Рішення від 18 лютого 2026 р. у справі №695/4001/25 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/4001/25

номер провадження 2/695/734/26

19 лютого 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.

за участю секретаря с/з Бабенко К.Д.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Золотоноша в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

08.09.2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі, в розмірі 10000,00 грн. щомісяця, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення донькою повноліття..

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка з відповідачем 22.12.2017 року зареєстрували шлюб у Золотоніському районому відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, про що складено відповідний актовий запис №114. Шлюб на даний момент не розірвано. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачкою та відповідачем, але фактично перебуває на утримання позивачки. З березня 2024 року, незважаючи на проживання в одному будинку, сторони не проживають однією сім`єю. Сімейні стосунки між позивачкою та відповідачем припинено, спільне господарство не ведеться. Відповідач добровільно не надає кошти на утримання спільної неповнолітньої дитини та з березня 2024 року відмовився від матеріального утримання спільної дитини.

Добровільної домовленості з відповідачем відносно утримання дитини не досягнуто, ОСОБА_2 перебуває в працездатному віці, інших осіб на утриманні не має.

Враховуючи наведене, позивачка просить суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_3 - в твердій грошовій сумі в розмірі 10000,00 грн. щомісяця, починаючи з моменту звернення до суду та до досягнення дочкою повноліття.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24.09.2025 року відкрито провадження в справі та розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, але скерувала до суду заяву про розгляд справи в її відсутність, зазначила, що заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, але скерував до суду заяву в якій просив розглянути справу без його участі.

За приписами ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Згідно свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 від 22.12.2017 року, виданого Золотоніським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис №114 вбачається, що позивачка та відповідач перебувають у зареєстрованому шлюбі.

У судовому засіданні встановлено, що в сторін є неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 26.09.2017 року, виданим Деньгівською сільською радою Золотоніського району Черкаської області, актовий запис №5.

Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 ОСОБА_1 встановлена 2 група інвалідності.

Згідно довідки №38 від 06.05.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 отримала за квітень 2024 року пенсію по інвалідності в сумі 2980,00 грн.

Відповідач є працездатною людиною, відомостей про тяжкий стан здоров`я, перебування на обліку, наявність хронічних захворювань суду та інших утриманців суду не надано.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом, чим декларується принцип "змагальності сторін у цивільному процесі".

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно зі статтею 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка діє в Україні з 27.09.1991 року, «… держави-учасниці признають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здатностей та фінансових можливостей».

У відповідності до ст.150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися за виховання дитини, про її здоров`я, фізичний, духовний розвиток, готувати до самостійного життя.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч. 1ст. 183 СК України).

При визначенні розміру аліментів, відповідно до статті 182 СК України, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів та інші обставини, що мають істотне значення.

Стаття 184 СК України передбачає можливість визначення судом в окремих випадках розміру аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі, а не у частці від заробітку платника аліментів. Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим за наявності певних обставин, що унеможливлюють сплату аліментів у частці від заробітку (доходу), приблизний перелік яких наводиться у частині 1 даної статті (Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі). Необхідність встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі може виникнути за наявності у платника аліментів нерегулярного або мінливого доходу, або отримання частини доходу в натурі. У такому випадку стягнення аліментів на дитину у частці від доходу її матері або батька може призвести до істотної різниці у розмірі аліментів, які отримує дитина щомісяця, що у свою чергу негативно вплине на забезпечення дитини. Стягнення аліментів у твердій грошові сумі дозволяє забезпечити більшу стабільність щодо утримання дитини. Також доцільно стягувати аліменти в твердій грошовій сумі у випадку отримання платником аліментів заробітку або доходу повністю в натурі або в іноземній валюті, що можна віднести до інших обставин, які мають істотне значення.

При отриманні доходу в натурі проводиться грошова оцінка такого натурального надання особі, а потім з отриманих сум стягуються аліменти. Проте вартість натурального надання може суттєво варіюватися, а крім того, щомісяця вчиняти переоцінку натурального надання дуже складно. Тому замість частки від доходу платника аліментів в якості аліментів суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим і в інших випадках, якщо суд прийде до висновку, що визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) платника є неможливим, ускладненим або суттєво порушує інтереси однієї із сторін. Неможливість визначення аліментів у частці від заробітку (доходу) може виникнути, наприклад у випадках, коли платник аліментів постійно проживає на території іноземної держави та відомості про його доходи отримати неможливо. Ускладненим та водночас таким, що порушує інтереси дитини, є стягнення аліментів у випадках, коли платник аліментів приховує свої доходи з метою ухилення від їх сплати.

При встановленні розміру аліментів у твердій грошовій сумі виплата аліментів на дитину проводиться щомісячно, про що у свою чергу наголошує постанова Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» (п. 17).

Розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, може бути згодом збільшений чи зменшений судом на вимогу як платника аліментів, так і одержувача аліментів.

Держава Україна проголошуючи такий принцип сімейного права, як державна охорона кожної дитини, яка позбавлена належного батьківського піклування, реалізує його в одному із положень даної статті СК. Зокрема частина 3 встановлює, що якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Крім того, згідно зі статтею 180 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Позивачка в позовній заяві просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 10000,00 гривень щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та «Про Державний бюджет України на 2026 рік», розмір прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 років до 18 років складає за 2025 - 3196,00 гривень, за 2026 - 3512,00 грн.

Крім того, суд роз`яснює, що розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками в твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

При цьому, статтею 184 СК України врегульовано питання щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно частини 1-3 зазначеної статті СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Отже, аналізуючи положення статті 182 та 184 СК України слід дійти висновку, що, під час ухвалення судового рішення у справі про стягнення аліментів, визначених позивачем у твердій грошовій сумі, суд зобов`язаний враховувати, щоб розмір аліментів у твердій грошовій сумі не був меншим мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину відповідного віку, й у разі визначення позивачем твердої грошової суми у меншому розмірі ніж вказана гарантія, ухвалити рішення, визначивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі, який буде відповідати вказаному гарантійному розміру, передбаченому абзацом 2 частини 2 статті 182СК України.

Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що дитина проживає з матір`ю, виховується позивачем, яка потребує матеріальної допомоги, відповідач працездатний, у зв`язку з чим може надавати матеріальну допомогу на утримання дитини й неналежно виконує обов`язок по її утриманню, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Тому суд прийшов до переконання про необхідність стягнення аліментів на утримання доньки у твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 грн. щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду, враховуючи, що вказаний розмір аліментів не є мінімальним прожитковим мінімумом для дитини відповідного віку, а також той факт, що позивачем не обгрунтовано заявлений розмір аліментів і не доведено фінансову спроможність відповідача сплачувати аліменти саме у визначеному у позовній заяві розмірі, тому позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно вимог п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи про стягнення аліментів, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно з пунктом 3 частини 1статті 5 Закону України "Про судовий збір", позивачі звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх інстанціях - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», то у відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст.150,164,181,182,184,192 СК України, ст.ст.4,10,12,13,19,81,141, 259,263,265,268,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 (п`ять тисяч) грн., щомісяця, починаючи з 08.09.2025 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М. Ю. Степченко