Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №752/381/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Суд: Голосіївський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них

Дата: 16 березня 2026 р.

Справа: №752/381/25

Суддя: Чекулаєв С. О.

Справа №752/381/25

Провадження № 2/752/1/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17.03.2026 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

за участі секретаря Ільніцької І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі за текстом також - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі за текстом також - відповідач) в якому просить суд

-визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності на (одна друга) частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стислий виклад позиції позивача

Вимоги позивача обґрунтовуються тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка була рідною сестрою позивача, і після її смерті відкрилась спадщина до складу якої входить частки у квартирі АДРЕСА_1 .

27.09.2024 позивач звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Курасової О.В. із заявою про прийняття спадщини, проте, згідно постанови нотаріуса від 27.09.2024 позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки були наявні спадкоємці першої черги, а саме відповідач, яка є донькою померлої.

Відповідач постійно проживає в росії, від спадщини відмовилася, проте, оскільки заява про відмову від спадщини надійшла до нотаріуса після спливу шести місяців, вона не була взята нотаріусом до увагу при визначенні кола спадкоємців.

Позивач стверджує, що відповідач не проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини, і є такою, що не прийняла спадщину.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач - ОСОБА_2 своїм правом надання відзиву на позовну заяву не скористалася.

Процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 09.01.2025 головуючим суддею у справі визначений суддя Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєв С.О.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 10.01.2025 відкрито провадження у справі, за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 24.04.2025.

24.04.2025 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву для витребування доказів у справі.

25.07.2025 від приватного нотаріуса КМНО Курасової Олени Василівни до суду надійшла копія спадкової справи №04/2024, відкритої щодо майна померлої ОСОБА_3 .

10.12.2025 у підготовчому судовому засіданні були виконані завдання підготовчого провадження передбачені цивільним процесуальним законодавством для початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 17.03.2026.

Для участі у підготовчих судових засіданнях та судовому засіданні 17.03.2026 відповідач повідомлялась шляхом надсилання повісток про виклик, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Фактичні обставини встановлені судом

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 14.11.2023.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 17.11.2008 № НОМЕР_3 ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належала квартира АДРЕСА_1 .

Розмір частки ОСОБА_3 у вказаній вище квартирі становив (одна друга).

Іншим співвласником квартири АДРЕСА_1 є донька померлої - ОСОБА_4 , яка вподальшому, у зв`язку з одруженням, змінала прізвище на ОСОБА_5 .

Позивач - ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвами про народження серії НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , а також Свідоцтвами про укладення шлюбу НОМЕР_6 та НОМЕР_7 .

25.09.2024 ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса КМНО Курасової Олени Василівни із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири АДРЕСА_1 .

Згідно постанови приватного нотаріуса КМНО Курасової Олени Василівни від 27.09.2024, вих.№103/02-31 нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку вказаної вище квартири з тих підстав, що спадкоємці закликаються до прийняття спадщини почергово у разі відсутності спадкоємців попередньої черги.

Матеріали спадкової справи №04/2024 не містять заяви ОСОБА_6 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, водночас матеріали цивільної справи (а.с.85) містять копію заяви ОСОБА_2 , що була посвідчена «временно исполняющей обязаности нотаріуса нотариального округа Санкт-Петербурга» ОСОБА_7 від 19.03.2024 за №78 АВ 5209699, згідно якої ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася у м. Києві та має громадянство російської федерації) відмовляється від належної їй спадщини, що відкрилася після смерті її матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь, сестри спадкодавця - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вказана заява ОСОБА_2 надійшла до приватного нотаріуса КМНО Курасової Олени Василівни 27.05.2024.

Згідно матеріалів спадкової справи №04/2024 інших спадкоємців, що можуть бути закликанні до спадкування після смерті ОСОБА_3 не встановлено.

Як пояснила в судовому засіданні 17.03.2026 свідок ОСОБА_8 , яка є сусідкою позивача, їй відомо, що позивач є сестрою ОСОБА_3 , яка хворіла і після її смерті, позивач займалася її похованням. Стосовно відповідача, свідок пояснила суду, що ОСОБА_6 вже довгий час проживає на росії і останній раз відвідувала Україну в 2014 році.

Як пояснила в судовому засіданні 17.03.2026 свідок ОСОБА_9 , яка була колегою померлої, вона познайомилася із ОСОБА_1 на похованні ОСОБА_3 , дочки - ОСОБА_2 на похованні не було.

Як пояснила в судовому засіданні 17.03.2026 ОСОБА_1 , яка за її заявою була допитана як свідок згідно статті 234 ЦПК України, ОСОБА_3 перенесла серцеву хворобу після чого проживала разом із позивачем; після смерті сестри ОСОБА_1 займалася її похованням та мала розмову із ОСОБА_2 , під час якої остання повідомила про свою відмову від спадщини; останній раз відповідач була в Україні орієнтовно в 2014 році.

Як вбчається з відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 18.07.2025 вих.№19/58591 інформація щодо перетину державного кордону або лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 08.11.2017 по 18.07.2025 відсутня.

Мотиви, з яких суд дійшов висновків та закон, яким керувався суд

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Спір виник з приводу спадкових правовідносин.

Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1217 ЦК України).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст.1220 ЦК України).

Суд встановив, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і після її смерті відкрилася спадщина на (одну другу) частку квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ч. 1 ст.1258 ЦК України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст. 1261 ЦК України).

Суд встановив, що ОСОБА_1 є рідною сестрою померлої ОСОБА_3 і таким чином, позивач є спадкоємцем другої черги.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ст. 1269 ЦК України).

Відповідно до положень статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

З наявних матеріалів справи, а також із наданих свідками показаннь суд встановив, що на час відкриття спадщини відповідач не проживала разом із ОСОБА_3 , заяви про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири АДРЕСА_1 не подавала.

Окрім того, суд встановив, що відповідач відмовилася від належної їй спадщини, що відкрилася після смерті її матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь, сестри спадкодавця - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач є такою, що не прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 .

Суд встановив, що 25.09.2024 ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса КМНО Курасової Олени Василівни із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири АДРЕСА_1 .

Згідно постанови приватного нотаріуса КМНО Курасової Олени Василівни від 27.09.2024, вих.№103/02-31 нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку вказаної вище квартири з тих підстав, що спадкоємці закликаються до прийняття спадщини почергово у разі відсутності спадкоємців попередньої черги.

Оскільки, закінчилися строки на прийняття спадщини за законом і позивач не має можливості набути право власності на спадкове майно після смерті своєї сестри в іншому порядку окрім як судового, відповідні права ОСОБА_1 є порушиними та підлягають захисту.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як вказано у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» відповідно до статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Враховуючи те, що відповідач є такою, що не прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 та відмовилася від належної їй спадщини на користь позивача, а також з огляду на те, що позивач не має іншої можливості захистити своє право на спадкування після смерті своєї рідної сестри, будучи спадкоємцем другої черги, відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку належної ОСОБА_3 квартири, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та визнання за нею права власності на (одна друга) частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Розподіл судових витрат

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України.

Згідно з частиною другою статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач не заявляє вимоги про розподіл судових витрат, суд залишає судові витрати за позивачем.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності на (одна друга) частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 18.03.2026.

Суддя: С.О. Чекулаєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua