Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №160/7358/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 березня 2026 року справа 160/7358/25

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер-ЕКСПІ” на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 (суддя Голобутовський Р.З.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер-ЕКСПІ” до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язання зареєструвати податкову накладну

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер-ЕКСПІ» 10.03.2025 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №12500466/32350440 від 13.02.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №12 від 31.01.2025 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №12 від 31.01.2025 в єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2025, прийнятому в спрощеному провадженні, в задоволенні позову відмовлено. Прийняте рішення суд мотивував тим, що ТОВ «Партнер-ЕКСПІ» включено до переліку ризикових платників податків, зокрема, рішенням №68471 від 12.12.2024. На момент зупинення податкової накладної та прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної вказане рішення було чинним. Отже, у відповідача на момент прийняття оскаржуваного рішення була наявна законна підстава для відмови у реєстрації податкової накладної з підстав наявності ризикових операцій. Звернення до суду з позовом про реєстрацію податкової накладної без перевірки усунення підстав для зупинення реєстрації податкової накладної є передчасним.

В апеляційній скарзі ТОВ «Партнер-ЕКСПІ» просить скасувати рішення суду та задовольнити позовні вимоги. Посилається на те, що квитанцією, яка надійшла у відповідь на реєстрацію податкової накладної, реєстрацію було зупинено на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Позивачем були подані пояснення з документами, проте оскаржуваним рішенням позивачу відмовлено у реєстрації зупиненої податкової накладної, у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Вважає рішення таким, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що контролюючому органу були надані всі наявні у позивача документи на підтвердження господарської операції, на виконання якої складено податкову накладну. Вказане свідчить про протиправність рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних, як такого, що не відповідає критерію правової визначеності.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.

ТОВ «Партнер-ЕКСПІ» зареєстровано 10.01.2003, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Видами економічної діяльності позивача є: 80.10 діяльність приватних охоронних служб (основний); 80.20 обслуговування систем безпеки.

Між ТОВ “Партнер-ЕКСПІ” та АТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” 30.04.2024 укладено договір про надання послуг охорони №05/2024-К.

Предметом договору є надання на об`єктах Замовника, згідно з переліком постів, визначених в Додатку №l, що є невід`ємною частиною цього Договору, наступного комплексу послуг: організація системи охорони; забезпечення збереження переданого під охорону майна; забезпечення пропускного і внутрішньооб`єктового режимів, контроль за їх дотриманням; проведення обстежень підприємства на предмет існуючої системи охорони; проведення обстежень підприємства на предмет технічної укріпленості місць зберігання матеріальних цінностей; проведення заходів, спрямованих на відвертання розкрадань, в тому числі із залученням співробітників органів внутрішніх справ.

На виконання умов договору позивачем складено податкову накладну №12 від 31.01.2025 на загальну суму 1200362,88 грн. та 11.02.2025 направлено її на реєстрацію в єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, згідно з квитанцією №9024448593 від 11.02.2025 податкову накладну прийнято, однак реєстрацію зупинено, з тих підстав, що платник податку, яким подану для реєстрації податкову накладну, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Позивачем 11.02.2024 надані відповідні пояснення, до яких долучено пакет первинної бухгалтерської документації.

За результатами розгляду документів 13.02.2025 прийнято рішення №12500466/32350440 про відмову у реєстрації податкової накладної №12 від 31.01.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку із наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. В розділі “Додаткова інформація” зазначено: “Наявність в органах державної податкової служби України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій”.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 165, який набрав чинності з 01.02.2020 (далі - Порядок №1165) визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

У відповідності до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (пункти 6, 7, 10, 11 Порядку №1165).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Платником податків, з метою реєстрації податкової накладної надані контролюючому органу пояснення та документи на підтвердження обґрунтованості виписування податкової накладної.

Разом з тим, приймаючи оскаржуване рішення контролюючий орган не зазначив які саме документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, не подано позивачем. Також не зазначено які з поданих документів складені/оформлені із порушенням законодавства та в чому полягає таке порушення.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

З огляду на вказане апеляційний суд вважає, що податковим органом не доведено наявність підстав для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Стосовно наданих позивачем податковому органу документів і пояснень на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, апеляційний суд зазначає таке.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр, ЄРПН), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених КМ України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють Комісії головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в ПН/РК.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, за змістом наведених положень Порядку №520 платник податку фактично зобов`язаний у разі зупинення реєстрації податкової накладної подати відповідні пояснення та документи, оскільки в протилежному випадку Комісія імперативно зобов`язана прийняти рішення про відмову в реєстрації такої податкової накладної. У зв`язку з цим позивачем, незважаючи на відсутність підстав у податкового органу для прийняття рішення про зупинення реєстрації податкових накладних, були виконані вимоги відповідача і надані відповідні пояснення та документи.

Разом з тим, надані позивачем документи в повній мірі підтверджували здійснення господарських операцій, які пов`язані зі складанням податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено, а в подальшому в реєстрації якої було відмовлено.

Крім того, будь-яких зауважень до поданих позивачем документів контролюючим органом в оскаржуваному рішенні не зазначено.

Колегія суддів апеляційного суду, наголошує, що оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, чи які оформлені із порушенням законодавства та в чому полягає таке порушення.

Апеляційний суд з цього приводу також зазначає, що приписи Порядку №520 надають платнику податку право подати пояснення та документи, які підтверджують інформацію, зазначену в податкових накладних пункт 4, а в пункті 5 визначений перелік документів, якими може бути підтверджена ця інформація.

Така правова конструкція пунктів 4 та 5 Порядку №520 свідчить про те, що, по-перше, платник податків на власний розсуд обирає перелік документів, якими, як він вважає, підтверджується інформація податкових накладних, і не зобов`язаний подавати всі документи, які вказані у пункті 5 чи формі рішення, як помилково вважає податковий орган, а по-друге, перелік документів у пункті 5 не є виключним чи імперативним, тобто платник податку може підтверджувати інформацію й іншими документами, ніж ті, що зазначені у пункті 5.

Також апеляційний суд зауважує, що на стадії реєстрації податкової накладної платник податку повинен лише підтвердити інформацію, яка зазначена в ній, а питання реальності чи нереальності господарських відносин між контрагентами може бути предметом документальної перевірки платників податків і податковий орган в межах Порядків №1165 та №520 не має повноважень на фактичне проведення документальної перевірки з метою дослідження факту реальності здійснення господарської операції. Натомість, податковий орган всупереч приписам Порядку №520 намагається штучно підмінити його положення і фактично на стадії реєстрації податкової накладної здійснити не перевірку інформації, зазначеної в податковій накладній, а позапланову документальну перевірку з висновками про реальність або нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, що суперечить приписам зазначених Порядків №1165 та №520.

Таким чином, скаржником як суб`єктом владних повноважень не доведено належними доказами правомірність прийнятого ним рішення.

Зважаючи на недоведеність податковим органом наявності підстав для зупинення реєстрації поданої позивачем податкової накладної, наявність в останнього первинних документів, які підтверджують інформацію, викладену в поданій для реєстрації податковій накладній, а також, що такі документи та відповідні пояснення надавались контролюючому органу, колегія суддів приходить до висновку, що Комісія неправомірно та необґрунтовано відмовила в реєстрації вказаної податкової накладної.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що в цій справі належним способом захисту порушених прав та/або інтересів платника податків позивача - у ситуації, що розглядається, є зобов`язання контролюючого органу зареєструвати податкову накладну датою її подання.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За приписами статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” №3477-IV від 23 лютого 2006 року встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі “Чуйкіна проти України” (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: “ 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює “право на суд”, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі “Голдер проти Сполученого Королівства” (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати “вирішення” спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах “Мултіплекс проти Хорватії” (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та “Кутіч проти Хорватії” (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)”.

Таким чином, позовні вимоги щодо зобов`язання зареєструвати податкову накладу, рішення про відмову у реєстрації якої визнано судовим рішенням протиправними, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскарженого рішення, яке було предметом судового контролю у межах цієї справи.

Щодо висновків суду першої інстанції про передчасність звернення позивача з даним позовом, оскільки не перевірено обґрунтованість рішення про зупинення реєстрації податкової накладної, колегія суддів зазначає наступне.

Рішення про зупинення реєстрації податкової накладної передує рішенню про відмову.

Воно приймається, коли у податкового органу виникають сумніви щодо реальності операції, зазначеної в накладній.

Рішення про відмову в реєстрації приймається, якщо платник податків не надав достатньо доказів для розблокування накладної, або якщо податковий орган вважає операцію фіктивною.

Необов`язково оскаржувати рішення про зупинення, якщо платник вважає, що підстави для зупинення були усунені і відмова в реєстрації є необґрунтованою.

В такому випадку, у платника є право одразу подавати скаргу на рішення про відмову.

Рішення про зупинення реєстрації податкової накладної може бути оскаржене, якщо воно порушує права, свободи чи інтереси платника податку.

Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податково Кодексу України.

Вказану правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 16.02.2023 у справі №380/7648/22.

Отже предметом розгляду є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2026 у справі №160/34077/24 визнано протиправним та скасовано Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №68471 від 12.12.2024 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю “Партнер-ЕКСПІ” з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, з суб`єкта владних повноважень на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в сумі 7542 грн в тому числі 3028 грн за подання позову та 4514 грн за подання апеляційної скарги, солідарно за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись статтями 241-245, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер-ЕКСПІ” задовольнити.

Скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 та прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер-ЕКСПІ” задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №12500466/32350440 від 13.02.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №12 від 31.01.2025.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №12 від 31.01.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер-ЕКСПІ” частину сплаченого судового збору в розмірі 3771,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер-ЕКСПІ” частину сплаченого судового збору в розмірі 3771,00 грн.

Постанова набирає законної сили з 19.03.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя А.В. Суховаров

судді Т.І. Ясенова

судді О.В. Головко