Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №340/271/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 18 березня 2026 р.

Справа: №340/271/25

Суддя: Ясенова Т.І.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 березня 2026 року м. Дніпросправа № 340/271/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року (суддя Казанчук Г.П.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області про відмову у призначенні пенсії від 20.12.2024 № 112850004636;

зобов`язати Головне управління ПФУ в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.10.2024 про призначення пенсії, зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що надає право на отримання пільгової пенсії за віком за Списком №1, періоди роботи з 08.02.1995 по 11.11.2001 та з 01.08.2002 по 16.07.2007 в ВАТ «Чисті Метали» та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 починаючи з 25.10.2024, здійснивши відповідний перерахунок пенсії за цей період.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю рішенням про відмову в призначенні пільгової пенсії від 20.12.2024 №12850004636, оскільки до пільгового стажу за Списком 1 не зарахований період роботи ОСОБА_1 через неточності у довідці від 13.10.2009 №37, яка підтверджує спеціальний стаж. Вказує, що трудова книжка містить усі необхідні записи про трудову діяльність позивача, а робота, яку він виконував з 1994 року віднесена до Списку №1.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області про відмову у призначенні пенсії від 20.12.2024 № 112850004636.

Зобов`язано Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.10.2024 про призначення пенсії, зарахувавши до пільгового стажу роботи, що надає право на отримання пільгової пенсії за віком за Списком №1, періоди роботи з 08.02.1995 по 11.11.2001 та з 01.08.2002 по 16.07.2007.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржником зазначено, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви, до стажу роботи за Списком №1 зараховано періоди роботи відповідно до довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 44 та № 45 від 01.08.2011. До пільгового стажу не враховано періоди з 08.02.1995 по 11.11.2001 та з 01.08.2002 по 16.07.2007, згідно довідки №37 від 13.10.2009, у зв`язку з розбіжністю в назві професії/посади (згідно з записами в трудовій книжці заявник працював апаратником по вирощуванню монокристалів та стрічок, що не відповідає посаді, зазначеній в довідці). В довідці №37 від 13.10.2009 лише частково зазначені Списки, чинні на час роботи позивача, оскільки ОСОБА_1 працював в період дії постанови КМУ від 11.03.1994 №162 (з 08.02.1995 по 11.11.2001), а в довідці зазначена лише Постанова КМУ від 16.01.2003 №36, що не відповідає вимогам Порядку №383. Також слід врахувати, що зазначені періоди згідно акту перевірки від 02.10.2024 №1100-1003-1/4378 лише частково підтверджені первинними документами. Таким чином, ОСОБА_1 не має права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся із заявою від 25.10.2024 року № про призначення пенсії на пільгових умовах.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийнято рішення від 01.11.2024 № 112850004636 відповідно до якого позивачу відмовлено в призначенні такого виду пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (а.с.16зв).

Згідно листа ГУ ПФУ в Кіровоградській області № 10372-10089/М-02/8-1100/24 від 06.12.2024, ОСОБА_1 повідомлено про те, що за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Івано-Франківській області ухвалено рішення № 112850004636 від 01.11.2024, яким йому відмовлено в призначенні пенсії в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Також повідомлено, що у зв`язку із необґрунтованістю рішення № 112850004636 від 01.11.2024 від ГУ ПФУ в Кіровоградській області на адресу ГУ ПФУ в Івано-Франківській області направлено листа від 03.12.2024 № 1100-0305-9/74349, щодо перегляду прийнятого рішення (а.с.15-16).

Рішенням ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 20.12.2024 про відмову в призначенні пенсії № 112850004636 на заміну рішення від 01.11.2024, відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону № 1058. У рішенні вказано, що стаж ОСОБА_1 становить 27 років 9 місяців 20 днів. Стаж роботи за Списком № 1 становить 2 роки 4 місяці 29 днів. До пільгового стажу роботи не враховано періоди, з 08.02.1995 по 11.11.2001 та з 01.08.2002 по 16.07.2007, згідно довідки від 13.10.2009 № 37, яка підтверджує спеціальний трудовий стаж на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, у зв`язку з розбіжностями в назві професії/посади (заявник працював апаратником по вирощуванню монокристалів та стрічок), що не відповідає зазначеній в довідці, а також частково зазначено списки чинні на період роботи, а саме: заявник працював (1995-2007 роки) в період дії постанови КМУ від 11.03.1994 № 162, чим порушено п.3 наказу Міністерства соціальної політики від 18.11.2005 № 383 Про затвердження Порядку застосування Списків № l і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (надалі – оскаржуване/спірне рішення, а.с.17).

Отже, правомірність та законність спірного рішення є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

За приписами частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.

Тобто, коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за Списком № 1, № 2, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 31.03.2020 у справі № 678/65/17 та від 09.07.2020 по справі №235/7688/16-а.

У спірному випадку пенсійним фондом до пільгового стажу роботи не враховано періоди, з 08.02.1995 по 11.11.2001 та з 01.08.2002 по 16.07.2007, згідно довідки від 13.10.2009 № 37, яка підтверджує спеціальний трудовий стаж на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, у зв`язку з розбіжностями в назві професії/посади (заявник працював апаратником по вирощуванню монокристалів та стрічок), що не відповідає зазначеній в довідці, а також частково зазначено списки чинні на період роботи, а саме: заявник працював (1995-2007 роки) в період дії постанови КМУ від 11.03.1994 № 162, чим порушено п.3 наказу Міністерства соціальної політики від 18.11.2005 № 383 Про затвердження Порядку застосування Списків № l і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. № 162.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 затверджений Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 від 06.02.1995 наявні таки записи (а.с.10-14):

- №3 від 08.02.1995 - принятий в цех №18 на дільницю №1 операторопрецизійного різання по 4 розряду – наказ №66 від 07.02.95;

- №4 від 08.02.1995 – запис за №3 недійсний. Прийнятий в цех №8 на переділ №2 дільниці №1 апаратником по вирощуванню монокристалів і стрчок по 4 – наказ №48 від 01.02.1995;

- №5 від 01.04.1997 звільнений у зв`язку з переведенням на роботу в ДП ВАТ «Чисті метали» «Кремінь» п.5 ст.36 КЗпП України – наказ 801 від 23.04.1997;

- №6 від 01.04.1997 – прийнятий в цех №8 на дільницю №1 апаратником по вирощуванню монокристалів та стрічок по четвертому розряду по переводу із ВАТ «Чисті Метали»– наказ №6 від 01.04.1997;

- №8 від 01.11.2000 – переміщений в ДП «Завод чистих металів» ВАТ «Чисті Метали» на дільницю №1 цеху №8 апаратником з вирощування монокристалів та стрічок по четвертому розряду – наказ №249 від 20.11.2000;

- №9 від 01.06.2001 присвоєно п`ятий розряд апаратника з вирощуванням монокристалів та стрічок – наказ №212 від 13.06.2001;

- №10 від 11.11.2001 звільнений по переводу в ТОВ «Сілікон» п.5 ст.46 КЗпП – наказ №506 від 01.11.2001;

- №11 від 12.11.2001 – прийнятий в цех на дільницю №1 апаратником з вирощування монокристалів та стрічок по п`ятому розгляду за переведенням з ДП «Завод чистих металів» ВАТ «Чисті метали» – наказ № 4 від 12.11.2001;

- №12 Штамп Спільне Українсько-Російське підприємство з іноземними інвестиціями ТОВ «Сілікон» реорганізованє в ДП «Сілікон» спільне Укрансько-німецького підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ «ОКБ Червоний правор» – наказ №1 від 22.04.2002;

- №13 від 31.07.2002 – звільнений за переведенням на завод чистих металів ВАТ «Чисті Метали» п.5 ст.36 КЗпП Укоани – наказ №251 віл 20.08.2002.

У довідці №37 від 13.10.2009 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення за відсутності трудової книжки або відповідних записів вказано про те, що ОСОБА_1 працював з 08.02.995 по 11.11.2001 та з 01.08.2002 по 16.07.2007 на роботі, яка віднесена до Списку №1 розділу VІІ підрозділ 17а позиція 7.17а, підстава – Постанова КМ України №36 від 17.01.2003 (а.с.18).

Отже, довідкою також підтверджено виконання позивачем у спірних періодах роботи, яка віднесена до Списку №1. При цьому, помилковість зазначення інших реквізитів Постанови КМУ не спростовує факт виконання позивачем роботи, яка віднесена до Списку №1.

Колегія суддів наголошує, що згідно з п.п.2 п.6 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 за №28-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.0.12015 за №40/26485, Головне управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на головне управління Фонду завдань.

Отже, законодавець не тільки наділив відповідача правом на перевірку відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, а й зобов`язав витребовувати в установленому законодавством порядку відомості, необхідні для здійснення покладених на Головне управління Фонду завдань та сприяти особам, що звернулись за призначенням пенсії, в одержанні відсутніх у них документів для призначення пенсії.

Колегія суддів зазначає, що у випадку, якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було недостатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з`ясування спірних обставини.

Наведені висновки узгоджуються з правою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, відповідно до якої на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Водночас, слід звернути увагу, що Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі по тексту - Порядок №22-1) встановлено, що орган, який призначає пенсію, надає допомогу особам, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії шляхом: доведення до відому заявника переліку відсутніх документів, які йому слід подати; або шляхом витребування від підприємств, установ та організацій в тому рахунку і від (архівних установ, контролюючих органів) подання додаткових документів, яких не вистачає.

Водночас, у постанові від 21 лютого 2018 року у справ № 687/975/17 (адміністративне провадження № К/9901/110/17) Верховний Суд погодився з висновками суду першої інстанції стосовно того, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Аналогічна позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 11 травня 2022 року у справі № 120/1089/19-а.

Натомість, в даному випадку пенсійним органом покладено тягар негативних наслідків із необґрунтованих підстав виключно на позивача.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, матеріалами справи підтверджено співмірність та фактичність понесення витрат на правничу допомогу, а отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров

суддя О.В. Головко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua