10.2025 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Браженко І.І., в якій ОСОБА_5 повідомляє, що проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира ІНФОРМАЦІЯ_11 в/ч НОМЕР_1 . Також повідомив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 09:00 год., знаходячись на СП «ІНФОРМАЦІЯ_12» почув радіоповідомлення про те, що ворог розпочав штурмові в районі СП «ІНФОРМАЦІЯ_9». Після завершення штурмових дій противника, які тривали 13 годин 30 хвилин 31.09.2024 стрілецький бій на СП «ІНФОРМАЦІЯ_9» був припинений. Близько 23:00 год ІНФОРМАЦІЯ_3 я, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 вирішили перевірити СП «ІНФОРМАЦІЯ_9». Підійшовши до позиції, побачили, СП «ІНФОРМАЦІЯ_9» був зруйнований, поряд з входом лежали два тіла без ознак життя. Наблизившись, ми впізнали, зокрема, ОСОБА_8 з вогнепальними пораненнями. Перевіривши пульс, встановили, що пульсу не було у ОСОБА_9 . В цей момент почався обстріл, було прийнято рішення повернутися. Евакуювати тіло, зокрема, сержанта ОСОБА_9 з СП «ІНФОРМАЦІЯ_9» не було можливості, оскільки ворогом розпочався щільний мінометний обстріл та здійснювалися скидки БПЛА.

Як вбачається з акту службового розслідування, за результатами службового розслідування встановлено, що сержант ОСОБА_2 , командир ІНФОРМАЦІЯ_8 військової частини НОМЕР_1 вважається зниклим безвісти з ІНФОРМАЦІЯ_3 року під час захисту Батьківщини в зоні ведення бойових дій по відсічі збройної агресії російської федерації виконуючи бойове завдання згідно бойового розпорядження командира стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 від 19.08.2024 №252/1/окп/дск в районі населеного пункту Синьківка Куп`янського району Харківської області (а.с.14-23).

Відповідно до витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 30.09.2024 року №2705, сержанта ОСОБА_2 , командира ІНФОРМАЦІЯ_8 військової частини НОМЕР_1 вважати таким, що ІНФОРМАЦІЯ_3 зник безвісти під час захисту Батьківщини в зоні ведення бойових дій по відсічі збройної агресії російської федерації виконуючи бойове завдання згідно бойового розпорядження командира стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 від 19.08.2024 №252/1/окп/дск в районі населеного пункту Синьківка Куп`янського району Харківської області.

Відповідно до відповіді Дарницького УП ГУ НП у м. Києві від 20.01.2026 року, працівниками Дарницького УП ГУ НП у м. Києві розшукується ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як особа, яка зникла з особливих обставин. Оперативно-розшукова справа №02-837. Станом на 20.01.2026 місцезнаходження залишається не встановленим.

Згідно з відповіддю від 26.01.2026 року №08-10/4337 ДП «Український національний центр розбудови миру», що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.03.2022 №228-р виконує функції Національного інформаційного бюро (НІБ), вбачається, що НІБ здійснює адміністрування реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, до якого вноситься інформація про оборонців України та мирних (цивільних) осіб. За наявною у розпорядженні інформацією відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесенні до реєстру НІБ, однак відомості про перебування запитуваної особи в полоні відсутні. Станом на дату надання відповіді, інформація від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до НІБ не надходила.

З відповіді Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори від 27.01.2026 року, вбачається, що згідно інформації зі Спадкового реєстру, спадкова справа щодо спадщини померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась.

Вирішуючи заявлені вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 3 та п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 8 частини статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

При цьому слід мати на увазі, що встановлення зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті та від оголошення особи померлою.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 червня 2021 року у справі №591/1461/19.

Встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної факту смерті.

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

У п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення», зазначено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, яка загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошених громадянина померлим.

Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

З огляду на докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає, що існують обставини, що дають підстави припускати смерть такої особи, тобто, надані докази у своїй сукупності не свідчать про смерть ОСОБА_2 , а лише про обґрунтоване припущення смерті за обставин, що підтверджені цими доказами, які можуть свідчити про смерть останнього.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 розглянула, зокрема, питання щодо початку відліку строку, передбаченого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою.

Так, оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» - та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 18 червня 2020 року № 5-р(ІІ)/2020, принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori); «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali); «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19 також звертала увагу на співвідношення між загальною та спеціальною нормою. Так, спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою права, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання.

Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.

Велика Палата Верховного Суду враховує, що приписи частини другої статті 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.

Потрібно наголосити на тому, що законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан». Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов`язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.

Велика Палата Верховного Суду для з`ясування змісту припису речення другого частини другої статті 46 ЦК України «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» використовує телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права. Правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені частиною другою статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій.

Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

Частину другу статті 46 ЦК України потрібно тлумачити з урахуванням динамічного характеру суспільних відносин, які в умовах воєнних дій, збройних конфліктів зазнають швидких і непередбачуваних змін. Це вимагає оперативного реагування з боку суду для забезпечення ефективної охорони прав і законних інтересів осіб, у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси. Стислість строків вирішення такої категорії справ та ухвалення судових рішень у досліджуваній категорії справ стає особливо важливою в умовах, коли йдеться про встановлення правового статусу осіб, які зникли безвісти під час воєнних дій, збройного конфлікту, оскільки затримки в правовому реагуванні можуть призвести до погіршення ситуації для постраждалих осіб, їхніх родин і суспільства загалом.

Суд також враховує положення частини 3 статті 46 ЦК України, відповідно до якої фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Таким чином, відлік шестимісячного строку для оголошення ОСОБА_2 померлим необхідно проводити від дня настання події, яка спричинила його загибель, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_5.

Заявник звернувся до суду із заявою у жовтні 2025 року, тож на момент звернення заявника до суду з такою заявою сплинув шестимісячний строк, зазначений у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22, суд приходить до висновку, що матеріалами справи доведений той факт, що поблизу с. Синьківка, Куп`янського району Харківської області, військовослужбовець сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти. При цьому, зібрані у справі докази вказують на те, що ОСОБА_2 пропав безвісти за обставин, що загрожували йому смертю та дають підстави припустити його загибель під час штурмових дій противника. На думку суду, надані заявником докази є належними, допустимими, доводять відповідні обставини та є достатніми. Відтак, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою, підтвердженою належними та допустимими доказами, тому наявні підстави для її задоволення. Оскільки днем зникнення безвісти та ймовірної смерті ОСОБА_2 є ІНФОРМАЦІЯ_5 , суд доходить висновку про оголошення його померлим з цього дня.

Оголошення померлим ОСОБА_2 необхідно заявнику, як брату, для отримання свідоцтва про смерть та оформлення документів по отриманню пільг та грошової допомоги, які підлягають виплаті сім`ї загиблого військовослужбовця.

При цьому, суд роз`яснює заявнику, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 293, 294, 315-319, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Міністерство оборони України, про оголошення особи померлою - задовольнити.

Оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, військовослужбовця - сержанта, командира ІНФОРМАЦІЯ_8 військової частини НОМЕР_1 , який загинув під час виконання бойового завдання в районі ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_3.

Місцем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вважати с. Синьківка, Куп`янського району Харківської області.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12.03.2026 року.

СУДДЯ О.Р.ЛУЖЕЦЬКА

ПРИСЯЖНІ О.Б. ВАНЄЄВА

В.М.ГРИГОРЕЦЬ