Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №160/26554/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/26554/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року (суддя 1-ї інстанції Кальник В.В.) в адміністративній справі №160/26554/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

16.09.20205 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного взяття на військовий облік та призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 , розглянути документи ОСОБА_1 , щодо виключення його з військового обліку.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивача було визнано непридатним до несення військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 39а, 40а Розкладу хвороб, відповідно до затвердженого Наказу МО України від 14.08.2008 року, № 402, про що у військовому квитку позивача було зроблено відповідний запис. Проте, 25.07.2025 року (за відомостями електронного військово-облікового документа, сформованого в застосунку "Резерв+") його статус змінився на “військовозобов`язаний”, що, на думку позивача, свідчить про протиправне повторне взяття на військовий облік та призов під час мобілізації. Також, зауважено, що позивач звертався до відповідача із заявою 05.08.2025 року та направляв адвокатський запит 11.09.2025 року щодо приведення даних у відповідність, проте, відповіді не отримав.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції невірно надано оцінку доводам позивача та не правильно застосовано норми чинного законодавства. Так процедура виключення позивача з військового обліку фактично відбулась, а тому надавати будь — які додаткові докази, які зазначається судом першої інстанції, є формалізмом. Відмітки про виключення позивача з військового обліку за станом здоров`я є беззаперечними та вносена до військового квитка посадовою особою відповідача на підставі наявної медичної документації та відповідних медичних висновків ВЛК. Окрім цього, інформація про виключення з військово обліку позивача також була відображена у електронному військово — обліковому документі, сформованому в застосунку “Резерв +” станом на 24.06.2025. Відповідно до оновленого ВОД, сформованого 29.07.2025 в застосунку “Резерв +”, позивач виявив невідповідність інформації, яка в ньому міститься, а саме 25.07.2025 року відповідачем його знову поставлено на військовий облік та надано статус “військовозобов`язаний”. Скаржник вважає дії відповідача з повторного взяття 25.07.2025 на військовий облік та призову на військову службу під час мобілізації неправомірними, так як своїм же рішенням, прийнятим 17.08.2023 року позивача було визнано непридатним для несення військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до відмітки, що міститься у військовому квитку НОМЕР_1 ОСОБА_1 , рішенням військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнього 17.08.2024 року визнано непридатним до несення військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 39а, 40а Розкладу хвороб, відповідно до затвердженого Наказу МО України від 14.08.2008 року, № 402.

01.06.2024, відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією №573754, позивачу встановлено 3 групу інвалідності (дата чергововго обліку 10.05.2026).

Позивач стверджує, що інформацію про його виключення з військового обіку була відображена у застосунку Резер+ станом на 24.06.2025.

Також позивач стверджує, що 25.07.2025 року (за відомостями електронного військово-облікового документа, сформованого в застосунку "Резерв+") його статус змінився на "військовозобов`язаний", що, на його думку, свідчить про протиправне повторне взяття на військовий облік та призов під час мобілізації.

ОСОБА_1 звертався до відповідача із заявою 05.08.2025 року та направляв адвокатський запит 11.09.2025 року щодо приведення даних в єдиному державному реєстрі військовозобов`язаних у відповідність даним військово-облікових документів позивача та внесення відомостей про виключення його з військового обліку, проте відповіді не отримав.

Вважаючи дії відповідача з повторного взяття 25.07.2025 року на військовий облік та призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку, що запис у військовому квитку НОМЕР_1 від 17.08.2024 не може вважатися належним доказом виключення з військового обліку, оскільки сам по собі він не підтверджує проходження позивачем встановленої процедури ВЛК, а доказів проходження ВЛК не було надано.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.

Спірним у справі є наявність вчинення протиправних дій відповідачем, що полягають, за позицією позивача, у повторному взяттю на військовий облік.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, дія якого в подальшому була неодноразово продовжена та триває і дотепер.

Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII визначено, що цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За змістом п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до п. 8 Положення № 154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів із взяття громадян України на військовий облік призовників, направлення громадян України для проходження базової військової служби, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487).

Відповідно до п. 2 та п. 3 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначені Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів " № 1951-VIII.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1951-VIII єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно з ч.8 та ч. 9 ст. 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно з п. 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Таким чином, обов`язки щодо ведення обліку військовозобов`язаних, внесення до Реєстру передбачені Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Частинами 1, 3 ст. 14 Закону № 1951-VIII передбачено, що ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Статтею 7 Закону № 1951-VIII передбачений вичерпний перелік персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, що вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 17-1 ч. 1 ст. 17 Закону № 1951-VIII, до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Згідно з пп. 5 п. 52 Положення про Державний вебпортал електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 2024 р. № 879 надання електронної публічної послуги у сфері національної безпеки і оборони "Уточнення облікових даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів" має такі особливості: відомостями, отриманими з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності) за результатами уточнення даних, крім інших, є: відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Пунктами 75, 77-79 Постанови Кабінету міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 “Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період” (далі Порядок №560) визначено, що придатність резервістів та військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність резервістів та військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також установлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду відповідно до вимог, визначених Міноборони. Рішення (постанову) військово-лікарської комісії щодо придатності резервіста або військовозобов`язаного до проходження військової служби під час мобілізації вноситься до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не пізніше ніж протягом наступного дня з дня надходження відповідного рішення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800 затверджено "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України". (далі Положення № 402)

Приписами п. 3 розділу I Положення № 402 встановлено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби військовозобов`язаних. Постанови ВЛК оформлюються довідками відповідно до Додатку 4. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.

Як правильно ввстановив суд першої інстанції, позивачем надано зокрема суду копію військового критка, в якому проставлений штамп “виключений з військового обліку” 17.08.2024. Дата ВЛК 17.08.2023.

Згідно розширених даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, інформація щодо проходження позивачем ВЛК та підстави виключення з військового обліку, відсутні. (матеріали електронної справи)

Доводи позивача про повторне взяття його відповідачем на облік є помилковими, оскільки суду надано лише інформацію з розширених даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Оскільки підтверджуючих документів щодо непридатності ОСОБА_1 до служби і проходження 17.08.2023 ВЛК з висновками про непридатність, суду не надано, доводи скаржника про невідповідність інформації щодо статусу «військовозобов`язаний» є безпідставними.

Колегія суддів вважає слушними доводи скаржника про те, що позначка до військового квитка позивача про зняття його з обліку внесена посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 , проте запис у військовому квитку не може вважатися належним доказом виключення з військового обліку, оскільки сам по собі він не підтверджує проходження позивачем встановленої процедури ВЛК з висновками про непридатність до військової служби.

Також є безпідставними доводи скаржника щодо неповного дослідження судом доказів у справі. Так, суд першої інстанції дослідив докази, що подавалися позивачем, та ухвалив рішення на їх підставі з урахуванням предмету позову.

Колегія суддів звертає увагу, що вимоги позивача по суті стосуються саме внесення відомостей про його непридатність до військової служби до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а їх внесення відбувається за умови надання ТЦК та СП визначених законом та нормативними актами документів згідно переліку. Доказів подання відповідачу таких документів позивач суду не надав.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року в адміністративній справі №160/26554/25 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено18 березня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак