Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №695/5030/25 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 695/5030/25

номер провадження 2/695/947/26

24 лютого 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.

за участю секретаря с/з Бабенко К.Д.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Золотоноша в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини та неповнолітніх дітей, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини та неповнолітніх дітей, в якому просить:

- стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх доходів відповідача, щомісяця, але не менше ніж 50% встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до досягення дітьми повноліття;

- стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини з усіх доходів відповідача, до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Свою заяву позивач мотивує тим, що вона з відповідачем перебували в цивільному шлюбі з 2017 року по червень 2025 року. Від цивільного шлюбу подружжя має двох дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сімейні стосунки фактично між сторонами припинені та вони не проживають однією сім`єю. Спільного господарства не ведуть з червня 2025 року. З часу припинення шлюбних відносин, від відповідача не надходять грошові кошти на утримання двох спільних дітей. Відповідач з невідомих причин практично відмовився від належного матеріального забезпечення та утримання двох дітей. Відповідач не бажає добровільно брати на себе обов`язок з належного матеріального забезпечення й утримання малолітніх дітей Протягом останнього часу систематично ухиляється від належного виконання своїх батьківських обов`язків щодо придбання дитячого одягу, продуктів харчування, ліків, не виділяє кошти на відпочинок та дитяче дозвілля. Позивачка фактично самостійно утримує двох дітей, але знаходиться у скрутному становищі , ніде не працює, а заощаджень критично не вистачає на належне утримання та виховання дітей, а саме: на придбання одягу, взуття, предметів особистої гігієни, продуктів харчування тощо. Так, як ОСОБА_4 ще не виповнилося 3 років, позивачка не має можливості працювати, оскільки знаходиться в декретній відпустці.

Відповідач по стану здоров`я працездатний, працює та отримує кошти, тобто він має можливість для сплати матеріальної допомоги на утримання дітей та позивача.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, але скерувала заяву, в якій просила здійснити розгляд справи без її участі.

У судове засідання відповідач не з`явився з невідомих суду причин, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але в судове засідання не з`явився без поважних причин, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 20.02.2019 року, вбачається, що позивачка та відповідач являються батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 24.11.2024 року, вбачається, що позивачка та відповідач являються батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно довідки № 290 від 17.10.2025 року виданої громадським квартальним комітетом №5 діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають разом з позивачкою.

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та війського збору станом на 16.10.2025 року ОСОБА_1 за період квітень 2025 по червень 2025 року отримувала соціальні виплати в розмірі 860,00 грн. щомісячно.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 5 статті 183 СК України визначено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Враховуючи, що відповідач являється батьком малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , не надає матеріальної допомоги на утримання дітей, суд дійшов висновку, що вимоги в частині стягнення аліментів на утримання дітей є обґрунтованими та підлягають до повного задоволення.

Зважаючи, що позивач та відповідач не перебували в зареєстрованому шлюбі, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 91 СК України.

Відповідно до ч.2 ст. 91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частини другої-четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.2,4 ст.84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

Отже, аналіз даних положень сімейного законодавства України передбачає право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.

Таким чином, необхідною умовою утримання жінки, з якою проживає дитина, є можливість чоловіка надавати матеріальну допомогу.

Покладаючи на відповідача обов`язок зі сплати аліментів на користь позивача, суд, при визначенні розміру аліментів на утримання дружини, що підлягає стягненню з відповідача, має встановити та врахувати обставини, що мають значення по справі, в тому числі й те, чи має можливість відповідач сплачувати аліменти у визначеному позивачкою розмірі.

Судом установлено, що малолітні діти сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом із матір`ю. Позивачка не працює, так як перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тому вона потребує матеріальної допомоги від свого чоловіка, що в свою чергу є його обов`язком відповідно до вимог ст.ст. 84, 91 СК України.

Покладаючи на відповідача обов`язок зі сплати аліментів на користь позивача, суд, при визначенні розміру аліментів на утримання дружини, що підлягає стягненню з відповідача, має встановити та врахувати обставини, що мають значення по справі, в тому числі й те, чи має можливість відповідач сплачувати аліменти у визначеному позивачкою розмірі.

Відповідачем не було надано суду жодних доказів того, що він не має можливості надавати допомогу на утримання дитини та дружини.

За таких обставин вимоги позивачки про стягнення з відповідача аліментів на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів його доходу до досягнення меншою дитиною трьох роківтакож підлягають до повного задоволення.

Враховуючи вимоги ст. 430 ЦПК України належить допустити негайне виконання рішення суду в межах стягнення платежу за 1 місяць.

Суд, відповідно до ст.141 ЦПК України, задовольняючи позов, стягує з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 2422,40 грн. (1211,20*2), від якого при подачі заяви була звільнена позивачка.

Керуючись вищевикладеним та ст.ст. 4, 5, 12, 76-84, 133, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини та неповнолітньої дитини – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх доходів відповідача, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду – з 06.11.2025 р. та до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання, в розмірі 1/6 частини від усіх видів доходів щомісячно, починаючи з 06.11.2025 року і до досягнення дитиною – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – трьох років.

Рішення в частині стягнення аліментів у розмірі платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.Ю. Степченко