Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №712/16162/25 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/16162/25

Провадження № 2/712/1194/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

18 березня 2026 року м.Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Чапліної Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Саса Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося у Соснівський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором №1716534 від 17.07.2024 у розмірі 69 000,00 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Позовна заява аргументована тим, що 17.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1716534 про надання споживчого кредиту. Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через систему Pay Tech, на підставі укладеного Договору про організацію переказу грошових коштів № 06062022-1 від 06.06.2022 року між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ "ПЕЙТЕК".

Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Первісним кредитором, 27 червня 2025 року ТОВ «Слон кредит» на підставі Договору факторингу № 27062025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до Відповідача.

Враховуючи зазначене, до Позивача відповідно до укладеного Договору факторингу № 27062025 від 27 червня 2025 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 1716534 від 17.07.2024 року загальна сума заборгованості склала 66750 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту – 10000 грн., заборгованості за процентами – 51750 грн., штрафні санкції 5000,00 грн.

Станом на дату укладання Договору факторингу № 27062025 від 27 червня 2025 року, строк дії Договору № 1716534 від 17.07.2024 року не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 28.06.2025 року по 12.07.2025 року (15 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 2250 грн: 10000 грн * 1,5% = 150 грн*15 календарних дні = 2250 грн. У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 1.4. Договору № 1716534 від 17.07.2024 року, а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з Відповідача у сумі 54000 грн. (нараховані проценти первісним кредитором у сумі 51750 грн., проценти нараховані «ФК «Фінтраст Капітал» у сумі 2250 грн.)

Таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 1716534 від 17.07.2024 року загальною сумою 69000 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту – 10000 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 51750 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 15 календарних днів 2250 грн., штрафні санкції 5000,00 грн

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.11.2025 провадження у справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Витребувано в АТ КБ «Приватбанк» докази.

У судове засідання представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі позивача, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи шляхом направлення повісток до зареєстрованого електронного кабінету у системі Електронний суд та публікації повісток на сайті Судової влади, причину неявки в судове засідання не повідомила і не просила суд відкласти розгляд справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши усі докази, встановивши обставини справи та із застосуванням аналізу вимог чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносин прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладено електронний договір № 1716534 про надання споживчого кредиту у сумі 10 000,00 грн, строком на 360 днів.

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача відбулось через систему «Pay Tech», на підставі укладеного Договору про організацію переказу грошових коштів №06062022-1 від 06.06.2022 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та «ТОВ «ПЕЙТЕК».

Відповідно до інформації АТ КБ «Приватбанк», наданої на виконання ухвали суду на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку 17.07.2024 зараховані кошти в сумі 10000 грн.

Відповідно до п.1.5.1 Кредитного Договору стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору;

Договір позики підписано електронним підписом позичальника, електронний підпис позичальника відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису). Підписанням вказаного договору ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомився на сайті https://creditplus.ua з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачено ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Як убачається з договору факторингу від 27.06.2024 укладеного між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», ТОВ «Слон Кредит» відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» прийняло право грошової вимоги до позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором № 1716534 від 17.07.2024.

За даними розрахунку заборгованості, сформованого Первісним кредитором, вбачається, що у період з дати укладання Договору, а саме: з 17.07.2024 року по 27.06.2025 року (Дата укладання Договору факторингу), у Відповідача перед Первісним кредитором наявна заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами у розмірі 51750 грн.

У межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 28.06.2025 року по 12.07.2025 року (15 календарних днів) здійснено нарахування процентів за процентною ставкою 1,5% у сумі 2250 грн.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору, вимог закону.

Згідно із ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно із п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтями 7 та 8 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов`язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначену законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов`язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору. Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно із ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно частини 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом

Згідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд встановив, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору кредиту між ТОВ «Слон кредит» правонаступником якого у зобов`язанні є ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та відповідачем, позивач належним чином виконував свої обов`язки по наданню кредиту, а відповідач отримав кредитні кошти, але належним чином не виконував свої обов`язки за договором.

Загальна сума заборгованості відповідача, відповідно до розрахунку, проведеного первісним кредитором та позивачем, складається із суми заборгованості з тіла кредиту – 10000 грн, нарахованих процентів- 54000 грн, штрафні санкції 5000,00 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача суми заборгованості по штрафних санкціях суд виходить з наступного.

З 24 лютого 2022 відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану.

15 березня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України N 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 відповідно до якого, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, суд доходить до висновку, що в частині позовних вимог про стягнення штрафних санкцій за кредитними договорами від 17.07.2024 року слід відмовити, оскільки нарахування та стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання у період дії воєнного стану суперечить вимогам пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, згідно з яким позичальник звільняється від відповідальності за таке прострочення, а положення Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не містить положень, які б дозволяли кредитодавцю нараховувати та стягувати з боржника неустойку у період дії в Україні правового режиму воєнного стану.

Зазначене узгоджується із висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23, від 31 січня 2024 року у справі №183/7850/22.

Вирішуючи питання щодо нарахування відсотків за користування кредитом ОСОБА_1 суд бере до уваги наступні обставини.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Згідно з умовами п. 17 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (який набрав чинності 24.12.2023 року), установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %, протягом наступних 120 днів - 1,5 %, а надалі нарахування процентів може здійснюватись лише за ставкою 1 % на день, відповідно до ст. 8 даного Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки вводяться в дію поетапно, з урахуванням пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування». Оскільки договір про надання споживчого кредиту від 13.05.2024 року укладено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", відтак положення цього Закону застосовуються до даного кредитного договору. Враховуючи встановлений частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки: починаючи з дня дії даного Закону - 24.12.2023 року тобто по 22.04.2024 року та протягом перших 120 днів, розмір процентної ставки для нарахування процентів за користування кредитними коштами не міг перевищувати 2,5 % в день від суми кредиту; протягом наступних 120 днів, починаючи з 23.04.2024 року включно, не міг перевищувати 1.5 % в день, до 20.08.2024 року і надалі не міг перевищувати 1 % в день – починаючи з 20.08.2024 року до 12.07.2025 року, тобто до строку закінчення дії договору.

З огляду на викладене відсотки за користування кредитом ОСОБА_1 повинні нараховуватись таким чином: в період з 17.07.2024 року (початок дії договору) до 20.08.2024 року включно проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 1,5 % на день та складають розмір в сумі 5 250,00 грн. (10 000,00 грн. х 1,5 % х 35 днів);- в період з 21.08.2024 року до 12.07.2025 року – дата закінчення дії договору, максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 1.0 % у день, тому кредитодавець мав право нарахувати проценти за користування кредитними коштами за вказаний період в розмірі 32 500,00 грн. (10 000,00 грн. х 1,0 % х 325 днів). Таким чином загальна сума процентів за користування кредитом за весь період дії договору складає 37 750,00 грн. Однак, як вбачається з розрахунку заборгованості відповідачу продовжували нараховувати проценти за користування кредитними коштами за процентною ставкою 1,5 % від суми кредиту за кожен день користування кредитними коштами від початку і до закінчення дії договору, відповідно до наданого позивачем розрахунку.

На підставі викладеного суд доходить висновку про наявність у ТОВ "ФК "Фінтраст капітал" права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1716534 від 17.07.2024 тіла кредиту на суму 10 000,00 грн, процентів за користування кредитом у сумі 37 750,00 грн.

Відповідно до положень статті 265 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання про судові витрати склад та розмір яких входить до предмета доказування в справі.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами першою та другою статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представник позивача заявив вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 гривень, на підставі: копії договору №10/12-2024 про надання правничої допомоги від 10.12.2024 року, заявки № 12735 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, копії рахунку на оплату по замовленню Рахунок на оплату №12735-19/11-2025 від 19 листопада 2025 року, акта № 12735 прийому-передачі виконаних робіт від 19.11.2025 .

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить з диспозиції частини першої статті 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно із частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, слід дійти висновку про не співмірність розміру заявленого до стягнення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн, який є завищеним.

За таких обставин, суд визнає доведеним факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн., як такий, що є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для позивача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно до суми задоволених позовних вимог - 1 676,37 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282,289, ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал», заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 1716534 від 17.07.2024 у розмірі 47 750, 00 грн, з яких: 10 000, 00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 37 750, 00 грн – заборгованість за процентами, витрати на правничу допомогу в сумі 3 000, 00 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 1676, 37 грн, а всього 52 426, 37 грн (п`ятдесят дві тисячі чотириста двадцять шість грн 37 коп).

У задоволенні вимог у іншій частині відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: м. Київ, вул.Загородня, 15, офіс 118/2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Н.М. Чапліна